Єдиний державний реєстр судових рішень
ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 березня 2022 рокуЛьвівСправа № 380/15492/21 пров. № А/857/21091/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
головуючого судді Ніколіна В.В.
суддів Гінди О.М., Пліша М.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2021 року (суддя - Братичак У.В., м. Львів) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Державне підприємство «Інформаційні судові системи» про зобов`язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 у вересні 2021 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної судової адміністрації України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Державне підприємство «Інформаційні судові системи» у якому просив: визнати протиправними дії відповідача щодо ненадання запитуваної інформації на запит від 16.07.2021; зобов`язати відповідача надати запитувану інформацію, а саме тексти судових рішень з Єдиного державного реєстру судових рішень (ЄРСР) за 2006-2020 роки у формі відкритих даних.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 16.07.2021 позивач надіслав до ДСА України запит на доступ до публічної інформації, в якому на підставі ч.1 ст.10-1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» просив надати тексти судових рішень з Єдиного державного реєстру судових рішень за 2006-2020 роки, як публічну інформацію у формі відкритих даних. В запиті позивач запропонував кілька альтернативних способів отримання запитуваної інформації. Листом від 22.07.2020 року ДСА України переслала запит позивача до ДП «Інформаційні судові системи», яке листом від 26.07.2021 року відмовило позивачу в наданні запитуваної інформації.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2021 року у справі №380/15492/21 у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, його оскаржив позивач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про задоволення позову. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що безвідносно до того, в якому форматі ДСА оприлюднює набір даних ЄДРСР, вона володіє текстами судових рішень у текстовому форматі відкритих даних та має обов`язок надавати їх на запит, адже це готова публічна інформація.
Відповідач подав суду відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечив щодо доводів апелянта та просив залишити рішення суду без змін.
Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), апеляційний суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження відповідно до положень пункту 3 частини першої статті 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що 16.07.2021 позивач направив на адресу відповідача електронний запит на доступ до публічної інформації, в якому просив надати публічну інформацію, а саме тексти судових рішень за 2006-2020 роки у формі відкритих даних. Способом надання запитуваної інформації бажаним для заявника є:
- надати/надіслати власний носій інформації для запису на нього рішень (текстів рішень);
- з`явитися в спеціально відведене місце для запитувачів та надати власний носій для копіювання рішень (текстів рішень) з носія інформації, на якому вони розміщені (як це передбачено п.4 ч.1 ст.14 Закону України «Про доступ до публічної інформації»).
У відповідь, відповідач, листом «Про розгляд запиту від 16.07.2021» № інф/М-779-21- 739/21 від 22.07.2021, повідомив позивача, що у ДСА України не відображена та не задокументована будь-яким чином запитувана інформація. Відповідач на підставі ст.22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» направив запит за належністю для розгляду до ДП «Інформаційні судові системи».
ДП «Інформаційні судові системи» листом №3076/8/05-00-21 від 26.07.2021 повідомило позивача, що через формат оприлюднення інформації (рішень) в ЄДРСР підприємство не може надати текстів судових рішень, оскільки інформація в ЄДРСР технічно та технологічно не передбачає окремого представлення у структурі даних текстів судових рішень.
Позивач вважає дії відповідача протиправними, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що при розгляді запиту на доступ до публічної інформації, відповідач прав позивача не порушив, оскільки він просив надати інформацію у форматі, який не передбачено спеціальними нормативними актами. Окрім того, відповідач не відмовив позивачу у наданні запитуваної інформації, а лише вказав, що файли ЄДРСР мають не текстовий формат.
Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, в межах доводів та вимог апеляційної скарги колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.
Визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації та інформації, що становить суспільний інтерес Закон України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року № 2939-VI (далі - Закон № 2939-VI).
Частиною 1 статті 1 Закону № 2939-VI передбачено, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Статтею 10-1 Закону № 2939-VI передбачено, що публічна інформація у формі відкритих даних - це публічна інформація у форматі, що дозволяє її автоматизоване оброблення електронними засобами, вільний та безоплатний доступ до неї, а також її подальше використання.
Розпорядники інформації зобов`язані надавати публічну інформацію у формі відкритих даних на запит, оприлюднювати і регулярно оновлювати її на єдиному державному веб-порталі відкритих даних та на своїх веб-сайтах
Згідно ч. 4 ст. 10-1 Закону № 2939-VI перелік наборів даних, що підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, вимоги до формату і структури таких наборів даних, періодичність їх оновлення визначаються Кабінетом Міністрів України. При цьому до такого переліку Кабінет Міністрів України обов`язково включає інформацію, доступ до якої у формі відкритих даних передбачено законом.
Створення та забезпечення функціонування єдиного державного веб-порталу відкритих даних здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері електронного урядування.
Визначає вимоги до формату і структури наборів даних, що підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, періодичність оновлення та порядок їх оприлюднення, а також перелік таких наборів даних Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 835 (далі - Положення № 835).
Пунктом 5 Положення № 835 передбачено, що для забезпечення оприлюднення та регулярного оновлення публічної інформації у формі відкритих даних розпорядник інформації:
завантажує та регулярно оновлює на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних набори даних, що перебувають у його володінні;
може здійснювати завантаження наборів даних, які не включені до переліку, якщо інше не передбачено Законом України «Про доступ до публічної інформації», у разі високого суспільного інтересу до таких даних (високої частоти їх запитування; за результатами опитування громадської думки; антикорупційного ефекту та/або економічного ефекту від оприлюднення наборів даних; наявності інших обставин).
Відповідно до п. 9 Положення № 835 для оприлюднення наборів даних використовуються такі формати:
Текстові дані формат даних TXT, RTF, MD, ODT, DOC(X), (X)HTML.
Структуровані дані формат даних RDF, XML, JSON, CSV, XLS(X), ODS, YAML.
Графічні дані формат даних GIF, TIFF, JPG (JPEG), PNG, GTFS, GTFS-RT.
Вимогами п. 20 Положення № 835 передбачено, що реєстр оприлюднених наборів даних розміщується в одному з таких відкритих машиночитаних форматів з метою повторного використання: CSV, XML, JSON, RDFa, HTML Microdata або інших аналогічних форматах.
На виконання статті 10-1 Закону № 2939-VI та Положення № 835 наказом ДСА України «Про набори даних Державної судової адміністрації України, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних» №1120 від 15.11.2019 затверджено Перелік наборів даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, розпорядником яких є Державна судова адміністрація України (далі - перелік наборів даних), їх структуру, періодичність оновлення та перелік структурних підрозділів Державної судової адміністрації України, які є розпорядниками інформації (далі - Перелік №1120).
Серед наборів даних визначено і Єдиний державний реєстр судових рішень, структурою набору даних є формат CSV, а відповідальним за ведення ЄДРСР є структурний підрозділ ДСА України - ДП «Інформаційні судові системи».
Таким чином, як вірно зазначено судом, для доступу до судових рішень ДСА України через ДП «Інформаційні судові системи» забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, який є набором даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних та структурою набору цих даних є формат CSV, а тому відповідач не має змоги надати позивачу запитувану інформацію - тексти судових рішень за 2006-2020 роки, оскільки формат CSV це «значення, розділені комою», а не текстовий формат.
Для надання позивачу текстів судових рішень відповідач спочатку повинен буде здійснити конвертування файлів CSV в інший формат, тобто створити інформацію, якої не було до отримання запиту позивача від 16.07.2021, до того ж у форматі, який не передбачено Положенням №835 та Переліком №1120.
Таким чином, на переконання колегії суддів, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що при розгляді запиту на доступ до публічної інформації, відповідач прав позивача не порушив, оскільки він просив надати інформацію у форматі, який не передбачено спеціальними нормативними актами. Окрім того, відповідач не відмовив позивачу у наданні запитуваної інформації, а лише вказав, що файли ЄДРСР мають не текстовий формат.
Разом з тим, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду, що позивач не позбавлений можливості отримати запитувану інформацію - тексти судових рішень за 2006-2020 роки в форматі СSV і за допомогою відповідного програмного забезпечення самостійно здійснити конвертування файлів СSV в інший, зручний для себе формат.
Отже, враховуючи викладені вище обставини справи, колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги позивача.
Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 242 КАС України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги колегією суддів не встановлено.
Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.
Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2021 року у справі №380/15492/21 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя В. В. Ніколін судді О. М. Гінда М. А. Пліш
