Постанова
Іменем України
07 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 2-2875/11
провадження № 61-18249св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство «Сведбанк»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
третя особа - ОСОБА_2 ,
заявник - товариство з обмеженою відповідальністю «Файненс Компані»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом - Ярошенком Русланом Володимировичем, на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області в складі судді Борця Є. О. від 10 червня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду в складі колегії суддів: Невідомої Т. О., Пікуль А. А., Левенця Б. Б. від 06 жовтня 2021 року,
ВСТАНОВИВ:
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2021 року товариство з обмеженою відповідальністю «Файненс компані» (далі - ТОВ «Файненс компані») звернувся до суду із заявою про заміну стягувача його правонаступником, яку мотивував тим, що рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 20 лютого 2012 року, яке набрало законної сили, звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором в рахунок задоволення грошових вимог публічного акціонерного товариства «Сведбанк» (далі - ПАТ «Сведбанк») до ОСОБА_2 за кредитним договором в сумі 3 979 648,54 дол. США.
29 квітня 2013 року рішенням загальних зборів акціонерів ПАТ «Сведбанк» найменування банку було змінено на публічне акціонерне товариство «Омега Банк» (далі - ПАТ «Омега Банк»).
07 березня 2019 року між ПАТ «Омега Банк» і ТОВ «Файненс Компані» укладено нотаріально посвідчений договір відступлення прав вимоги, за умовами якого ПАТ «Омега Банк» відступив ТОВ «Файненс Компані» право грошової вимоги за кредитним договором № 781-Ф від 02 лютого 2007 року, укладеним між ЗАТ «ТАС-Інвестбанк» та ОСОБА_1 . Унаслідок укладення вказаного договору відбулася заміна кредитора і до ТОВ «Файненс Компані» перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_2 та його майнового поручителя ОСОБА_1 .
Посилаючись на те, що рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 20 лютого 2012 року не виконане, а до заявника перейшли права первісного кредитора у зобов`язанні, в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, просив замінити стягувача у виконавчому листі № 2-2875/2011, виданому Бориспільським міськрайонним судом на виконання рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 20 лютого 2012 року з ПАТ «Омега Банк» на його правонаступника ТОВ «Файненс Компані».
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 червня 2021 року заяву ТОВ «Файненс Компані» про заміну стягувача у виконавчому документі задоволено. Замінено ПАТ «Сведбанк» на ТОВ «Файненс Компані» у виконавчому листі № 2-2875/2011, виданому Бориспільським міськрайонним судом, про звернення стягнення на земельні ділянки площею 1,92 га з кадастровим номером 3220881300:03:005:0784, площею 0,12 га з кадастровим номером 3220881300:03:005:0744 та площею 3,36 га з кадастровим номером 3220881300:03:005:0782 з цільовим призначенням для ведення індивідуального садівництва, розташовані в с. Вишеньки Бориспільського району, шляхом реалізації цих об`єктів нерухомого майна на прилюдних торгах, шляхом реалізації цих об`єктів нерухомого майна на прилюдних торгах в рахунок погашення боргу за кредитним договором № 781-Ф від 02 лютого 2007 року в розмірі 3 979 648 дол. США 54 центів та 141 373 грн 54 коп.
Ухвала суду мотивована тим, що ТОВ «Файненс Компані» набуло право вимоги за кредитним договором, укладеним між ПАТ «Сведбанк» (далі - ПАТ «Сведбанк») до ОСОБА_2 та рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 20 лютого 2012 року, яке набрало законної сили, звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором в рахунок задоволення грошових вимог ПАТ «Сведбанк» до ОСОБА_2 за кредитним договором в сумі 3 979 648,54 дол. США. Тому місцевий суд дійшов висновку про необхідність заміни стягувача у цій справі його правонаступником.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 06 жовтня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 червня 2021 року залишено без змін.
Апеляційний суд, погоджуючись з висновками суду першої інстанції зазначив про те, що місцевий суд вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, а тому дійшов обгрунтованого висновку про задоволення заяви про заміну сторони виконавчого провадження.
Аргументи учасників справи
Узагальнені доводи вимог касаційної скарги
У листопаді 2021 року представник ОСОБА_1 - адвокат Ярошенко Р. В. звернувся засобами поштового зв`язку до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 червня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 06 жовтня 2021 року, у якій просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні заяви.
Касаційна скарга мотивована тим, що 31 грудня 2014 року між ПАТ «Омега Банк» та ТОВ ФК «Іпотека Кредит» було укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу прав вимоги. У подальшому, ТОВ «ФК «Іпотека Кредит» відступило право вимоги за вказаним кредитним договором ТОВ «Компанія з управління активами «Скай Капітал Менеджмент» на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу прав вимоги від 04 липня 2015 року. Рішенням Господарського суду м. Києва від 04 вересня 2018 року у справі № 910/10364/16, яке набрало законної сили, визнано недійсними договори купівлі-продажу прав вимоги, укладені 31 грудня 2014 року між ПАТ «Омега Банк» та ТОВ «ФК «Іпотека Кредит» та 04 липня 2015 року між ТОВ «ФК «Іпотека Кредит» і ТОВ КзУА «Скай Кепітал Менеджмент». На момент укладення 07 березня 2019 року договору між ПАТ «Омега Банк» та ТОВ «Файненс Компані» рішення у справі № 910/10364/16 не вступило в законну силу, а тому у ПАТ «Омега Банк» не було права укладати договір.
Підставами касаційного оскарження заявник зазначає порушення судом норм процесуального права, а саме при розгляді скарги судами неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовані норми права та суди не дослідили зібрані у справі докази.
Узагальнені доводи відзиву на касаційну скаргу
У грудні 2021 року ТОВ «Файненс Компані» звернулося до суду з відзивом на касаційну скаргу ОСОБА_1 , у якому просить зазначену касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін. Зазначає про те, що оскільки ПАТ «Омега Банк» було власником прав вимоги до відповідача у цій справі, воно правомірно відчужило зазначене право заявникові - ТОВ «Файненс Компані», тому заяву ТОВ «Файненс Компані про заміну сторони виконавчого провадження має бути задоволено, про що правомірно вказали суди попередніх інстанцій.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 14 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано цивільну справу № 2-2875/11 з Бориспільського міськрайонного суду Київської області.
Зазначена справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи
Суд установив, що рішенням Бориспільського міськрайонного суду від 20лютого 2012 року було звернуто стягнення на земельні ділянки площе. 1,92 га з кадастровим номером 3220881300:03:005:0784, площею 0,12 га з кадастровим номером 3220881300:03:005:0744 та площею 3,36 га з кадастровим номером 3220881300:03:005:0782 з цільовим призначенням для ведення індивідуального садівництва, розташовані в с. Вишеньки Бориспільського району, шляхом реалізації цих об`єктів нерухомого майна на прилюдних торгах рахунок погашення боргу за кредитним договором № 781-Ф від 02 лютого 2007 року в розмірі 3 979 648,54 дол. США та 141 373,54 грн.
На підставі цього судового рішення, що набрало законної сили, Бориспільський міськрайонний суд видав ПАТ «Сведбанк» виконавчий лист № 2-2875/11.
Зі змісту витягу зі статуту ПАТ «Омега Банк» вбачається, що ПАТ «Омега Банк» є правонаступником прав та обов`язків ПАТ «Сведбанк».
07 березня 2019 року ПАТ «Омега Банк» уклав з ТОВ «Файненс Компані» договір про відступлення прав вимоги № 1, за яким ПАТ «Омега Банк» зобов`язався відступити право вимоги до ОСОБА_3 за договором іпотеки № 781-Ф/ІП-2 від 02 лютого 2007 року, а ТОВ «Файненс Компані» зобов`язалось сплатити грошові кошти в розмірі 4 795 793 грн 97 коп.
З копії платіжного доручення вбачається, що ТОВ «Файненс Компані» сплатило ПАТ «Омега Банк» грошові кошти в розмірі 4 795 793 грн 97 коп.
2.Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
У статті 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у Законі України «Про виконавче провадження» органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження»).
Згідно зі статтею 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.
Під час виконавчого провадження заміна сторони виконавчого провадження відбувається на підставі частин першої, другої, п`ятої статті 442 ЦПК України, зокрема у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
З аналізу наведеного можна зробити висновок про те, що оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи.
Пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
Відповідно до частини першої, другої, п`ятої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.
Виходячи із цих норм, зокрема, пунктів 1 і 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.
Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.
У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження (у виконавчому листі) і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження (у виконавчому листі).
Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», з урахуванням положень статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження (у виконавчому листі) шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.
Вищевикладене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 20 листопада 2013 року № 6-122цс13.
Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження (у виконавчому листі), тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.
Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження (у виконавчому листі) її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження (у виконавчому листі) правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».
Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.
За таких обставин, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».
Крім того, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання.
У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.
Частиною першою статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.
Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 643/4902/14-ц (провадження № 61-26197св18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 201/8548/16-ц (провадження № 61-16059св18), від 15 серпня 2018 року у справі № 190/2119/14-ц (провадження № 61-20171св18), від 06 серпня 2020 року у справі № 2029/2-2180/11 (провадження № 61-4475св20).
Задовольняючи заяву ТОВ «Файненс Компані» , суди попередніх інстанцій, встановивши, що ПАТ «Омега Банк» передало свої права кредитора ТОВ «Файненс Компані» за договором відступлення прав вимоги, правильно застосували наведені вище норми матеріального права та дійшли обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для заміни стягувача у виконавчому листі.
За таких обставин колегія суддів суду касаційної інстанції вважає правильними висновки судів попередніх інстанцій про задоволення заяви про заміну стягувача у виконавчому листі.
Оскаржувані судові рішення відповідають вимогам закону, ґрунтуються на засадах верховенства права, підстав для їх скасування немає.
Доводи касаційної скарги про те, що ПАТ «Омега Банк» не міг відступити свої права кредитора на користь ТОВ «Файненс Компані», оскільки вже відступив свої права стягувача на користь іншої юридичної особи, не заслуговують на увагу, оскільки рішенням Господарського суду м. Києва від 04 вересня 2018 року та постановою Північного апеляційного господарського суду від 23 квітня 2019 року), які набрали законної сили, встановлено, що договір про відступлення прав вимоги від 31 грудня 2014 року, укладений між ПАТ «Омега Банк», як продавцем, та ТОВ «Фінансова компанія «Іпотека Кредит» є нікчемним, а договір від 04 липня 2015 року, укладений між ТОВ «ФК «Іпотека Кредит», як продавцем, та ТОВ «КУА «Скай Кепітал Менеджмент», є недійсним, отже, є такими, що не створили жодних юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з їх недійсністю.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом - Ярошенком Русланом Володимировичем, залишити без задоволення.
Ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 червня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 06 жовтня 2021 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: М. Є. Червинська
С. Ю. Бурлаков
В. М. Коротун
