ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
______________________________________________________________________
УХВАЛА
07 лютого 2022 року м. ХарківСправа № 922/451/22
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Калантай М.В.
без виклику представників сторін
розглянувши заяву Керівника Немишлянської окружної прокуратури м.Харкова про забезпечення позову у справі
за позовом Керівника Немишлянської окружної прокуратури м.Харкова, м.Харків до Харківської міської ради, м.Харків , Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м.Харків , ОСОБА_1 , м.Харків , ОСОБА_2 , смт.Покотилівка Харківської області про визнання незаконним та скасування в частині рішення органу, місцевого самоврядування, визнання договору купівлі-продажу недійсним, витребування майна
ВСТАНОВИВ:
Керівник Немишлянської окружної прокуратури м.Харкова (надалі - прокурор) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Харківської міської ради (надалі - перший відповідач), Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (надалі - другий відповідач), ОСОБА_1 (надалі - третій відповідач), ОСОБА_2 (надалі - четвертий відповідач), в якому просить:
- визнати незаконним та скасувати п. 8 Додатку до рішення 18 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" від 21.02.2018 № 1008/18;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 30.07.2018 № 5617-В-С, укладений між Територіальною громадою м. Харкова в особі Харківської міської ради, від імені якої діє Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради та Фізичною особою - підприємцем Агафоновим Володимиром Миколайовичем (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Саутенко Н.В. та зареєстрований в реєстрі під № 2623;
- витребувати у ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь Харківської міської територіальної громади в особі Харківської міської ради нежитлові приміщення 1-го поверху № 16-:-19, загальною площею 69,5 кв.м., в житловому будинку літ. "А-2", що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , скасувавши державну реєстрацію права власності, проведену за рішенням приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Саутенко Н.В. № 43259614 від 28.09.2018, а Харківську міську раду зобов`язати прийняти вищевказані нежитлові приміщення.
На підтвердження позовних вимог прокурор вказує, що Харківська міська рада незаконно обрала спосіб приватизації спірного нерухомого майна шляхом викупу орендарем. Тобто оскаржуване у даній справі рішення міської ради є незаконним та підлягає скасуванню, а оспорюваний договір купівлі-продажу суперечить вимогам законодавства та має бути визнаний судом недійсним. Враховуючи викладене, спірні нежитлові приміщення незаконно вибули із власності міської територіальної громади. Крім того, 28.09.2018 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу вищевказаних нежитлових приміщень. Відповідно до ст.330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває права власності на нього, якщо відповідно до ст. 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього. Підставність вимог про витребування майна у добросовісного набувача за таких обставин підтверджується правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 11.02.2015 по справі № 6-1цс15. Таким чином, оскільки спірні нежитлові приміщення вибули з власності територіальної громади поза її волею, останні підлягають витребуванню у ОСОБА_2 на користь останньої.
Одночасно з даним позовом прокурором подано заяву про забезпечення позову, в якій він з посиланням на статті 136-137 ГПК України просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на об`єкт нерухомого майна №965419963101 (номер запису про право власності №28152319), а саме: нежитлові приміщення 1-го поверху № 16-:-19, загальною площею 69,5кв.м., в житловому будинку літ. "А-2", що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , з забороною вчиняти будь-які реєстраційні дії з цим майном.
Розглянувши дану заяву, суд зазначає наступне.
Статтею 136 ГПК України визначено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Зокрема, згідно з пунктами 1, 2 частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії.
Звертаючись із заявою про забезпечення позову прокурор вказує, що, оскільки спірне майно протиправно вибуло з власності Харківської міської територіальної громади та вже було відчужено після приватизації, є обґрунтовані підстави вважати, що відповідачі в подальшому можуть вживати заходи щодо неповернення спірного майна законному власнику, тому позовні вимоги підлягають забезпеченню шляхом накладення арешту на спірні нежитлові приміщення з забороною вчиняти будь-які реєстраційні дії з цим майном.
Суд погоджується з доводами прокурора про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення у даній справі, з огляду на таке.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів.
При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення через, зокрема, зникнення, зменшення за кількістю або погіршення за якістю майна (грошових коштів) тощо на момент виконання рішення.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25.09.2018 у справі №910/7141/13.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 після придбання за оспорюваним договором купівлі-продажу нежитлових приміщень від 30.07.2018 №5617-В-С здійснив відчуження даних приміщень на користь ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу від 28.09.2018.
Тобто фактично, спірне нерухоме майно, яке на думку прокурора вибуло з власності територіальної громади м.Харкова з порушенням вимог чинного законодавства, на даний час вже змінило власника.
Вказана обставина обумовила необхідність заявлення прокурором додаткової позовної вимоги про витребування у ОСОБА_2 на користь Харківської міської територіальної громади в особі Харківської міської ради нежитлових приміщень 1-го поверху № 16-:-19, загальною площею 69,5 кв.м., в житловому будинку літ. "А-2", що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
У зв`язку з цим, суд вважає обґрунтованою позицію прокурора, що на теперішній час, існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, адже у разі наступного відчуження спірного майна або зміни його цільового призначення в результаті реконструкції, позивач буде змушений знову ініціювати новий судовий розгляд задля задоволення своїх вимог.
Відповідно до частини 4 ст. 137 ГПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19)).
Спірне майно щодо якого прокурор просить вжити заходи забезпечення позову повністю відповідає обсягу позовної вимоги про витребування майна на користь Харківської міської територіальної громади.
В той же час, суд не погоджується з доводами прокурора про необхідність забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно.
Так, накладення арешту на нерухоме майно, зокрема, передбачає заборону для боржника використовувати це майно на власний розсуд, у тому числі з метою здійснення підприємницької діяльності. Так, відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_2 зареєстрована як суб`єкт господарювання.
Відповідно, накладення арешту може значно ускладнити або зробити неможливим використання такого майна ОСОБА_2 з метою, що безпосередньо не пов`язана з його відчуженням на користь третіх осіб та не впливає на можливість виконання рішення суду у даній справі.
За таких обставин, суд вважає за можливе забезпечити позов шляхом заборони ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження спірного майна з забороною вчиняти відповідні реєстраційні дії, оскільки саме такий захід забезпечення позову є достатнім, адекватним та співмірним із заявленою прокурором вимогою. У даному випадку, саме заборона четвертому відповідачу відчужувати спірне нерухоме майно створить належні та достатні умови для виконання рішення суду в частині вимог про витребування майна на користь Харківської міської територіальної громади в особі Харківської міської ради.
При цьому, вжиття такого заходу забезпечення позову не потягне за собою жодних негативних наслідків для четвертого відповідача, яка зможе на загальних підставах користуватися належним їй майном, у тому числі при здійснення підприємницької діяльності.
На підставі викладеного, керуючись статтями 136-140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
Заяву Керівника Немишлянської окружної прокуратури м.Харкова про забезпечення позову про забезпечення позову задовольнити частково.
Заборонити ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження об`єкту нерухомого майна № 965419963101 (номер запису про право власності № 28152319), а саме: нежитлові приміщення 1-го поверху № 16-:-19, загальною площею 69,5 кв.м., в житловому будинку літ. "А-2", що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , з забороною вчиняти будь-які реєстраційні дії з цим майном.
Ухвала господарського суду про забезпечення позову є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Стягувачем за цією ухвалою є Керівник Немишлянської окружної прокуратури м.Харкова (61099, м.Харків, вул.Богдана Хмельницького, 36-А), боржником є ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ).
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або у разі вирішення питання без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повної ухвали.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Дана ухвала набирає законної сили з дати підписання суддею, тобто з 07.02.2022, та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців, тобто до 08.05.2022.
Суддя М.В. Калантай
