ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.01.2022Справа № 910/12404/21Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу в порядку загального позовного провадження

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» (85612, Донецька обл., Мар`їнський р-н, місто Курахове, ВУЛИЦЯ ЕНЕРГЕТИКІВ, будинок 34) до проПриватного акціонерного товариства «НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «УКРЕНЕРГО» (01032, місто Київ, ВУЛИЦЯ СИМОНА ПЕТЛЮРИ, будинок 25) зобов`язання вчинити діїПредставники:

від Позивача: Ліневич Л.В. (представник на підставі довіреності);

від Відповідача: Остапенко С.Л. (представник на підставі ордеру);

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «УКРЕНЕРГО» (надалі також - «Відповідач») про зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем його зобов`язань за Договором про участь у балансуючому ринку від 27.05.2019 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2021 року відкрито провадження у справі 910/12404/21, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 01.09.2021 року.

18.08.2021 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.08.2021 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» про забезпечення позову задоволено частково.

31.08.2021 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву, яким просив Суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

У підготовче судове засідання 01.09.2021 року з`явились представники позивача та відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.09.2021 року, яка занесена до протоколу судового засідання, надано Позивачу строк до 7 днів з дня отримання відзиву для надання відповіді на відзив, надано Відповідачу строк до 5 днів з дня отримання відповіді на відзив для надання заперечень, відкладено підготовче судове засідання на 22.09.2021 року.

13.09.2021 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла відповідь на відзив.

20.09.2021 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшло клопотання про продовження строку.

22.09.2021 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшло клопотання про долучення висновку експерта.

У підготовче судове засідання 22.09.2021 року з`явились представники позивача та відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.09.2021 року, яка занесена до протоколу судового засідання, продовжено Відповідачу строк до 7 днів з 22.09.2021 року для надання заперечень, продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів, відкладено підготовче судове засідання на 27.10.2021 року.

29.09.2021 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшли заперечення.

27.10.2021 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли пояснення по справі.

У підготовче судове засідання 27.10.2021 року з`явився представник позивача, представник відповідача не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.10.2021 року, яка занесена до протоколу судового засідання, відкладено підготовче судове засідання на 10.11.2021 року

09.11.2021 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшли заперечення на клопотання про долучення висновку експерта.

10.11.2021 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли пояснення по справі.

У підготовче судове засідання 10.11.2021 року з`явились представники позивача та відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.11.2021 року, яка занесена до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 01.12.2021 року.

01.12.2021 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшло клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження, поновлення терміну надання доказів та долучення доказів до матеріалів справи.

У судове засідання 01.12.2021 року з`явились представники позивача та відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.12.2021 року, яка занесена до протоколу судового засідання, задоволено клопотання Позивача про повернення до стадії підготовчого провадження; повернутися до стадії підготовчого провадження, задоволено клопотання Позивача про поновлення строку для подання доказів; долучити докази до матеріалів справи, встановлено Відповідачу строк до 5 днів з 02.12.2021 року для надання письмових пояснень щодо нових доказів, встановлено сторонам строк до 5 днів з 02.12.2021 року для надання доказів по справі, оголошено перерву в підготовчому судовому засіданні до 08.12.2021 року.

01.12.2021 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла заява про зміну предмету позову.

У підготовче судове засідання 08.12.2021 року з`явились представники позивача та відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.12.2021 року, яка занесена до протоколу судового засідання, прийнято до розгляду заяву Позивача про зміну предмету позову, надано Відповідачу строк до 10 днів з 09.12.2021 року для надання відзиву з урахуванням заяви про зміну предмету позову, надано Позивачу строк до 5 днів з дня отримання відзиву з урахуванням заяви про зміну предмету позову для надання відповіді на відзив, надано Відповідачу строк до 5 днів з дня отримання відповіді на відзив з урахуванням заяви про зміну предмету позову для надання заперечень, відкладено підготовче судове засідання на 12.01.2022 року.

22.12.2021 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

У підготовче судове засідання 12.01.2022 року з`явились представники позивача та відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.01.2022 року, яка занесена до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 26.01.2022 року.

В судовому засіданні 26 січня 2022 року представник Позивача підтримав вимоги та доводи позовної заяви, просив суд її задовольнити. Представник Відповідача заперечив проти позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, просив суд відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 26 січня 2022 року, на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

04.05.2019 року між Державним підприємством "Національна енергетична компанія "Укренерго" (виконавець), правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «УКРЕНЕРГО», та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» (користувач) було укладено Договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління №0425-03013, відповідно до умов якого виконавець зобов`язується надати послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління об`єктами користувача у складі об`єднаної енергетичної системи ОЕС України, а саме забезпечити надійне та ефективне функціонування ОЕС України, зокрема, безперебійне постачання електричної енергії споживачам з додержанням вимог операційної безпеки (далі - послуга). (т.1 а.с.81-88)

Листом №01/18996 від 27.05.2019 року Приватне акціонерне товариство «НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «УКРЕНЕРГО» повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» про приєднання до договору про участь у балансуючому ринку та долучення до реєстру постачальників послуг з балансування, договір №0425-04013 від 27.05.2019 року. (т.1 а.с.12-15)

Відповідно до п. 1.2. Типового договору про участь у балансуючому ринку (надалі - Договір) за цим Договором ППБ зобов`язується надавати балансуючу електричну енергію на завантаження або розвантаження для здійснення ОСП балансування об`єднаної енергетичної системи України. ОСП зобов`язується продавати балансуючу електричну енергію ППБ або купувати балансуючу електричну енергію у ППБ та отримувати оплату за продану ППБ балансуючу електричну енергію або сплачувати кошти за куплену балансуючу електричну енергію у ППБ відповідно до умов цього Договору та Правил ринку.

Листом №01-5/27587 від 27.05.2019 року Приватне акціонерне товариство «НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «УКРЕНЕРГО» надіслало для керівництва у роботі інструкцію Д-7 «Організація оперативно - технологічних відносин між РДЦ Північного регіону НЕК «Укренерго» та користувачами системи передачі операційної зони Північного регіону», затверджену 25.06.2021 року. (т.1 а.с.16-25)

Відповідно до п.2.2 інструкції Д-7 вона визначає порядок взаємовідносин між оперативним персоналом різних рівнів диспетчерського управління Північного регіону ОЕС України та обов`язкова до виконання відповідним персоналом усіх об`єктів електроенергетики Північного регіону.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що Відповідач за період з 04.07.2021 по 05.07.2021 надавав диспетчерські команди на розвантаження енергоблоків поза межами часових нормативів, які передбачені технічними умовами для прямої або запланованої активації, а в подальшому взагалі припинило їх надавати, що призвело до виникнення небалансів. Як зазначає Позивач, диспетчерські команди на розвантаження енергоблоків та в подальшому їх відсутність Відповідач здійснював поза межами технічних можливостей енергоблоків. Так, у енергоблока відсутня технічна можливість повернутись на комерційний графік протягом меншого/більшого часу, який виходить за допустимі часові межі передбачені технічними умовами для кожного енергоблоку - відповідно Відповідач фактично нав`язує Позивачу придбання електричної енергії з більшою вартістю (тобто за ціною небалансу, взамін балансуючої е/е). Таким чином, з урахуванням Заяви про зміну предмету позову від 01.12.2021 року, яка прийнята Судом до розгляду, просить Суд визнати незаконними дії та бездіяльність Приватного акціонерного товариства «НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «УКРЕНЕРГО» стосовно надання/скасування/не надання наступних диспетчерських команд: щодо відміни 04.07.2021 Відокремленому підрозділу «Луганська теплова електрична станція «Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» на період 09:45 - 10:00 команди на розвантаження -297 МВт; щодо ненадання 04.07.2021 Відокремленому підрозділу «Луганська теплова електрична станція» Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» команд на розвантаження на період з 10:00 - 11:30; щодо відміни 04.07.2021 Відокремленому підрозділу «Луганська теплова електрична станція» Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» на період 17:45-18:00 команди на розвантаження -284 МВт; щодо ненадання в повному обсязі 04.07.2021 Відокремленому підрозділу «Луганська теплова електрична станція «Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» команд на розвантаження на період з 18:00 - 18:30; щодо ненадання 05.07.2021 Відокремленому підрозділу «Луганська теплова електрична станція «Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» команд на повний обсяг розвантаження на період 06:00 - 10:30; та визнати незаконними дії Приватного акціонерного товариства «НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «УКРЕНЕРГО» щодо розрахунків небалансів електричної енергії Товариству з обмеженою відповідальністю «ДТЕК СХІДЕНЕРГО», здійснених: за розрахункові години 04.07.2021: 09:00 - 10:00 - в обсязі -73,206 МВт*год, 10:00 - 11:00 - в обсязі -229,104 МВт*год, 11:00 - 12:00 - в обсязі -110,155 МВт*год, 17:00 - 18:00 - в обсязі - 63,159 МВт*год, 18:00 - 19:00 - в обсязі - 27,676 МВт*год.; за розрахункові години 05.07.2021: 06:00 - 07:00 - в обсязі -143,713 МВт*год, 07:00 - 08:00 - в обсязі -154,897 МВт*год, 08:00 - 09:00 - в обсязі -155,312 МВт*год, 09:00 - 10:00 - в обсязі -94,619 МВт*год, 10:00 - 11:00 - в обсязі -15,42 МВт*год.

Заперечуючи проти позову, Відповідач зазначає, що для забезпечення балансування ОЕС України в розрахункові періоди з 00:00 до 09.45 та з 11.30 до 17.45 04.07.2021, з 00:00 до 06.00 05.07.2021 та недопущення порушення меж операційної безпеки диспетчер НЕК «УКРЕНЕРГО» максимально використовував потужність на розвантаження, перелік якої визначений відповідними пропозиціями на балансуючу енергію в модулі активації платформи ММ5. Проте, наявний профіцит не міг бути компенсований лише шляхом активації запропонованих обсягів балансуючої енергії на розвантаження. Тому, з метою балансування ОЕС України та забезпечення необхідних обсягів резервів потужності" для підтримання меж операційної безпеки, диспетчером НЕК «УКРЕНЕРГО» віддавались команди на відключення в резерв або затримку включення з резерву енергоблоків різних виробників. В розрахункових періодах з 09.45 до 11.30, з 17.45 до 18.30 04.07.2021, з 06.00 до 10.30 05.07.2021 обсяг поданих пропозицій на балансуючу енергію учасниками ринку був достатній для врегулювання небалансу потужності ОЕС України. Тому пропозиції ВП «Луганська ТЕС» ТОВ «ДТЕК Східенерго» не були акцептовані в повному обсязі. Віддані диспетчером НЕК «УКРЕНЕРГО» команди в зазначених розрахункових періодах відповідають вимогам чинного законодавства. Також чинні правила ринку не зобов`язують враховувати технічні можливості енергоблоків, так як команда віддається генеруючій одиниці, а не конкретному блоку. Крім того, Позивачем обрано неефективний спосіб захисту порушеного права.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» підлягають задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління №0425-03013 від 04.05.2019 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов`язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до положень ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до положень ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Приватне акціонерне товариство «НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «УКРЕНЕРГО» виконує функції оператора системи передачі - юридичної особи, відповідальної за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній передач, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії (п. 55 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії»).

Пунктом 18 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, що диспетчерське управління - це оперативно-технологічне управління об`єднаною енергетичною системою України із забезпеченням надійного і безперебійного постачання електричної енергії споживачам з додержанням вимог енергетичної безпеки.

У п. 51 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що об`єднана енергетична система України (далі - ОЕС України) визначена, як сукупність електростанцій, електричних мереж, інших об`єктів електроенергетики, що об`єднані спільним режимом виробництва, передачі та розподілу електричної енергії при централізованому управлінні цим режимом.

Відповідно до ст. 44 Закону України «Про ринок електричної енергії» в електроенергетиці України діє єдина диспетчерська система оперативно-технологічного управління виробництвом, передачею, розподілом та споживанням електричної енергії. Функції диспетчерського (оперативно-технологічного) управління ОЕС України та організацію паралельної роботи з енергетичними системами інших держав здійснює оператор системи передачі. Диспетчерське (оперативно-технологічне) управління поширюється на суб`єктів господарювання, об`єкти електроенергетики яких підключені до ОЕС України.

Диспетчерське (оперативно-технологічне) управління базується на принципах об`єктивності, прозорості та недискримінаційності і має забезпечувати належне функціонування ринку електричної енергії.

Диспетчеризація встановлених генеруючих потужностей та використання міждержавних перетинів мають здійснюватися відповідно до кодексу системи передачі, правил ринку та інших нормативних документів, на основі економічних критеріїв та з урахуванням технічних обмежень системи.

В п. 1.4. підрозділу 1. Визначення основних термінів та понять розділу I. Загальні положення Кодексу системи передачі, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №309, оперативно - технологічне управління ОЕС України визначається, як побудована за ієрархічною структурою система контролю параметрів та режимів роботи енергосистеми в цілому та обладнання кожного енергетичного об`єкта, що входить до її складу, у процесі виробництва, передачі та розподілу електричної енергії з метою управління цими процесами для підтримання заданих параметрів та режимів роботи шляхом реалізації комплексу дій, направлених на зміну технологічних режимів та/або оперативного стану обладнання енергооб`єктів, що складається з прийняття рішення, підготовки та надання оперативної команди і контролю за її виконанням.

Згідно з п.п.1.1-1.5 глави 1 розділу ХІІ Кодексу системи передачі управління режимами роботи ОЕС України з виробництва, передачі, розподілу та споживання електричної енергії для забезпечення здатності енергосистеми задовольняти сумарний попит на електричну енергію та потужність у кожний момент часу з дотриманням вимог енергетичної, техногенної та екологічної безпеки здійснюється шляхом диспетчерського (оперативно-технологічного) управління (далі - диспетчерське управління). Функції диспетчерського управління ОЕС України та організацію паралельної роботи з енергетичними системами інших держав здійснює ОСП. Диспетчерське управління поширюється на суб`єктів господарювання, об`єкти електроенергетики яких підключені до ОЕС України. Диспетчерське управління базується на принципах об`єктивності, прозорості та недискримінаційності та має забезпечувати належне функціонування ОЕС України та ринку електричної енергії згідно з вимогами Закону України «Про ринок електричної енергії» та відповідних нормативно-правових актів і нормативно-технічних документів. Усі оперативні команди і розпорядження ОСП, які надаються ним при виконанні функцій з диспетчерського управління, підлягають беззаперечному виконанню користувачами системи передачі/розподілу, за винятком випадків, передбачених пунктом 4.11 глави 4 цього розділу.

Диспетчерське управління ОЕС України здійснюється за ієрархічною структурою з обов`язковим оперативним підпорядкуванням нижчих рівнів управління вищим. (п.2.1 глави 2 розділу ХІІ Кодексу системи передачі)

У п.п.4.2, 4.6 глави 4 розділу ХІІ Кодексу системи передачі передбачено, що диспетчерське управління здійснюється шляхом надання розпоряджень та/або оперативних команд або шляхом застосування засобів дистанційного управління. Оперативні команди віддаються диспетчером оперативному персоналу об`єкта управління безпосередньо за ієрархічною структурою диспетчерського управління.

Відповідно по п. 4.8 глави 4 розділу ХІІ Кодексу системи передачі на всіх рівнях диспетчерського управління повинні здійснюватися автоматична фіксація всіх оперативних команд за допомогою аудіорегістраторів та реєстрація їх в оперативному журналі.

Якщо з будь-якої причини підпорядкований оперативний персонал не здатний виконати оперативну команду, видану диспетчером вищого рівня, він має негайно повідомити про це диспетчера, який віддав цю команду. (п.4.9 глави 4 розділу ХІІ Кодексу системи передачі)

Згідно з п.4.11 глави 4 розділу ХІІ Кодексу системи передачі оперативні команди та розпорядження, виконання яких пов`язане з порушенням правил охорони праці та створює загрозу здоров`ю і життю людей, а також виконання яких може призвести до пошкодження обладнання та/або зниження рівня безпеки ядерної установки АЕС, виконувати забороняється.

Про відмову щодо виконання таких оперативних команд та розпоряджень підпорядкований оперативний персонал зобов`язаний негайно повідомити оперативний персонал, який видав оперативну команду або розпорядження, а також свого безпосереднього керівника та зробити відповідний запис в оперативному журналі.

У п. 1.1.2 Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 307, диспетчерська команда - команда в режимі реального часу оператора системи передачі постачальнику послуг балансування по кожній одиниці постачання послуг з балансування збільшити або зменшити електричне навантаження або постачальнику послуги із зменшення навантаження ВДЕ з підтримкою зменшити електричне навантаження.

Згідно з п.13.7.8. Правил технічної експлуатації електричних станцій і мереж, затверджених Наказом Міністерства палива та енергетики №296 від 13.06.2003 р., оперативно-диспетчерський персонал, віддавши або отримавши розпорядження або дозвіл, повинен записати його в оперативний журнал.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено Судом, у період з 04.07.2021 року по 05.07.2021 року Приватним акціонерним товариством «НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «УКРЕНЕРГО» надавались диспетчерські команди Відокремленому підрозділу «Луганська теплова електрична станція» Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК СХІДЕНЕРГО», про що не заперечували представники сторін у поданих заявах по суті спору та підтверджується відповідними реєстраційними записами в оперативному журналі, роздруківками команд. (т.2 а.с.40-71)

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що Відповідач за період з 04.07.2021 по 05.07.2021 надавав диспетчерські команди на розвантаження енергоблоків поза межами часових нормативів, які передбачені технічними умовами для прямої або запланованої активації, а в подальшому взагалі припинило їх надавати, що призвело до виникнення небалансів. Як зазначає Позивач, диспетчерські команди на розвантаження енергоблоків та в подальшому їх відсутність Відповідач здійснював поза межами технічних можливостей енергоблоків. Так, у енергоблока відсутня технічна можливість повернутись на комерційний графік протягом меншого/більшого часу, який виходить за допустимі часові межі передбачені технічними умовами для кожного енергоблоку - відповідно Відповідач фактично нав`язує Позивачу придбання електричної енергії з більшою вартістю (тобто за ціною небалансу, взамін балансуючої е/е).

Основні технічні та часові проміжки пусків енергоблоків теплових електростанцій визначені Типовою інструкцією з пуску з різних теплових станів та зупинку моноблоку потужністю 200 МВт (обладнання ВП «ДТЕК Луганська ТЕС) (надалі-Типова інструкція). (т.1 а.с.55-80)

Відповідно до п. 1.5. Типової інструкції «в Типовой инструкции указаны последовательность и условия проведения основных технологических операций при пуске и остановке моноблоков, приведены графики-задания наиболее распространенных модификаций пуска и останова».

Згідно з п. 1.6. Типової інструкції «В основном режимы пуска рассмотрены применительно к типовым простоям (50-60, 35-40,15-20 и 6-10 ч), наиболее характерным для моноблоков, участвующих в покрытии провалов суточного и недельного графиков электрической нагрузки. За основу принят режим пуска моноблоков из неостывшего состояния (простой продолжительностью 50-60 ч) как наиболее сложный с точки зрения ускорения растопки и погружения моноблока. Приведены изменения в технологии, характерные для пусков после простоев продолжительностью 35-40 и 15-20 ч . Пуск моноблоков из горячего состояния после простоя продолжительностью 6-Ю ч. вследствие существенных отличий в технологии рассмотрен отдельно. Отдельно в Типовой инструкции рассмотрены также основные особенности технологии, характерные для пусков моноблоков из состояния горячего резерва (после простоя 1-2 ч ), после простоя 70-80 ч и из холодного состояния. Из режимов останова моноблоков рассмотрены наиболее распространенные: останов в резерв и останов с расхолаживанием котла».

Відповідно до п. 1.7. Типової інструкції «Режимы пуска и останова моноблоков и графики-задания разработаны исходя из условий соблюдения показателей надежности, заданных заводами-изготовителями».

Згідно з п. 1.8. Типової інструкції «При задержках более 30 мин (по сравнению с графином-заданием) при нагружении турбины свежего и вторично перегретого пара следует поднимать в заданном темпе вплоть до номинальных значений. Дальнейшее погружение может быть ускорено, однако при этом должны соблюдаться критерии надежности оборудования, указанные в инструнциях заводовизготовителей. При кратковременных задержках (до 30 мин) в процессе нагрумения турбины пуск следует вести по графикам-заданиям. Во время задержки температуру свежего пара необходимо поддерживать постоянной».

Крім того, відповідна інформація систематизована у Формі 4 «Час пуску енергоблоків ТЕС з різних теплових станів», затверджена технічним директором Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК СХІДЕНЕРГО», яка надіслана на адресу Приватного акціонерного товариства «НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «УКРЕНЕРГО». Зокрема, для електростанції ДТЕК Луганська ТЕС тривалість етапів пуску енергоблоків в залежності від тривалості простою від подання команди до включення в мережу становить від 04:20 год. до 09:50 год., а від синхронізації до набору повного навантаження - від 1:30 год. до 06:15 год.

Згідно з п.4.18.3 Правил ринку диспетчерська команда на активацію видається ОСП відповідно до результатів алгоритму розрахунку балансуючого ринку у вигляді акцепту відповідної пропозиції на балансуючу електричну енергію на розвантаження або завантаження. Диспетчерська команда на деактивацію видається ОСП у зворотному до попередньої активації порядку у вигляді припинення відповідного акцепту пропозиції на балансуючу електричну енергію для активації на розвантаження або завантаження.

У п.4.18.4 Правил ринку визначено, що команди на пряму активацію здійснюються у поточному розрахунковому періоді, крім випадків, коли необхідно здійснити таку активацію пізніше ніж за 5 хвилин до закінчення поточного розрахункового періоду.

Команди на заплановану активацію здійснюються у поточному розрахунковому періоді, крім випадків, коли необхідно здійснити таку активацію пізніше ніж за 15 хвилин до закінчення поточного розрахункового періоду.

Акцепт пропозиції на пряму активацію може здійснюватися на частину ОРЧ, повну ОРЧ або на кілька послідовних ОРЧ до кінця розрахункового періоду.

Час підтвердження команди не повинен перевищувати 3 хвилини.

Початком виконання команди m act вважається хвилина надання команди на активацію пропозиції плюс 5 хвилин при активації балансуючої електричної енергії для прямої активації та плюс 15 хвилин при активації балансуючої електричної енергії для запланованої активації.

Закінченням виконання команди m deact вважається час надання команди на деактивацію пропозиції m deact плюс 5 хвилин для прямої активації та 15 хвилин для запланованої активації або остання хвилина розрахункового періоду, на який видана команда.

Згідно з п.п.8.4.1, 8.4.2 Правил ринку ОСП повинен володіти актуальною інформацією щодо кількості запланованих генеруючих одиниць та доступних/готових до планування одиниць у разі будь-яких дефіцитів та профіцитів, що можуть виникнути. Зазначена інформація є необхідною для оцінки енергетичного балансу (наприклад, випадки необхідності додаткового резерву), а також для планування оцінки балансу системи (зокрема відхилення напруги і системні обмеження). Таким чином, інформація повинна бути доступна для кожної ТКО.

Листом №01/8267 від 04.03.2021 року Приватне акціонерне товариство «НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «УКРЕНЕРГО» просило Позивача з метою підготовки інформації для ведення режимів ОЕС України в період з квітня по вересень 2021 р. надати інформацію за переліком, зокрема, максимальні та мінімальні навантаження, які можливі по технічному стану обладнання енергоблоків ТЕС при роботі на вугіллі, енергоблоків блочних ТБЦ (КТЕЦ-5, КТЕЦ-6, ХТЕЦ-5), а також повний склад технічно готового до роботи обладнання з врахуванням довготривалих ремонтів і консервацій незалежно від забезпеченості паливом та економічних показників роботи електростанції, форма 1; мінімальні навантаження енергоблоків ТЕС при роботі на вугіллі, блочних ТЕЦ 4-5, КТЕЦ-б, ХТЕЦ-5) при мінімальному складі обладнання досягнутому в минулих роках, Форма 1; швидкість підйому і зниження навантаження в нормальних та аварійних режимах у межах діапазону регулювання для енергоблоків ТЕС і блочних ТЕЦ, форма 2. (т.1 а.с.139)

Листом №02/77 від 25.03.2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» надіслало на адресу Відповідача інформацію щодо ведення режимів ТЕС в період включно з квітня по вересень 2021 р. (а.с.138)

З огляду на викладене, а також враховуючи те, що інформація щодо ведення режимів ТЕС в період включно з квітня по вересень 2021 р. надавалась на запит Відповідача, вона повинна була враховуватися під час виконання обов`язків з балансування, а також під час видачі диспетчерських команд на розвантаження або завантаження енергоблоків.

Відповідно до п. 55 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" оператор системи передачі - юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії.

Згідно з п. 89 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" сторона, відповідальна за баланс, - учасник ринку, зобов`язаний повідомляти та виконувати свої погодинні графіки електричної енергії (та/або балансуючої групи) відповідно до обсягів купленої та/або проданої електричної енергії та фінансово відповідальний перед оператором системи передачі за свої небаланси (та/або небаланси балансуючої групи).

Частиною 5 ст. 68 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що оператор системи передачі з метою балансування обсягів виробництва та споживання електричної енергії та/або врегулювання системних перевантажень надає постачальникам послуг з балансування команди на збільшення (зменшення) їхнього навантаження, здійснюючи на ринкових засадах відбір відповідних пропозицій (заявок) постачальників послуг з балансування у порядку, визначеному правилами ринку.

Відповідно до п. 5.1. р. 7 Кодексу системи передачі, затвердженого постановою НКРЕКП № 309 від 14.03.2018 (дальше - КСП) ОСП зобов`язаний постійно підтримувати в ОЕС України баланс між сумарним споживанням електричної енергії і її виробництвом (з урахуванням експорту та імпорту) у кожний момент часу з дотриманням показників якості електричної енергії.

Згідно з п. 4.3.1. гл. 4 Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійсню державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №307 від 14.03.2018, у частині балансуючого ринку ОСП зобов`язаний: збирати телевимірювання в реальному часі відпуску/відбору потужності ППБ; здійснювати короткостроковий прогноз загального навантаження (для кожної ОРЧ); здійснювати короткостроковий прогноз відпуску (для кожної ОРЧ) для всіх генеруючих одиниць ВДЕ, що не є ППБ; здійснювати управління внутрішніми обмеженнями системи шляхом видачі диспетчерських команд ППБ; керувати балансуючим ринком та досягати результатів диспетчеризації в реальному часі через ППБ; формувати та видавати ППБ відповідні диспетчерські команди; відслідковувати виконання ППБ диспетчерських команд; управляти та використовувати диспетчерську інформаційно-адміністративну систему; публікувати статистику та інформацію щодо результатів балансуючого ринку та відповідних диспетчерських команд; пропонувати необхідні заходи для підвищення ефективності диспетчерських процедур; здійснювати всі інші дії, що вимагаються цими Правилами.

Відповідно до п. 1.4 р. 1 КСП балансування енергосистеми - це процес постійного підтримання, із заданою точністю, відповідності між сумарним споживанням електричної енергії, яке враховує втрати на її виробництво і передачу, а також експортом електричної енергії, з одного боку, та обсягом виробництва електричної енергії на електростанціях ОЕС України та її імпорту - з другого.

Згідно з п.4.16 гл.4 Правил ринку результати балансуючого ринку складаються з: прийнятих пропозицій на балансуючу електричну енергію на завантаження та на розвантаження ППБ по ОРЧ з метою забезпечення балансу системи.

Пунктом 1.1.2 гл 1 Правил ринку передбачено, що диспетчерська команда - команда в режимі реального часу оператора системи передачі постачальнику послуг балансування по кожній одиниці постачання послуг з балансування збільшити або зменшити електричне навантаження або постачальнику послуги із зменшення навантаження ВДЕ з підтримкою зменшити електричне навантаження.

Відповідно до п. 1.9.4 гл. 1 Правил ринку ОСП відповідає за прогнозування загального електроспоживання по областях регулювання (торгових зонах) для виконання обов`язків з балансування.

Згідно з п. 5.5 р. 6 Кодексу системи передачі ОСП несе відповідальність за точне та своєчасне складання прогнозного балансу електричної енергії в енергосистемі України на основі наданих Користувачами прогнозів споживання та виробництва електричної енергії з урахуванням технологічних витрат електричної енергії в електричних мережах та на власні потреби електростанцій та використовує результати цього прогнозу для оперативного планування. Користувачі мають забезпечити точне прогнозування споживання/виробництва електричної енергії та своєчасне надання даних ОСП.

Відповідно до пп. 5.1 р. 6 КСП оперативне прогнозування споживання та виробництва електричної енергії в ОЕС України здійснюється ОСП з метою планування забезпечення балансової надійності енергосистеми та забезпечення планового виведення з роботи (введення в роботу) обладнання.

Отже, виходячи з вищенаведеного, на Приватне акціонерне товариство «НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «УКРЕНЕРГО», як оператора системи передачі, законодавством покладено обов`язок щодо балансування системи, зокрема, щодо здійснення прогнозу загального навантаження, на основі аналізу балансу енергосистеми, та видачі диспетчерських команд на завантаження та розвантаження з метою підтримки попиту та пропозиції в енергосистемі.

На підтвердження знаходження Об`єднаної енергетичної системи України в профіциті Відповідачем надано перелік акцептів пропозицій на балансуючу енергію за періоди часу 04.07.2021 р.-05.07.2021 р. (т.1 а.с.224-304) та зазначено, що згідно з графіками величина балансу потужності не повинна перевищувати 100 МВт*г згідно з технічною угодою щодо забезпечення паралельної роботи ОЕС Білорусі, ЄЕС Росії, ОЕС України, проте Суд не приймає до уваги вказані таблицю й графіки в якості належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження наявності профіциту Об`єднаної енергетичної системи України та необхідності подання Відповідачем команд на розвантаження Позивачу, оскільки Відповідачем не надано вказаної угоди, на яку є посилання у запереченнях на відповідь на відзив на позовну заяву з метою дослідження її змісту, а також у суду відсутні спеціальні знання з приводу дослідження змісту поданих таблиць та встановлення наявності профіциту в ОЕС України. Крім того, Відповідачем не було заявлено клопотання про призначення у справі судової експертизи з метою вирішення питань, що потребують спеціальних знань, а також не було подано жодних інших належних та допустимих доказів на підтвердження наявності профіциту в ОЕС України.

Відповідно до висновку експерта № 019-АНО/21 від 17.09.2021 року за результатами проведення комплексної інженерно-технічної експертизи обладнання енергоблоків та експертизи менеджменту, складеного відокремленим структурним підрозділом ДП «Інформаційні судові системи» «Центр судової експертизи та експертних досліджень», встановлено, що при наданні послуги виконано аналіз наданих документів, оцінку маневрених характеристик енергоблоків ДТЕК «Луганська ТЕС» та надано висновки про технічну можливість/неможливість виконувати окремі команди диспетчерів НЕК «Укренерго». Щодо технічної можливості виконати подані команди при аналізованих подіях:

- в період 04.07.2021 р. з 09:45 до 11:30, виходячи з перебігу поданих команд, команда на навантаження Луганської ТЕС могла бути виконана тільки в об`ємі наявного резерву потужності блоку ст. № 10, що і було проведено. Виконати пуск енергоблоків ст. №№ 13, 15 і їх навантаження до заданої величини в заданий проміжок часу було технічно неможливо, тим паче, що підтвердження на пуск цих енергоблоків не надходило.

Даний висновок підтверджується тим, що:

1) На момент початку події відповідно до графіку на добу наперед у роботі повинно знаходитись 3 енергоблоки з сумарною потужністю 480 МВт. Фактично, по умовам роботи на балансуючому ринку, згідно команд раніше поданих диспетчером НЕК Укренерго в роботі знаходиться один енергоблок ст. № 10 з потужністю на рівні 150 МВт.

2) О 08:18 надійшла команда через ПЗ "Generator" на період з 09:00 до 10:00 "мінус" 297 МВт, потужність станції 157 МВт.

3) З 9:00 ЛуТЕС виконує надану команду.

4) О 09:26 надійшла деактивація команди "мінус" 297 МВт через ПЗ "Generator" на період з 09:45 до 10:00, котру ЛуТЕС не прийняла з коментарем про не можливість технічно виконати таку команду та повідомила диспетчеру НЕК Укренерго (по телефону). При цьому виконано навантаження енергоблоку ст. № 10 у межах запасу його регулювального діапазону.

5) О 09:31 диспетчер НЕК Укренерго у телефонному режимі повторно віддає деактивацію команди "мінус" 297 МВт з 09:45 до 10:00. Команда на деактивацію була відхилена ЛуТЕС у телефонному режимі у зв`язку з неможливістю її виконання з технічної точки зору (блоки ст.№ 13 та ст.№ 15 знаходились в резерві через команди які було активовано раніше).

6) О 09:40 ЛуТЕС запросила команду на розвантаження від диспетчера НЕК "Укренерго" на період з 10:00 до 11:00 на блоки ст.№№13, 15, на що отримала відповідь що команд віддано не буде.

7) В 11:07 надійшла команда від НЕК "Укренерго" на "мінус" 255 МВт, з 11:30. станція вийшла на задане навантаження.

- в період 04.07.2021 р. з 17:45 до 18:30, виходячи з перебігу поданих команд, команда на навантаження Луганської ТЕС могла бути виконана тільки в об`ємі наявного резерву потужності блоку ст. № 10, та послідовності навантаження блоку ст. № 13, що і було реалізовано, при цьому взято навантаження 290 МВт. Виконати пуск енергоблоків ст. №15 і його навантаження до заданої величини в заданий проміжок часу було технічно неможливо, тим паче, що підтвердження на пуск енергоблоку не надходило.

Даний висновок підтверджується тим, що:

1) На момент початку події відповідно до графіку на добу наперед у роботі повинно знаходитись 3 енергоблоки з сумарною потужністю 495 МВт. Фактично, по умовам роботи на балансуючому ринку, згідно команд раніше поданих диспетчером НЕК Укренерго в роботі знаходиться один енергоблок ст. № 10 з потужністю на рівні 165 МВт і велися пускові операції на енергоблоці ст. № 13 згідно раніше наданої команди.

2) О 11:16 диспетчер НЕК "Укренерго" підтверджує включення у мережу блока ст.№ 13 на 18 годину.

3) О 15:15 почали пускові операції котла блока ст. № 13.

4) О 17:01 Блок ст. № 13 включено у мережу.

5) О 17:22 надійшла команда через ПЗ "Generator" на період з 17:45 до 18:00 деактивація команди "мінус" 284 МВт, команда виконана частково: проведено пуск і навантаження енергоблоку ст. № 13 в межах технічної можливості послідовності проведення пускових операцій, блок ст. № 15 в резерві. Пуск блока ст. № 15 згідно форми 9 [1] може бути виконано тільки через З години після блоку ст. № 13, за умови вчасної подачі команди на пуск.

6) О 18:21 диспетчер НЕК "Укренерго" по телефону віддав команду з 18:00 до 19:00 "мінус" 158 МВт та по режиму мережі з 18:30 до 19:00 додатково "мінус" 44 МВт. О 18:30 ТЕС вийшла на задане навантаження.

- в період 05.07.2021 р. з 06:00 до 10:30, виходячи з перебігу наданих команд від НЕК УКРЕНЕРГО, команда на навантаження ТЕС могла бути виконана частково: в об`ємі наявного резерву потужності блоку ст. №13, що було реалізовано, та послідовності навантаження блоку ст. № 10 при умові вчасної подачі команди на його пуск. Однак виходячи з наданої в 5:23 диспетчером інформації пуск блоку був виконаний з значним запізненням. При вчасній подачі команди на пуск - крива навантаження блоку ст. № 10 була б зміщена. Якщо виходити з того, що команда на пуск була подана диспетчером НЕК "Укренерго" в 5:47 то синхронізація генератора блоку ст. № 10 була б виконана через 1 год 40 хв о 7:27, а навантаження блоку почалось би орієнтовно 7:45-7:50. Вихід на задане навантаження при цьому відбувся б орієнтовно 9:00.

Даний висновок підтверджується тим, що:

1) На момент початку події відповідно до графіку на добу наперед у роботі повинно знаходитись 3 енергоблоки з сумарною потужністю 415 МВт. Фактично, по умовам роботи на балансуючому ринку, згідно команд раніше поданих диспетчером НЕК Укренерго в роботі знаходиться один енергоблок ст. № 13 з потужністю на рівні 150 МВт. Блоки ст. №№ 10, 15 знаходяться в резерві згідно наданих раніше команд від диспетчера НЕК Укренерго.

2) О 04:23 надійшла команда через ПЗ "Generator" на період з 05:00 до 06:00 "мінус" 248 МВт. Навантаження станції 150 МВт.

3) О 05:43 диспетчер НЕК Укренерго: "на наступну годину не буде команд, всіх відпускають на графік, якщо хочете на пару годин піднімайте блок, а потім знов по ОБ будуть команди на відключення". ДІС ЛyTEC: "не зможемо за 20 хвилин включити блок до мережі та навантажити до графіку".

4) О 05:47 надійшла команда через ПЗ "Generator" на період з 06:15 до 07:00 "мінус" 150 МВт (навантаження станції 323 МВт"). Диспетчер НЕК Укренерго: "дану команду виконати з 06:00".

5) О 05:58 диспетчер НЕК Укренерго: "до 10:00 не буде команд на розвантаження".

6) О 6:17 почато пускові операції на енергоблоці ст. № 10.

7) О 06:44 диспетчер НЕК Укренерго команда через ПЗ "Generator" на період з 07:00 до 08:00 "мінус" 150 МВт (Nст=345 МВт).

8) О 07:29 надійшла команда через ПЗ "Generator" на період з 08:00 до 09:00 "мінус" 150 МВт (Ncт=345 МВт).

9) О 07:58 диспетчер НЕК Укренерго: "команди з 07:00 до 08:00 та з 08:00 до 09:00 "мінус" 150 МВт не виконувати, а виконувати по "мінус" 160 МВт".

10) О 07:35 розпал котла блоку ст. № 10.

11) О 08:19 надійшла команда через ПЗ "Generator" на період з 09:00 до 10:00 "мінус" 160 МВт.

12) О 08:42 диспетчер ДД РДЦ CP: "по ОБ в поточній годині виконувати по + 10 МВт" (Ncr=345 МВт).

13) О 09:01 Блок №10 включено у мережу і розпочато його навантаження відповідно до графіку пуску блока.

14) О 09:33 надійшла команда через ПЗ "Generator" на період з 10:00 до 11:00 "мінус" 160 МВт по балансу потужності.

15) О 10:15 диспетчер ДД РДЦ CP: "по балансу потужності з 10:30 до 11:00 "мінус" 36 МВт" (Nст=297 МВт).

16) О 10:25 надійшла команда через ПЗ "Generator" на період з 11:00 до 12:00 "мінус" 196 МВт по балансу потужності (Nст=294 МВт). Станція вийшла на задане навантаження.

Відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України експертом може бути особа, яка володіє спеціальними знаннями, необхідними для з`ясування відповідних обставин справи. Експерт може призначатися судом або залучатися учасником справи. Експерт зобов`язаний надати обґрунтований та об`єктивний письмовий висновок на поставлені йому питання.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про судову експертизу» судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом. Виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов`язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз.

Відповідно до ст. 9 вказаного Закону атестовані відповідно до цього Закону судові експерти включаються до державного Реєстру атестованих судових експертів, ведення якого покладається на Міністерство юстиції України. Особа або орган, які призначають або замовляють судову експертизу, можуть доручити її проведення тим судовим експертам, яких внесено до державного Реєстру атестованих судових експертів, або іншим фахівцям з відповідних галузей знань, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 10 вказаного Закону унормовано, що судовими експертами можуть бути особи, які мають необхідні знання для надання висновку з досліджуваних питань. Судовими експертами державних спеціалізованих установ можуть бути фахівці, які мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності. До проведення судових експертиз (обстежень і досліджень), крім тих, що проводяться виключно державними спеціалізованими установами, можуть залучатися також судові експерти, які не є працівниками цих установ, за умови, що вони мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах Міністерства юстиції України, атестовані та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності у порядку, передбаченому цим Законом (ст. 10 Закону).

Відповідно до п. 4, 5 Інструкції про особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 3505/5 від 12.12.2011 судовий експерт здійснює свою діяльність з певного виду експертної спеціальності на підставі свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта, виданого Міністерством юстиції України відповідно до Положення про експертно-кваліфікаційні комісії та атестацію судових експертів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 301/5 від 03.03.2015. У разі закінчення терміну дії свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта експерт втрачає право на проведення судових експертиз до підтвердження ним кваліфікації судового експерта.

Судовий експерт здійснює свою діяльність лише з певного виду експертної спеціальності на підставі свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта та дає відповіді лише на ті питання, що не виходять за межі його спеціальних знань (постанова КГС ВС у справі № 916/2187/18 від 16.10.2019)

Недотримання вимог закону щодо порядку призначення та проведення судової експертизи унеможливлює використання висновку експерта як доказу у справі (постанова КГС ВС у справі № 922/484/17 від 03.07.2018)

Відповідно до ст. 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи.

У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім`я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Згідно з приписами статті 101 Господарського процесуального кодексу України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права та обов`язки, що і експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.

Відповідно до статті 104 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Відповідно до ст. 73, 74, 76 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи, а вірогідні докази - це ті, які на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішенні справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

Одночасно статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, з`ясування фактичних обставин справи має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених статтею 86 Господарського процесуального кодексу України щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому.

Як вбачається із правової позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 27.05.2021 р. по справі № 910/702/17, висновок експертного дослідження, в силу закону, може бути наданий також й іншим (фахівцем) експертом з відповідної галузі знань, а не лише судовим експертом чи державною спеціалізованою установою.

Судом встановлено, що висновок експерта виконаний експертом Анісімовим О.Г., який має повну вищу освіту за спеціальністю «Теплоенергетика», кваліфікацію магістра з енергетики, працює директором Котло-турбінного департаменту приватного акціонерного товариства по пуску, налагодженню, удосконаленню технології та експлуатації електростанцій і мереж «Львіворгрес», стаж за спеціальністю 19 років. На підставі викладеного Суд вважає, що висновок експерта № 019-АНО/21 від 17.09.2021 року за результатами проведення комплексної інженерно-технічної експертизи обладнання енергоблоків та експертизи менеджменту, складений відокремленим структурним підрозділом ДП «Інформаційні судові системи» «Центр судової експертизи та експертних досліджень», відповідає вимогам ст. 7 Закону України «Про судову експертизу», ст. 98 Господарського процесуального кодексу України.

За таких підстав, Суд приймає до уваги висновки експерта №019-АНО/21 від 17.09.2021 року за результатами проведення комплексної інженерно-технічної експертизи обладнання енергоблоків та експертизи менеджменту, складені відокремленим структурним підрозділом ДП «Інформаційні судові системи» «Центр судової експертизи та експертних досліджень», оскільки висновки експертного дослідження узгоджені між собою, обґрунтовані, не суперечать іншим матеріалам справи і не викликають сумнівів у їх неправильності.

З огляду на вищевикладене, приймаючи до уваги висновок експерта №019-АНО/21 від 17.09.2021 року за результатами проведення комплексної інженерно-технічної експертизи обладнання енергоблоків та експертизи менеджменту, складений відокремленим структурним підрозділом ДП «Інформаційні судові системи» «Центр судової експертизи та експертних досліджень», Суд зазначає, що обладнання енергоблоків Відокремленого підрозділу «Луганська теплова енергетична станція» Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» у період з 04.07.2021 року по 05.07.2021 року (спірні періоди) не мало технічної можливості виконати диспетчерські команди Приватного акціонерного товариства «НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «УКРЕНЕРГО», як оператора системи передачі.

За таких підстав, позовні вимоги Позивача в частині визнання незаконними дії та бездіяльності Приватного акціонерного товариства «НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «УКРЕНЕРГО» стосовно надання/скасування/не надання наступних диспетчерських команд: щодо відміни 04.07.2021 Відокремленому підрозділу «Луганська теплова електрична станція «Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» на період 09:45 - 10:00 команди на розвантаження -297 МВт; щодо ненадання 04.07.2021 Відокремленому підрозділу «Луганська теплова електрична станція» Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» команд на розвантаження на період з 10:00 - 11:30; щодо відміни 04.07.2021 Відокремленому підрозділу «Луганська теплова електрична станція» Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» на період 17:45-18:00 команди на розвантаження -284 МВт; щодо ненадання в повному обсязі 04.07.2021 Відокремленому підрозділу «Луганська теплова електрична станція «Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» команд на розвантаження на період з 18:00 - 18:30; щодо ненадання 05.07.2021 Відокремленому підрозділу «Луганська теплова електрична станція «Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» команд на повний обсяг розвантаження на період 06:00 - 10:30, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується вимоги Позивача в частині визнання незаконними дій Приватного акціонерного товариства «НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «УКРЕНЕРГО» щодо розрахунків небалансів електричної енергії Товариству з обмеженою відповідальністю «ДТЕК СХІДЕНЕРГО», здійснених: за розрахункові години 04.07.2021: 09:00 - 10:00 - в обсязі -73,206 МВт*год, 10:00 - 11:00 - в обсязі -229,104 МВт*год, 11:00 - 12:00 - в обсязі -110,155 МВт*год, 17:00 - 18:00 - в обсязі - 63,159 МВт*год, 18:00 - 19:00 - в обсязі - 27,676 МВт*год.; за розрахункові години 05.07.2021: 06:00 - 07:00 - в обсязі -143,713 МВт*год, 07:00 - 08:00 - в обсязі -154,897 МВт*год, 08:00 - 09:00 - в обсязі -155,312 МВт*год, 09:00 - 10:00 - в обсязі -94,619 МВт*год, 10:00 - 11:00 - в обсязі -15,42 МВт*год, Суд зазначає.

01.08.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» (Учасник балансуючої групи) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Д.ТРЕЙДІНГ» (Сторона відповідальна за небаланс) було укладено Договір №2-1-2019/554, предметом якого є врегулювання відносин, пов`язаних з відповідальністю перед НЕК «УКРЕНЕРГО» щодо небалансів електричної енергії створених Учасником та забезпечення участі Учасника на ринку електричної енергії, в порядку, передбаченому Правилами ринку, затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг № 307 від 14.03.2013 року. (т.2 а.с.17-20)

Приватним акціонерним товариством «НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «УКРЕНЕРГО» виставлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Д.ТРЕЙДІНГ» рахунки-фактури від 16.07.2021 р. на суму 9643611,76 грн. та на суму 25673096,28 грн. за електричну енергію для врегулювання небалансів. (т.2 а.с.30-31)

Листом №09/169 від 12.07.2021 р. Позивач повідомив Товариство з обмеженою відповідальністю «Д.ТРЕЙДІНГ», що не буде сплачувати останньому вартість небалансів, що виникли внаслідок надання недбалих диспетчерських команд зі сторони Приватного акціонерного товариства «НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «УКРЕНЕРГО». (т.2 а.с.28)

31.07.2021 р. між Приватним акціонерним товариством «НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «УКРЕНЕРГО» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Д.ТРЕЙДІНГ» було складено та підписано акт купівлі - продажу небалансів електричної енергії за липень 2021 року з протоколом розбіжностей №07/з від 31.07.2021 р. (т.2 а.с.77-78)

Суд зазначає, що на підставі встановлених вище Судом обставин, а саме, в результаті відсутності технічної можливості обладнання енергоблоків Відокремленого підрозділу «Луганська теплова енергетична станція» Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» у період з 04.07.2021 року по 05.07.2021 року (спірні періоди) виконати диспетчерські команди Приватного акціонерного товариства «НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «УКРЕНЕРГО», як оператора системи передачі, а також у зв`язку з невиконанням Відповідачем належним чином його обов`язків з балансування системи (в тому числі, щодо прогнозування загального електроспоживання), й виникли обсяги негативних небалансів електричної енергії.

Згідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України).

Захист цивільних прав - це передбаченні законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Порушеним правом слід розуміти такий стан суб`єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб`єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов`язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Способи захисту за своїм призначенням можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. При цьому, метою застосування певного способу захисту є усунення невизначеності у взаємовідносинах суб`єктів, створення необхідних умов для реалізації права й запобігання дій зі сторони третіх осіб, які перешкоджають його здійсненню.

Під захистом цивільних прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому, позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

У розумінні зазначених приписів суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Враховуючи викладене вище, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту.

За таких обставин, Суд зазначає, що саме на Позивача покладений обов`язок обґрунтувати суду свої вимоги поданими доказами, тобто довести, що його права та інтереси дійсно порушуються, оспорюються чи не визнаються, а тому потребують захисту.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду відповідно до частини першої статті 16 ЦК України.

Статтею 16 ЦК України, положення якої кореспондуються з положеннями статті 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України), встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Вказаними нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.

Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 по справі №912/1856/16, від 14.05.2019 по справі №910/11511/18.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції. Так, у рішенні від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі засоби правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань.

Крім того, Європейський суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Аналіз наведеного дає підстави для висновку, що законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Тобто, ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 року у справі №910/7164/19.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам необхідно виходити з його ефективності. Це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним, тому суд повинен відмовляти у задоволенні позовної вимоги, яка не відповідає ефективному способу захисту права чи інтересу.

Наведене узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах від 05.06.2018 у справі №338/180/17 та від 07.11.2018 у справі №488/5027/14-ц.

Водночас Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права або інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 01 жовтня 2019 року у справі № 910/3907/18.

У даній справі вимога про визнання незаконними дій та бездіяльності Приватного акціонерного товариства «НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «УКРЕНЕРГО» разом з вимогою про визнання незаконними дій Приватного акціонерного товариства «НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «УКРЕНЕРГО» щодо розрахунків небалансів електричної енергії Товариству з обмеженою відповідальністю «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» за спірні періоди є належним способом захисту права та охоронюваного законом інтересу, оскільки буде сприяти поновленню прав Позивача за рахунок відсутності обов`язку щодо оплати позивачем вартості небалансів учаснику балансуючої групи.

Згідно зі ст. 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Суд зазначає, що, навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення (див. рішення від 1 липня 2003 р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", заява N 37801/97, п. 36).

У п.50 рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.2010 "Справа "Трофимчук проти України"" (Заява N 4241/03) зазначено, що Суд повторює, що оцінка доказів є компетенцією національних судів і Суд не підмінятиме власною точкою зору щодо фактів оцінку, яку їм було надано в межах національного провадження. Крім того, гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами (див. рішення від 27 жовтня 1993 року у справі "Домбо Беєер B. V. проти Нідерландів", п. 31, Series A, N 274).

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, Суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» до Приватного акціонерного товариства «НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «УКРЕНЕРГО» про зобов`язання вчинити дії є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» - задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати незаконними дії та бездіяльність Приватного акціонерного товариства «НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «УКРЕНЕРГО» ((01032, місто Київ, ВУЛИЦЯ СИМОНА ПЕТЛЮРИ, будинок 25, ідентифікаційний код юридичної особи 00100227) стосовно надання/скасування/не надання наступних диспетчерських команд: щодо відміни 04.07.2021 Відокремленому підрозділу «Луганська теплова електрична станція «Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» на період 09:45 - 10:00 команди на розвантаження -297 МВт; щодо ненадання 04.07.2021 Відокремленому підрозділу «Луганська теплова електрична станція» Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» команд на розвантаження на період з 10:00 - 11:30; щодо відміни 04.07.2021 Відокремленому підрозділу «Луганська теплова електрична станція» Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» на період 17:45-18:00 команди на розвантаження -284 МВт; щодо ненадання в повному обсязі 04.07.2021 Відокремленому підрозділу «Луганська теплова електрична станція «Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» команд на розвантаження на період з 18:00 - 18:30; щодо ненадання 05.07.2021 Відокремленому підрозділу «Луганська теплова електрична станція «Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» команд на повний обсяг розвантаження на період 06:00 - 10:30.

3. Визнати незаконними дії Приватного акціонерного товариства «НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «УКРЕНЕРГО» (01032, місто Київ, ВУЛИЦЯ СИМОНА ПЕТЛЮРИ, будинок 25, ідентифікаційний код юридичної особи 00100227) щодо розрахунків небалансів електричної енергії Товариству з обмеженою відповідальністю «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» (85612, Донецька обл., Мар`їнський р-н, місто Курахове, ВУЛИЦЯ ЕНЕРГЕТИКІВ, будинок 34, ідентифікаційний код юридичної особи 31831942), здійснених: за розрахункові години 04.07.2021: 09:00 - 10:00 - в обсязі -73,206 МВт*год, 10:00 - 11:00 - в обсязі -229,104 МВт*год, 11:00 - 12:00 - в обсязі -110,155 МВт*год, 17:00 - 18:00 - в обсязі - 63,159 МВт*год, 18:00 - 19:00 - в обсязі - 27,676 МВт*год.; за розрахункові години 05.07.2021: 06:00 - 07:00 - в обсязі -143,713 МВт*год, 07:00 - 08:00 - в обсязі -154,897 МВт*год, 08:00 - 09:00 - в обсязі -155,312 МВт*год, 09:00 - 10:00 - в обсязі -94,619 МВт*год, 10:00 - 11:00 - в обсязі -15,42 МВт*год.

4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «УКРЕНЕРГО» (01032, місто Київ, ВУЛИЦЯ СИМОНА ПЕТЛЮРИ, будинок 25, ідентифікаційний код юридичної особи 00100227) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» (85612, Донецька обл., Мар`їнський р-н, місто Курахове, ВУЛИЦЯ ЕНЕРГЕТИКІВ, будинок 34, ідентифікаційний код юридичної особи 31831942) судовий збір у розмірі 4 540 (чотири тисячі п`ятсот сорок) грн. 00 коп.

5. Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

6. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

7. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 02 лютого 2022 року.

Суддя О.В. Чинчин