Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"08" грудня 2021 р. м. Київ Справа № 911/1348/19
Господарський суд Київської області у складі судді Колесника Р.М., за участю секретаря судового засідання Бойко О.Ю., розглянувши в порядку загального позовного провадження справу за позовом
Київської обласної прокуратури (01601, м. Київ, бульв. Л. Українки, буд. 27/2, код: 02909996) в інтересах держави в особі:
Державного агентства меліорації та рибного господарства України (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 45-А, код: 37472282)
Державного підприємства «Укрриба» (04050, м. Київ, вул. Тургенєвська, буд. 82-А, код: 25592421)
до
Таращанської міської ради (09500, Київська обл., Таращанський р-н, м. Тараща, вул. Шевченка, буд. 7, код: 04054955)
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Міністерство юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, буд. 13, код: 00015622)
про визнання незаконними та скасування рішень
за участю представників учасників справи:
від прокуратури:Вакуленко М.Г.;
від позивачів:не з`явилися;
від відповідача:не з`явився;
від третьої особи:не з`явився;
28.05.2019 до Господарського суду Київської області надійшла позовна заява першого заступника прокурора Київської області (дала по тексту Прокурор/Прокуратура) в інтересах держави в особі Державного агентства рибного господарства України (далі по тексту Держрибагентство/позивач 1) та Державного підприємства «Укрриба» (далі по тексту ДП «Укрриба»/позивач 2) до Северинівської сільської ради (далі по тексту Сільська рада/відповідач), в якій прокурор просить суд:
- визнати незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Буряк О.А. індексний номер: 32256294 від 07.11.2016 про державну реєстрацію права комунальної власності за Северинівською сільською радою на нерухоме майно: гідротехнічна споруда (шахтний водоскид ставу Центральний), який знаходиться за адресою: вул. Шевченка, буд. 12-А, с. Северинівка, Таращанського району, Київської області, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1078015432244;
- визнати незаконним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Буряк О.А. індексний номер: 32252777 від 07.11.2016 про державну реєстрацію права комунальної власності за Северинівською сільською радою на нерухоме майно: гідротехнічна споруда (водоскидна споруда ставу «Зарічанський»), яка знаходиться за адресою: вул. Шкільна, буд. 66-а, с. Северинівка, Таращанського району, Київської області), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1077779532244.
В обґрунтування позову прокурор посилається на те, що рішенням Северинівської сільської ради від 22.10.2015 № 310-49-VI на баланс ради взято гідротехнічні споруди, які знаходяться на її території, на підставі вказаного рішення приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буряк О.А. незаконно прийнято спірні рішення, якими за Северинівською сільською радою зареєстровано право комунальної власності на споруди. Водночас, прокурор стверджує, що гідротехнічні споруди, на які Сільською радою зареєстровано право комунальної власності, є власністю держави в особі органу управління вказаним майном Державного агентства рибного господарства України, та які перебувають на праві господарського відання ДП «Укрриба».
Окрім того, прокурор вказує, що в межах кримінального провадження № 42017111190000019 проведено огляд гідротехнічних споруд, які розташовані у селі Северинівка, за результатом якого встановлено, що водоскидні споруди ставів «Зарічанський» та «Центральний», що прийняті Северинівською сільською радою у комунальну власність, є гідротехнічними спорудами, які зареєстровані на праві власності за Державним агентством рибного господарства України та перебувають на балансі ДП «Укрриба», а з метою прийняття цих гідротехнічних споруд у комунальну власність та проведення державної реєстрації Северинівською сільською радою було змінено назву цих об`єктів.
Тому, з огляду на наведені обставини, прокурор вважає, що рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Буряк О.А. прийняті з порушенням вимог чинного законодавства, у зв`язку з чим підлягають скасуванню.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.05.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 911/1348/19 та постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 26.06.2019.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.06.2019 запропоновано учасникам справи надати суду: відтворений друкованим способом рукописний текст, що міститься в протоколах огляду від 03.04.2018; витяг з Єдиного реєстру об`єктів державної власності щодо державного майна, серія та номер:10-15-17400, виданий 29.09.2015 Фондом державного майна України; додаткові відомості про те, як співвідносяться гідротехнічна споруда (шахтний водоскид ставу «Центральний») та Гідротехнічна споруда (водоскидна споруда ставу «Зарічанський»), що зареєстровано за відповідачем, з регульованим донним водоскидом ставу риборозплідника «Северинівка», інв. № 229, загальною площею 83 кв.м. та комбінованим повеневим водоскидом ставу нагульного «Северинівка», інв. № 218, загальною площею 133 кв.м., що зареєстровані за Державним агентством рибного господарства України та перебувають на праві господарського відання у ДП «Укрриба», технічну документацію на вказані гідротехнічні споруди.
На адресу суду 08.07.2019 та 18.07.2019 від ДП «Укрриба» та від Прокуратури відповідно, на виконання вимог ухвали суду від 26.06.2019, надійшли письмові пояснення та додаткові документи.
До суду 18.07.2019 від Сільської ради надійшло клопотання про відвід прокурорів, у задоволенні якого судом відмовлено, про що 18.07.2019 судом постановлено відповідну ухвалу.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.07.2019 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 31.07.2019. Також, вказаною ухвалою запропоновано учасникам справи надати письмові пояснення щодо обставин, викладених у поясненнях ДП «Укрриба», а Прокурору додатково обґрунтувати суду підставність пред`явлення позовних вимог саме до відповідача без залучення до участі у справі державного реєстратора.
На адресу суду 31.07.2019 від Прокуратури на виконання вимог ухвали суду від 18.07.2019 надійшли письмові пояснення.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 31.07.2019 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Міністерство юстиції України та зобов`язано вказану особу надати письмові пояснення по суті заявлених позовних вимог, та відкладено підготовче засідання на 22.08.2019.
До суду 09.08.2019 від ДП «Укрриба» надійшла заява про зміну предмета позову, у якій останній просить суд доповнити заявлені Прокуратурою позовні вимоги наступною вимогою: визнати незаконним та скасувати рішення Северинівської сільської ради Таращанського району Київської області «Про взяття на баланс Северинівської сільської ради гідротехнічних споруд, які знаходяться на водних об`єктах» від 22.10.2015 № 310-49-VI.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.08.2019 заяву ДП «Укрриба» про зміну предмета позову у справі № 911/1348/19, шляхом доповнення позовних вимог, прийнято до розгляду, продовжено Міністерству юстиції України строк для надання письмових пояснень по суті заявлених позовних вимог та відкладено підготовче засідання на 19.09.2019.
До суду 05.09.2019 та 09.09.2019 від третьої особи надійшли письмові пояснення.
На адресу суду 19.09.2019 від відповідача надійшов відзив на позов, за змістом якого відповідач проти позову заперечує та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Також, 19.09.2019 відповідач звернувся до суду із клопотанням, в якому останній просить суд оглянути матеріали справи № 911/1803/15, яка перебувала у провадженні Господарського суду Київської області. Подане клопотання обґрунтоване тим, що у вказаній справі містяться докази щодо земельних ділянок, на яких розташовані спірні гідротехнічні споруди.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.09.2019 відкладено підготовче засідання на 16.10.2019 та зобов`язано відповідача надати суду у строк до 26.09.2019 докази направлення відзиву на позов із доданими до нього матеріалами всім учасникам справи.
На адресу суду 16.10.2019 від прокурора надійшли заперечення стосовно поданого відповідачем відзиву. У вказаних запереченнях прокурор просить суд подальший розгляд справи здійснювати без врахування поданого відповідачем відзиву, оскільки відповідачем пропущено процесуальний строк для подання відзиву та не надано суду доказів його надсилання на адресу інших учасників справи. Крім того, прокурор зауважує, що вимоги ухвали суду від 19.09.2019 щодо надання суду доказів надсилання відзиву на адресу інших учасників справи, відповідачем проігноровано.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.10.2019 підготовче засідання відкладено на 30.10.2019; запропоновано прокурору та сторонам визначитися із доцільністю призначення у справі судової експертизи, запропонувавши суду експерта/експертну установу, якій слід доручити проведення експертизи, а також запропонувати питання, які на думку учасників, потребують висновку експерта; зобов`язано відповідача надати письмові пояснення щодо підстав невиконання вимог, що викладено в ухвалі суду від 16.09.2019; повторно зобов`язано відповідача надіслати відзив на позов із доданими до нього матеріалами на адресу учасників справи, докази чого надати суду.
До суду 25.10.2019 від Державного агентства рибного господарства України та від ДП «Укрриба» на виконання вимог ухвали суду від 16.10.2019 надійшли письмові пояснення, в яких позивачі не заперечують проти призначення судової експертизи, проведення якої пропонують доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. На вирішення судового експерта позивачі пропонують поставити питання щодо тотожності об`єктів державної власності, право власності на які зареєстроване за Державним агентством рибного господарства України.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.10.2019 у справі призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, та зупинено провадження у справі.
На адресу суду 08.07.2021 від експертної установи надійшли матеріали господарської справи № 911/1348/19 та висновок експерта.
Ухвалою від 09.07.2021 провадження у справі № 911/1348/19 поновлено та призначено підготовче засідання на 11.08.2021.
На адресу суду 11.08.2021 від прокурора надійшло клопотання про виклик судового експерта, який здійснював проведення судової експертизи, для надання роз`яснень щодо висновку судового експерта від 06.07.2021 № 31202/19-42 та відповідей на питання суду та учасників справи.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.08.2021 підготовче засідання та клопотання Київської обласної прокуратури про виклик судового експерта відкладено на 08.09.2021, та запропоновано учасникам справи надати письмовий перелік питань, які підлягають роз`ясненню судовим експертом, щодо висновку судового експерта від 06.07.2021 № 31202/19-42.
До суду 08.09.2021 від прокурора та ДП «Укрриба» надійшов письмовий перелік питань, які підлягають роз`ясненню судовим експертом.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.08.2021 клопотання про виклик судового експерта задоволено, викликано у судове засідання судового експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України Свериду О.М. для надання роз`яснень щодо висновку від 06.07.2021 № 31202/19-42, надання відповідей на питання суду та учасників справи та відкладено підготовче засідання на 06.10.2021.
На адресу суду 01.10.2021 від ДП «Укрриба» надійшли письмові пояснення щодо висновку судового експерта, який здійснював проведення судової експертизи, а 06.10.2021 надійшла заява про долучення до матеріалів справи додаткових доказів.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.10.2021 повторно викликано у судове засідання судового експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України Свериду О.М. для надання роз`яснень щодо висновку від 06.07.2021 № 31202/19-42, надання відповідей на питання суду та учасників справи та відкладено підготовче засідання на 20.10.2021.
В судове засідання 20.10.2021 з`явився судовий експерт, який надав пояснення щодо наданого ним висновку від 06.07.2021 № 31202/19-42.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.10.2021 підготовче засідання відкладено на 10.11.2021.
До суду 10.11.2021 від Київської обласної прокуратури надійшло клопотання, в якому прокурор просить суд на підставі ст. 52 Господарського процесуального кодексу України здійснити заміну відповідача Северинівської сільської ради Таращанського району Київської області її процесуальним правонаступником Таращанською міською радою.
Крім того, у вказаному клопотанні прокурор повідомляє суд про те, що у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 24.05.2021 № 539 змінено найменування позивача Державне агентство рибного господарства України на Державне агентство меліорації та рибного господарства України без зміни ідентифікаційного коду юридичної особи.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.11.2021 здійснено заміну відповідача у справі № 911/1348/19 Северинівську сільську раду Таращанського району Київської області її процесуальним правонаступником Таращанською міською радою, закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 08.12.2021.
В судове засідання 08.12.2021 з`явився прокурор, який заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити. Представники інших учасників справи в судове засідання не з`явилися, при цьому про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялися судом належним чином.
У відповідності до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до пункту 1 спільного наказу Міністерства аграрної політики України та Фонду державного майна України від 06.05.2003 № 126/752 «Про передачу гідротехнічних споруд» до сфери управління Міністерства аграрної політики України передано гідротехнічні споруди, включаючи ставкові рибоводні споруди та пов`язані з ними робочі машини і обладнання, інше майно, яке на момент приватизації не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених в процесі приватизації на базі підприємств рибного господарства, зазначених у додатку до наказу.
Наказом Державного департаменту рибного господарства від 13.05.2004 № 109, на виконання п. 11 Положення «Про порядок передачі об`єктів права державної власності», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.1998 № 1482 «Про передачу об`єктів права державної і комунальної власності» та на виконання спільного наказу Міністерства аграрної політики України та Фонду державного майна України від 06.05.2003 № 126/752 «Про передачу гідротехнічних споруд», затверджено Акт приймання-передачі гідротехнічних споруд, які не увійшли до статутного фонду господарського товариства ЗАТ «Таращаплемсільрибгосп» на баланс ДП «Укрриба» та закріплено зазначене в Акті майно за ДП «Укрриба» на праві повного господарського відання.
Згідно додатку № 1 до вказаного Акту на баланс ДП «Укрриба» передано, окрім інших гідротехнічних споруд, які не увійшли до статутного фонду господарського товариства ЗАТ «Таращаплемсільрибгосп», став нагульний «Северинівка», інв. № 218 та став-риборозплідник «Северинівка», інв. № 229.
Відповідно до наявного у матеріалах справи витягу з Єдиного реєстру об`єктів державної власності щодо державного майна, за місцезнаходженням: Київська область, Таращанський район, с. Северинівка, Северинівська с/р, обліковується нерухоме майно, відповідно до класифікатора державного майна 2152.5 «Дамби, греблі, загати та інші водозахисні насипні споруди», а саме: став нагульний «Северинівка», інв. № 218, реєстровий номер ФДМУ 25592421.70.АА.ЕЖАЖ356 та став-риборозплідник «Северинівка», інв. № 229, реєстровий номер ФДМУ 25592421.70.АА.ЕЖАЖ358. Згідно вказаного витягу вказане майно, перебуває на балансі ДП «Укрриба», а суб`єкт управління майном Державне агентство рибного господарства України.
З Інформаційних довідок від 27.05.2019 №№ 168060039, 168061796 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна вбачається, що 29.01.2016 за Державним агентством рибного господарства України зареєстровано право державної власності на об`єкти нерухомого майна регульований донний водоскид ставу риборозплідника «Северинівка», інв. № 229, загальною площею 83 кв. м., розташованого на земельній ділянці із кадастровим номером: 3224486401:01:013:0149 та комбінований повеневий водоскид ставу нагульного «Северинівка», інв. № 218, загальною площею 133 кв. м., розташованого на земельній ділянці із кадастровим номером: 3224486401:01:013:0157. Вказані об`єкти нерухомого майна розташовані за адресою: Київська обл., Таращанський р-н, Северинівська с/рада, право господарського відання вказаним майном, на підставі наказу від 13.05.2004 3109, належить ДП «Укрриба».
Як слідує з вказаних довідок підставою виникнення права власності є витяг з Єдиного реєстру об`єктів державної власності щодо державного майна № 10-15-17400, виданий 29.09.2015 Фондом державного майна України, а підставою внесення запису є рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексні номери рішень: 28003157, 28002897.
Северинівська сільська рада Таращанського району Київської області 22.10.2015, керуючись п. 30 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та враховуючи, що на території останньої розташовано 6 водних об`єктів в комплексі із гідротехнічними спорудами, прийняла рішення «Про взяття на баланс Северинівської сільської ради гідротехнічних споруд, які знаходяться на водних об`єктах» № 310-49-VI, яким вирішено:
1) взяти на баланс Северинівської сільської ради гідротехнічні споруди, які знаходяться на території Северинівської сільської ради;
2) створити комісію по обстеженню гідротехнічних споруд, що знаходяться на території Северинівської сільської ради (додаток № 1);
3) доручити секретарю Северинівської сільської ради замовити розробку технічних паспортів гідротехнічних споруд та отримати право власності на гідротехнічні споруди.
На підставі вказаного рішення приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буряк О.А. 07.11.2016 прийнято рішення, індексні номери: 32256294, 32252777, якими за Северинівською сільською радою зареєстровано право комунальної власності на об`єкти нерухомого майна, а саме: гідротехнічну споруду (шахтний водоскид ставу «Центральний»), за адресою: Київська область, Таращанський район, с. Северинівка, вул. Шевченка, буд. 12-А та гідротехнічну споруду (водоскидна споруда ставу «Зарічанський»), за адресою: Київська область, Таращанський район, с. Северинівка, вул. Шкільна, буд. 66-А.
Підставою виникнення права власності на вказане майно є рішення Северинівської сільської ради «Про присвоєння адреси» від 29.09.2015 № 41/1 та рішення «Про взяття на баланс» від 22.10.2015 № 310-49-VI.
Разом із тим судом встановлено, що Регіональним відділенням Фонду державного майна по Київській області та приватним акціонерним товариством «Таращаплемсільрибгосп» 07.04.2017 укладено договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності № 1969, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - гідротехнічні споруди рибницьких ставів, серед іншого, став нагульний «Северинівка» (інв. № 218, реєстровий номер за ЄРОДВ 25592421.70.ААЕЖАЖ356) та став-риборозплідника «Северинівка» (інв. № 229, реєстровий номер за ЄРОДВ 25592421.70.ААЕЖАЖ358), що розміщене за адресою: Київська область, Таращанський район, с. Северинівка та перебуває на балансі ДП «Укрриба» (балансоутримувач).
Листом від 07.04.2017 № 11-07-1956, у відповідь на лист Северинівської сільської ради від 08.02.2017 № 77 щодо наявності або відсутності в державній власності майна, Регіональне відділення Фонду державного майна по Київській області повідомило останню, що відомості про нерухоме майно шахтний водоскид ставка «Центральний», площею 21,6896 га, розташований за адресою: Київська область, Таращанський р-н, с. Северинівка, вул. Шевченка, 12-А, та шахтний водоскид ставка «Зарічанський», площею 10,4394 га, розташований за адресою: Київська область, Таращанський р-н, с. Северинівка, вул. Шкільна, буд. 66-А, від суб`єктів управління до Фонду державного майна України з метою внесення до реєстру не надавались.
Зі змісту наявного у матеріалах справи листа приватного акціонерного товариства «Таращаплемсільрибгосп» від 12.02.2018 адресованого Регіональному відділенню Фонду державного майна по Київській області, ДП «Укрриба», Держрибагентству, слідує, що орендодавець повідомив про неможливість фактичного використання орендованого ним майна за договором оренди № 1969, оскільки Северинівською сільською радою, на підставі листа Регіонального відділення Фонду державного майна по Київській області, прийнято на баланс гідротехнічні споруди, які перебувають на праві оренди у ПрАТ «Таращаплемсільрибгосп».
ДП «Укрриба» листом від 20.02.2018 № 11-04/18 повідомило Прокуратуру про те, що на підставі Акту прийому-передачі гідротехнічних споруд, які не увійшли до статутного фонду господарського товариства ЗАТ «Таращаплемсільрибгосп», затвердженого наказом Державного департаменту рибного господарства Міністерства аграрної політики України від 13.05.2004 № 109, на баланс ДП «Укрриба» передано нерухоме майно. Як зазначено у листі на баланс ДП «Укрриба» передано нерухоме майно гідротехнічні споруди розташовані в с. Северинівка Таращанського району Київської області, а саме: став нагульний «Северинівка» (інв. № 218, реєстровий номер ФДМУ 25592421.70.АА.ЕЖАЖ356) та став-риборозплідник «Северинівка» (інв. № 229, реєстровий номер ФДМУ 25592421.70.АА.ЕЖАЖ358), при цьому, органом управління державним нерухомим майном, що обліковується на балансі ДП «Укрриба» є Державне агентство рибного господарства України.
Разом із тим, у листі ДП «Укрриба» зазначило, що вказані об`єкти нерухомого майна (гідротехнічні споруди) на підставі договору оренди від 07.04.2017 № 1969 передано у строкове платне користування ПрАТ «Таращаплемсільрибгосп», яке листом від 12.02.2018 повідомило про неможливість використання згаданим майном за призначенням, оскільки Северинівською сільською радою оформлено право комунальної власності на вказані об`єкти та в подальшому передано в оренду на користь третьої особи.
З огляду на наведені обставини ДП «Укрриба» просило Прокуратуру вжити заходів задля захисту інтересів держави в особі Державного агентства рибного господарства України.
Звертаючись до суду із розглядуваним позовом прокурор зазначив, що зареєстроване за Северинівською сільською радою право комунальної власності на гідротехнічні споруди з інвентарними номерами 218, 229, є незаконним та протиправним, адже з моменту підписання Акту приймання-передачі від 13.05.2004, право повного господарського відання на спірні об`єкти нерухомого майна належать ДП «Укрриба», а органом управління вказаного майна є Державне агентство рибного господарства України.
Водночас прокурор вказує на те, що спірні об`єкти нерухомого майна у відповідності до Закону України «Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності» не передавались у комунальну власність, а також не створювались та не придбавались Северинівською сільською радою у встановленому законом порядку, а таке майно лише розташовано на території сільської ради.
Вказана обставина, на переконання прокурора, підтверджує те, що рішення Северинівської сільської ради про взяття на баланс гідротехнічних споруд не є підставою для набуття на ці споруди права комунальної власності.
Окрім того, прокурор вказує, що в межах кримінального провадження № 42017111190000019 проведено огляд гідротехнічних споруд, які розташовані у селі Северинівка, за результатом якого встановлено, що водоскидні споруди ставів «Зарічанський» та «Центральний», що прийняті Северинівською сільською радою у комунальну власність, є гідротехнічними спорудами, які зареєстровані на праві державної власності за Державним агентством рибного господарства України та перебувають на балансі ДП «Укрриба», а з метою прийняття цих гідротехнічних споруд у комунальну власність Северинівською сільською радою було змінено назву цих об`єктів.
В розрізі наведених обставин та враховуючи, що Северинівська сільська рада в силу положень п. 30 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування», яким керувалась при прийнятті рішення від 22.10.2015, не мала права приймати на баланс гідротехнічні споруди, які перебувають у власності держави в особі Державного агентства рибного господарства України, лише на тій підставі, що такі об`єкти перебувають на її території, що своєю чергою свідчить, що прийняті рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу від 07.11.2016, якими за Северинівською сільською радою зареєстровано право комунальної власності на гідротехнічні споруди, є незаконними та підлягають скасуванню.
Відповідач в перебігу розгляду справи подав до суду відзив, в якому виклав свої заперечення проти позову пред`явленого прокурором позову.
Щодо поданого відзиву, суд зазначає наступне.
Статтею 165 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що відзив підписується відповідачем або його представником (ч. 2). Копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду (ч. 5). До відзиву додаються документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи (ч. 6). До відзиву, підписаного представником відповідача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника відповідача (ч. 7).
Дослідивши поданий відповідачем відзив на позовну заяву, суд встановив, що вказаний відзив подано із порушенням вимог процесуального закону, адже відповідачем: (1) не подано доказів надсилання відзиву на адресу інших учасників справи; (2) не надано доказів на підтвердження повноважень особи, яка підписала відзив.
При цьому, суд неодноразово, зокрема ухвалами від 19.09.2019 та від 16.10.2019, зобов`язував відповідача надати суду докази надсилання на адресу учасників справи відзив з додатками, втім такі вимоги суду останнім проігноровано.
Частиною 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Отже суд дійшов висновку, що Северинівською сільською радою під час реалізації своїх процесуальних прав, порушено приписи ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з чим суд залишає без розгляду поданий відповідачем відзив.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступних висновків.
Щодо підстав представництва прокурором держави у суді в інтересах Державного агентства меліорації та рибного господарства України та ДП «Укрриба», суд дійшов наступних висновків.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України «Про прокуратуру». Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній (частина третя). Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци перший-третій частини четвертої).
Отже відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу. При цьому представництво прокурором в суді інтересів держави в особі державних компаній не допускається.
Якщо суд після відкриття провадження у справі з урахуванням наведених учасниками справи аргументів та наданих доказів установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, суд залишає позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави в особі компетентного органу, без розгляду відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України. Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 та від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20.
Заявлений прокурором позов у цій справі подано в інтересах держави в особі Держрибагентства та ДП «Укрриба» з посиланням на бездіяльність останніх щодо захисту інтересів держави, які, як стверджує прокурор, порушені внаслідок позбавлення права користування, володіння та розпорядження майна, що перебуває у власності держави в особі Держрибагентства та передано на баланс ДП «Укрриба».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, сформульовано правовий висновок, що заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, передбачена абзацом третім частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру», має застосовуватись з урахуванням положень абзацу першого частини третьої цієї статті, який передбачає, що суб`єкт, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб`єктом владних повноважень, незалежно від наявності статусу юридичної особи.
Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на положення частини другої статті 19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У контексті цього засадничого положення відсутність у Законі інших окремо визначених заборон на здійснення представництва прокурором, окрім спеціальної заборони на представництво державних компаній, не слід розуміти як таку, що розширює встановлені в абзаці першому частини третьої статті 23 Закону межі для здійснення представництва прокурором законних інтересів держави.
Цим висновком Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку щодо застосування частини третьої статті 23 Закону в подібних правовідносинах, викладеного в постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15.04.2020 у справі № 363/4656/16-ц, який зводиться до необхідності визначення організаційно-правової форми суб`єкта, в особі якого звертається прокурор, з метою підтвердження підстав для представництва інтересів держави в суді в особі державного підприємства.
Отже, звертаючись до суду в інтересах держави в особі ДП «Укрриба», яке не є органом державної влади або іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого належить захист інтересів держави, зокрема, в галузі реалізації принципів державної політики у сфері регулювання рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, експлуатації державних водогосподарських об`єктів комплексного призначення, міжгосподарських зрошувальних і осушувальних систем відносин, прокурор порушив норми ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», згідно з якою здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній не допускається.
При цьому, порушення прокурором встановленої Законом прямої заборони на звернення до суду в інтересах державної компанії виключає необхідність з`ясування питання невиконання або неналежного виконання таким позивачем дій, спрямованих на захист власних прав та інтересів або інтересів держави. Подібний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 906/853/17 та від 15.09.2020 у справі № 911/551/19 та від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20.
Зважаючи на наведене вище, суд доходить висновку про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі ДП «Укрриба», у зв`язку з чим вважає за доцільне поданий прокурором позов в інтересах держави в особі ДП «Укрриба», залишити без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.
Звертаючись з розглядуваним позовом до суду, прокурор зазначив, що Держрибагентством, за наявності факту порушення інтересів держави, своєчасних заходів щодо захисту права користування, володіння та розпорядження державним майном, по даний час не вжито, що стало підставою для звернення прокурора з позовом в інтересах держави в особі Держрибагентства, як органу управління державним майном, що перебуває у на балансі ДП «Укрриба».
У відповідності до ч. ч. 3, 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 дійшла висновків, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною сьомою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Таким чином, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави, та відповідачем не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, у якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу у протиправній бездіяльності.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Враховуючи, що відповідне обґрунтування підставності здійснення представництва інтересів держави прокурором визначено в позові, яке судом визнано обґрунтованим, та яке цілком узгоджується із вимогами, що ставляться до питань представництва прокурором інтересів держави, суд виходить із того, що звернення прокурора до суду з позовом в інтересах держави в особі Державного агентства меліорації та рибного господарства України відповідає приписам ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та ст. 53 Господарського процесуального кодексу України.
Щодо суті спірних правовідносин.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 141 Господарського кодексу України до державного майна у сфері господарювання належать єдині майнові комплекси державних підприємств або їх структурних підрозділів, нерухоме майно, інше окреме індивідуально визначене майно державних підприємств, акції (частки, паї) держави у майні суб`єктів господарювання різних форм власності, а також майно, закріплене за державними установами і організаціями з метою здійснення необхідної господарської діяльності, та майно, передане в безоплатне користування самоврядним установам і організаціям або в оренду для використання його у господарській діяльності. Управління об`єктами державної власності відповідно до закону здійснюють Кабінет Міністрів України і, за його уповноваженням, центральні та місцеві органи виконавчої влади. У випадках, передбачених законом, управління державним майном здійснюють також інші суб`єкти.
Як вже встановлено судом, згідно Акту приймання-передачі гідротехнічних споруд, які не увійшли до статутного фонду господарського товариства ЗАТ «Таращаплемсільрибгосп» на баланс ДП «Укрриба» від 13.05.2004, ДП «Укрриба» прийняло на баланс державне майно, в тому числі став нагульний «Северинівка», інв. № 218 та став-риборозплідник «Северинівка», інв. № 229, яке закріплено за ДП «Укрриба» на праві повного господарського відання.
При цьому, відповідно до витягу з Єдиного реєстру об`єктів державної власності за місцезнаходженням: Київська область, Таращанський район, с. Северинівка, Северинівська с/р, обліковується нерухоме майно, а саме: став нагульний «Северинівка», інв. № 218, реєстровий номер ФДМУ 25592421.70.АА.ЕЖАЖ356 та став-риборозплідник «Северинівка», інв. № 229, реєстровий номер ФДМУ 25592421.70.АА.ЕЖАЖ358, яке, перебуває на балансі ДП «Укрриба», а суб`єкт управління майном Державне агентство рибного господарства України.
Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Приписами статті 328 Цивільного кодексу України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Згідно ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (ч. 1 ст. 317, ч. 1, 2 ст. 319 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до статті 347 Цивільного кодексу України особа може відмовитися від права власності на майно, заявивши про це або вчинивши інші дії, які свідчать про її відмову від права власності. У разі відмови від права власності на майно, права на яке не підлягають державній реєстрації, право власності на нього припиняється з моменту вчинення дії, яка свідчить про таку відмову. У разі відмови від права власності на майно, права на яке підлягають державній реєстрації, право власності на нього припиняється з моменту внесення за заявою власника відповідного запису до державного реєстру.
З аналізу наведених положень норм законодавства слідує, що припинення права власності на майно пов`язується з фактом звернення власника до відповідного органу та наявністю рішення цього органу про виключення майна з державного реєстру. З моменту внесення відповідних змін до реєстру припиняється право на це майно.
Відповідно до частини 5 статті 22 Господарського кодексу України держава реалізує право державної власності у державному секторі економіки через систему організаційно-господарських повноважень відповідних органів управління щодо суб`єктів господарювання, що належать до цього сектора і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління.
Частиною 4 статті 55 Господарського кодексу України визначено, що суб`єкти господарювання реалізують свою господарську компетенцію на основі права власності, права господарського відання, права оперативного управління відповідно до визначення цієї компетенції у цьому Кодексі та інших законах.
Майно державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного управління (ч. 3 ст. 73 Господарського кодексу України).
Відповідно до частини 2 статті 134 Господарського кодексу України майно, що використовується у господарській діяльності, може перебувати у спільній власності двох або більше власників.
Статтею 136 Господарського кодексу України визначено, право господарського відання є речовим правом суб`єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами (ч. 1). Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб`єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства (ч. 2).
Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності (ч. 4 ст. 136 Господарського кодексу України).
Положеннями ч. 1 ст. 139 Господарського кодексу України визначено, що майном у цьому Кодексі визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб`єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб`єктів.
Таким чином, з моменту підписання акта приймання-передачі від 13.05.2004 право повного господарського відання на гідротехнічні споруди, в тому числі став нагульний «Северинівка», інв. № 218 та став-риборозплідник «Северинівка», інв. № 229, як державне майно, інформація про які внесена до Єдиного реєстру об`єктів державної власності, перейшло до ДП «Укрриба».
Водночас, Северинівською сільською радою Таращанського району Київської області 22.10.2015, керуючись п. 30 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та враховуючи, що на території останньої розташовано 6 водних об`єктів в комплексі із гідротехнічними спорудами, прийняла рішення «Про взяття на баланс Северинівської сільської ради гідротехнічних споруд, які знаходяться на водних об`єктах» № 310-49-VI, яким вирішено: 1) взяти на баланс Северинівської сільської ради гідротехнічні споруди, які знаходяться на території Северинівської сільської ради; 2) створити комісію по обстеженню гідротехнічних споруд, що знаходяться на території Северинівської сільської ради (додаток № 1); 3) доручити секретарю Северинівської сільської ради замовити розробку технічних паспортів гідротехнічних споруд та отримати право власності на гідротехнічні споруди.
Та в подальшому, 07.11.2016 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буряк О.А. прийнято рішення, індексні номери: 32256294, 32252777, якими за Северинівською сільською радою зареєстровано право комунальної власності на об`єкти нерухомого майна, а саме: гідротехнічну споруду (шахтний водоскид ставу «Центральний»), за адресою: Київська область, Таращанський район, с. Северинівка, вул. Шевченка, буд. 12-А та гідротехнічну споруду (водоскидна споруда ставу «Зарічанський»), за адресою: Київська область, Таращанський район, с. Северинівка, вул. Шкільна, буд. 66-А.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень частини 3 статті 140 Конституції України місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.
Приписами частини 1 статті 2 Закону України «Про місцеве самоврядування» визначено, що місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Статтею 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування» встановлена виключна компетенція сільських, селищних, міських рад.
Право комунальної власності на рухоме та нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси тощо належать територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів, у містах (частина 1 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні), які згідно із статтею 143 Конституції України, безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.
Частиною 2 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування» підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.
Разом з тим, під час розгляду справи судом встановлено, що доводи прокурора та позивачів ґрунтуються на тому, що відповідач здійснив реєстрацію права власності на гідротехнічні споруди змінивши їх назву та присвоївши їм відповідну адресу, хоча фактично зазначені гідротехнічні споруди є об`єктами державної власності, право власності на які, хоча і з іншими назвами, зареєстровано за Державним агентством рибного господарства.
Тому з метою з`ясування обставин щодо тотожність гідротехнічних споруд, що зареєстровані на праві комунальної власності за відповідачем із гідротехнічними спорудами, що зареєстровані на праві державної власності за Державним агентством рибного господарства, суд ухвалою від 30.10.2019 призначив у справі № 911/1348/19 судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено наступні питання:
1) Чи є гідротехнічні споруди 1) шахтний водоскид ставу «Центральний», розташований за адресою: Київська область, Таращанський район, с. Северинівка, вулиця Шевченка, будинок 12-А, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1078015432244, та 2) водоскидна споруда ставу «Зарічанський», розташований за адресою: Київська область, Таращанський район, с. Северинівка, вулиця Шкільна, будинок 66-А, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 107777953224, що зареєстровані на праві комунальної власності за Северинівською сільською радою та гідротехнічні споруди 3) регульований донний водоскид ставу риборозплідника «Северинівка», загальною площею 83 кв.м., інвентаризаційний номер 229, розташований за адресою: Київська область, Таращанський район, Северинівська сільська рада, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 836714632244 та 4) комбінований повеневий водоскид ставу нагульного «Северинівка», загальною площею 133 кв.м., інвентаризаційний номер 218, розташований за адресою: Київська область, Таращанський район, Северинівська сільська рада, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 836702432244, що зареєстровані на праві державної власності за Державним агентством рибного господарства України та на праві господарського відання за Державним підприємством «Укрриба» тотожними (ідентичними, тими самими) об`єктами?;
2) Як співвідносяться зазначені об`єкти по відношенню один до одного?;
3) Чи відповідають гідротехнічні споруди шахтний водоскид ставу «Центральний» та водоскидна споруда ставу «Зарічанський», відомостям, зазначеним у пунктах 16, 20 додатку № 1 до акту прийому-передачі гідротехнічних споруд, які не увійшли до статутного фонду господарського товариства ЗАТ «Таращаплемсільрибгосп» від 13.05.2004?.
За результатом проведеного експертного дослідження, судовим експертом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України складено висновок від 06.07.2021 № 31202/19-42.
В силу положень ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні (ст. 104 Господарського процесуального кодексу України).
У відповідності до вказаного висновку судовим експертом встановлено, що шахтний водоскид ставу «Центральний» за адресою: Київська область, Таращанський район, с. Северинівка, вулиця Шевченка, будинок 12-А, водоскидна споруда ставу «Зарічанський», розташований за адресою: Київська область, Таращанський район, с. Северинівка, вулиця Шкільна, будинок 66-А, що зареєстровані на праві власності за Северинівською сільською радою та комбінований повеневий водоскид загальною площею 133 кв.м. ставу нагульного «Северинівка» інв. № 218, регульований донний водоскид загальною площею 83 кв.м. ставу риборозплідника «Северинівка», інв. № 229, розташовані за адресою: Київська область, Таращанський район, Северинівська сільська рада, що зареєстровані на праві державної власності за Державним агентством рибного господарства України та на праві господарського відання за Державним підприємством «Укрриба», розташовані на одному й тому ж самому водному об`єкті ставках, що мають різні назви в назвах даних гідротехнічних споруд, а саме: ставок «Центральний» та нагульний ставок «Северинівка», та ставок «Зарічанський» та ставок риборозплідник «Северинівка» відповідно.
Судовий експерт дійшов висновку про те, що за своїми технічними характеристиками гідротехнічні споруди шахтний водоскид ставу «Центральний» та комбінований повеневий водоскид загальною площею 133 кв.м. ставу нагульного «Северинівка» інв. № 218, та водоскидна споруда ставу «Зарічанський» та регульований донний водоскид загальною площею 83 кв.м. ставу риборозплідника «Северинівка», інв. № 229 не є тотожними (ідентичними, тими самими) об`єктами.
В судовому засіданні 20.10.2021 судовим експертом надано пояснення щодо наданого ним висновку, з яких судом встановлено, що під час експертного дослідження ним співвідносилися технічні характеристики відображені у Технічних паспортах від 16.01.2016 гідротехнічних споруд шахтного водоскиду ставу «Центральний» та водоскидної споруди ставу «Зарічанський», складених ПП «Гольфстрім і К» на замовлення Северинівської сільської ради та у Технічних паспортах від 25.12.2015 «Гідротехнічних споруд ставів розміщених в Таращанському районі. Ставу нагульний «Северинівка» інв. № 218 та Ставу риборозплідника «Северинівка» інв. № 229». При цьому, експерт вказав, що за технічними показниками вказані об`єкти не є тотожними, при цьому фактично під час обстеження гідротехнічних споруд ним встановлено, що на кожному зі ставків розміщено по одній споруді та будь-яких інших споруд схожих за характеристиками на ставках відсутні.
З наведеного вище можна дійти висновку, що гідротехнічні споруди шахтний водоскид ставу «Центральний», розташований за адресою: Київська область, Таращанський район, с. Северинівка, вулиця Шевченка, будинок 12-А, водоскидна споруда ставу «Зарічанський», розташована за адресою: Київська область, Таращанський район, с. Северинівка, вулиця Шкільна, будинок 66-А, що зареєстровані на праві комунальної власності за Северинівською сільською радою та гідротехнічні споруди регульований донний водоскид ставу риборозплідника «Северинівка», загальною площею 83 кв.м., інвентаризаційний номер 229, комбінований повеневий водоскид ставу нагульного «Северинівка», загальною площею 133 кв.м., інвентаризаційний номер 218, що розташовані за адресою: Київська область, Таращанський район, Северинівська сільська рада, є одними і тими ж гідроспорудами, яка є об`єктами державної власності та перебувають на балансі ДП «Укрриба».
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності», передача об`єктів з державної у комунальну власність здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України щодо об`єктів, визначених у абзацах другому - п`ятому частини першої статті 2 цього Закону (крім нерухомого майна, призначеного виключно для розміщення дошкільних навчальних закладів). Абзацом третім частини першої статті другої названого Закону передбачено, що об`єктами передачі згідно з цим Законом є: нерухоме майно (будівлі, споруди, у тому числі приміщення (після виділення їх в окрему облікову одиницю (інвентарний об`єкт) на підставі розподільного балансу), об`єкти незавершеного будівництва).
Суд зазначає, що відомості щодо гідротехнічних споруд, що перебувають в управлінні Держрибагентства та передані на баланс ДП «Укрриба», у встановленому законом порядку внесено до Реєстру об`єктів державної власності.
При цьому, судом враховано, що належних та допустимих доказів, що підтверджують передачу з державної власності у комунальну власність Северинівської сільської ради гідротехнічних споруд став нагульний «Северинівка», інв. № 218 та став-риборозплідник «Северинівка», інв. № 229, сторонами в перебігу розгляду справи не надано.
Відтак наведенні вище обставини дозволяють суду дійти висновку, що незважаючи на перебування вказаних гідротехнічних споруд у власності держави в особі Держрибагентства, то прийняте сільською радою рішення про взяття на баланс цих споруд, із подальшою реєстрацією права комунальної власності є незаконним та таким, що порушує права держави.
Частиною 1 статті 182 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом (частина 4 статті 182 Цивільного кодексу України).
Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону (ч. 4 ст. 334 Цивільного кодексу України).
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Заявником є власник, інший правонабувач, сторона правочину, у яких виникло речове право, або уповноважені ними особи - у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав.
Державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам (ч. 4 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
Відповідно до частини 3 статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; 2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.
Статтею 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено перелік підстав для державної реєстрації прав.
Так, ч. 1 встановлено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі, зокрема: укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката; виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів; свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката; рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном; рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно; рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об`єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність; інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.
Водночас стаття 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлює перелік підстав для відмови в державній реєстрації прав. Частиною 1 цієї статті унормовано, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону; заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою; подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження; наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно; заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.
Згідно зі статтею 11 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об`єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення державної реєстрації прав забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Для перевірки інформації з метою недопущення одночасного існування подвійної державної реєстрації прав державний реєстратор не лише вправі, а й повинен, зокрема, запитувати від відповідних органів інформацію, які відповідно до чинного на момент оформлення права законодавства проводили таке оформлення, вимагати у разі потреби подання додаткових документів тощо.
Такий обов`язок узгоджується із закріпленими частиною першою статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» засадами державної реєстрації прав, зокрема гарантуванням державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження (пункт 1).
Зазначена позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду у від 12.06.2018 у справі № 823/378/16.
З викладених норм права вбачається, що орган державної реєстрації прав має виключну компетенцію в питаннях встановлення відповідності заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства та відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами. Та перш ніж зареєструвати за особою відповідне право, на державного реєстратора покладений обов`язок здійснення перевірки підставності такої реєстрації та за результатом здійснення перевірки документів поданих для реєстрації документів прийняти відповідне рішення.
Тобто, на державного реєстратора, в силу вимог закону, був покладений обов`язок дослідження документів відповідача на предмет їх відповідності вимогам законодавства, визначення факту виникнення у заявника права на майно або ж його обтяження, а також встановлення відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно.
Згідно із ч. 1 ст. 22 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» документи, що подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Пунктом 6 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (далі - Порядок) передбачено, що, державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса, крім випадків, передбачених цим Порядком.
Пунктом 44 Порядку встановлено, що для державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна державної або комунальної власності, будівництво якого завершено та право власності на який не зареєстровано до 1 січня 2013 р., за відсутності документа, що посвідчує набуття права державної або комунальної власності на такий об`єкт, подаються:
1) технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна;
2) витяг з Єдиного реєстру об`єктів державної власності щодо такого об`єкта (у разі державної реєстрації права державної власності);
3) документ, що підтверджує факт перебування об`єкта нерухомого майна у комунальній власності, виданий відповідним органом місцевого самоврядування (у разі державної реєстрації права комунальної власності);
4) документ, що підтверджує факт відсутності перебування об`єкта нерухомого майна у державній власності, виданий Фондом державного майна чи його регіональним відділенням (у разі державної реєстрації права комунальної власності).
Частиною 2 статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.
Як встановлено судом приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буряк О.А., на підставі рішення Северинівської сільської ради від 22.10.2015 № 310-49-VI, 07.11.2016 прийнято рішення, індексні номери: 32256294, 32252777, якими за Северинівською сільською радою зареєстровано право комунальної власності на гідротехнічні споруди, при цьому, суд констатує, що під час реєстрації вказаного права реєстратором не встановлено підстав набуття об`єктів нерухомого майна у комунальну власність та не встановлено відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства.
Отже, із встановлених судом обставин та положень законодавства, суд дійшов висновку, що до Ставищенської сільської ради жодним чином не могло перейти право комунальної власності гідротехнічних споруд, а державним реєстратором під час прийняття спірних рішень порушено вимоги законодавства, зокрема останнім під час реєстрації не здійснено перевірки підставності набуття об`єктів нерухомого майна у комунальну власність та не встановлено відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства.
Таким чином, судом встановлено незаконність спірних рішень приватного нотаріуса, тому вимога прокурора про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 07.11.2016 №№ 32256294, 32252777 на підставі яких за Северинівською сільською радою зареєстровано право комунальної власності на гідротехнічні споруди шахтний водоскид ставу «Центральний» та водоскидну споруду ставу «Зарічанський».
З урахуванням встановлених судом обставин, та оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що вимоги прокурора в інтересах держави в особі Державного агентства меліорації та рибного господарства України є обґрунтованими та підлягають задоволенню, позов прокурора в інтересах держави в особі ДП «Укрриба» підлягає залишенню судом без розгляду.
Одночасно зважаючи на те, що суд дійшов висновку про залишення позову прокуратури поданого в інтересах держави в особі ДП «Укрриба без розгляду, то, відповідно, заявлена ДП «Укрриба» позовна вимога про визнання незаконним та скасування рішення Северинівської сільської ради Таращанського району Київської області «Про взяття на баланс Северинівської сільської ради гідротехнічних споруд, які знаходяться на водних об`єктах» від 22.10.2015 № 310-49-VI також залишається судом без розгляду.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, суд відносить на відповідача.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 73-80, 86, 129, 231, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державного підприємства «Укрриба» залишити без розгляду.
2. Позов Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державного агентства меліорації та рибного господарства України задовольнити.
3. Визнати незаконним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Буряк О.А. індексний номер: 32256294 від 07.11.2016 про державну реєстрацію права комунальної власності за Северинівською сільською радою на нерухоме майно: гідротехнічна споруда (шахтний водоскид ставу «Центральний»), який знаходиться за адресою: вул. Шевченка, буд. 12-А, с. Северинівка, Таращанського району, Київської області, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1078015432244.
4. Визнати незаконним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Буряк О.А. індексний номер 32252777 від 07.11.2016 про державну реєстрацію права комунальної власності за Северинівською сільською радою на нерухоме майно: гідротехнічна споруда (водоскидна споруда ставу «Зарічанський»), яка знаходиться за адресою: вул. Шкільна, буд. 66-а, с. Северинівка, Таращанського району, Київської області), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1077779532244.
5. Стягнути з Таращанської міської ради (09500, Київська обл., Таращанський р-н, місто Тараща, вул. Шевченка, будинок 7, код: 04054955) на користь Київської обласної прокуратури (01601, м. Київ, бул. Лесі Українки 27/2, код: 02909996) 3842,00 гривень судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення у відповідності до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено та підписано 31.01.2022.
Суддя Р.М. Колесник
