Ухвала
15 грудня 2021 року
місто Київ
справа № 749/116/20
провадження № 61-20055ск21
Верховний Суд у складі судді Першої судової палати Касаційного цивільного суду Погрібного С. О. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Городнянського районного суду Чернігівської області від 06 травня 2021 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 05 листопада 2021 року
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Корюківське лісове господарство», Організаційної ланки профспілки Корюківського держлісгоспу, третя особа - Управління соціального захисту населення Корюківської районної державної адміністрації, про визнання змін, які прийняті на спільному розширеному засіданні адміністрації і профспілкового комітету 11 квітня 2019 року та 24 червня 2019 року до колективного договору незаконними та їх скасування, стягнення одноразової матеріальної допомоги при звільненні, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та винагороди за вислугу років, зміни формулювання дати звільнення, стягнення середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 07 грудня 2021 року із застосуванням засобів поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Городнянського районного суду Чернігівської області від 06 травня 2021 року в частині відмови у задоволенні позову, а також постанову Чернігівського апеляційного суду від 05 листопада 2021 року повністю, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Касаційну скаргу подано без виконання вимог процесуального закону, чинного на момент звернення зі скаргою.
Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо заміни сторони виконавчого провадження після їх перегляду в апеляційному порядку.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Заявник визначив як підстави касаційного оскарження наведених судових рішень:
- (1) неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права;
- (2) те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні застосував норму права без урахування висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 21 березня 2019 року у справі № 335/4958/15-ц (провадження № 61-15682св18), щодо застосування частини третьої статті 32 Кодексу законів про працю України та обов`язку роботодавця повідомити працівника у двомісячний строк про зміну істотних умов праці;
- (3) наявність підстав для відступлення від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 213/5101/19, застосованого судом апеляційної інстанції, оскільки застосування такого висновку та положень Закону України «Про прядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» до непрацюючих осіб суперечить статтям 1, 3, 17 цього Закону та статті 44 Конституції України, якою визначено, що право на страйк мають лише особи, які працюють;
- (4) відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, оскільки висновок суду касаційної інстанції у справі № 213/5101/19, застосований судом апеляційної інстанції, стосується працюючих працівників, тоді як позивач звільнений із займаної посади;
- (5) судами першої та апеляційної інстанцій не досліджено докази на підтвердження або спростування фінансових труднощів Державного підприємства «Корюківське лісове господарство»;
- (6) всупереч частині другій статті 78 ЦПК України суд першої інстанції врахував показання свідка ОСОБА_2 щодо підтвердження ознайомлення позивача із колективним договором, тобто встановлено обставини на підставі недопустимих доказів.
Аналіз змісту поданої касаційної скарги дає Верховному Судові підстави для висновку, що наведений заявником четвертий довід (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України) є неналежно обґрунтованим, а шостий (пункт 4 частини третьої статті 411 ЦПК України) є неналежним, з огляду на таке.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Пунктами 1-4 частини другої статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Згідно із частиною першою статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо: справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду; в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і судом касаційної інстанції визнано підстави про відвід обґрунтованими, якщо касаційну скаргу обґрунтовано такою підставою; судове рішення не підписано будь-яким із суддів або підписано не тими суддями, що зазначені в судовому рішенні; судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглянула справу; справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою; судове рішення ухвалено судом з порушенням правил інстанційної або територіальної юрисдикції; суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.
Відповідно до частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених
пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу; або суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.
У касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав) (підпункт 1 пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України).
Якщо касаційна скарга подана на підставі пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України, у такій скарзі зазначається, щодо якої саме норми права відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Отже, обґрунтування ОСОБА_1 відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах іншим висновком суду касаційної інстанції, застосованого судом, не є належним викладом наявності підстави касаційного оскарження, яка має відповідати пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України.
Довід касаційної скарги про встановлення судом обставини на підставі недопустимих доказів, а саме те, що суд врахував показання свідка ОСОБА_2 , Верховний Суд визнає таким, що полягає у запереченні заявником оцінки такого доказу судами.
Верховний Суд наголошує, що недопустимі докази - це докази, які отримані внаслідок порушення закону. Відповідно, тягар доведення недопустимості доказу лежить на особі, яка наполягає на тому, що судом використано недопустимий доказ.
За наведених обставини заявнику потрібно подати виправлену касаційну скаргу, в якій зазначити обґрунтовані підстави подання касаційної скарги, відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України.
Згідно з частиною другою статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, визначених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Суд роз`яснює, що якщо позивач (тут - заявник) не усуне недоліки позовної заяви (касаційної скарги) у строк, встановлений судом, заява (скарга) вважається неподаною і повертається позивачеві (заявникові) (частина третя статті 185 ЦПК України).
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Городнянського районного суду Чернігівської області від 06 травня 2021 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 05 листопада 2021 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Корюківське лісове господарство», Організаційної ланки профспілки Корюківського держлісгоспу, третя особа - Управління соціального захисту населення Корюківської районної державної адміністрації, про визнання змін, які прийняті на спільному розширеному засіданні адміністрації і профспілкового комітету 11 квітня 2019 року та 24 червня 2019 року до колективного договору незаконними та їх скасування, стягнення одноразової матеріальної допомоги при звільненні, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та винагороди за вислугу років, зміни формулювання дати звільнення, стягнення середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки, залишити без руху.
Надати для усунення зазначених недоліків строк тривалістю в десять дніввід моменту отримання копії цієї ухвали суду.
У разі невиконання у встановлений строк цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С. О. Погрібний
