УХВАЛА
02 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 520/1285/2020
адміністративне провадження № К/9901/41894/21
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Білак М.В., перевіривши касаційну скаргу Національного агентства з питань запобігання корупції на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2021 року у справі №520/1285/20 за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області, за участю третіх осіб - Ради адвокатів Харківської області, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, ОСОБА_2 , Національного агентства з питань запобігання корупції, про скасування рішень,
в с т а н о в и в :
Позивач звернувся до суду з позовом в якому просив
визнати протиправним та скасувати рішення КДКА Харківської області про порушення щодо нього дисциплінарної справи від 14 січня 2020 року;
визнати протиправним та скасувати рішення КДКА Харківської області про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності від 19 травня 2020 року;
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року, залишеним без змін постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2021 року, в позові відмовлено.
У поданій касаційній скарзі представник третьої особи з посиланням на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Дослідивши подану касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд зазначає таке.
08 лютого 2020 набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, що передбачають нові підстави для касаційного оскарження.
За правилами частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Згідно із пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Враховуючи положення процесуального закону необхідно зазначити, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.
У касаційній скарзі представник відповідача посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, та вказує, що наразі відсутній правовий висновок Верховного Суду щодо: «застосування заходів негативного впливу до адвоката - викривача, а також не сформований правовий висновок щодо питання застосування абз. 20 частини першої статті 1, статтей 53-4, 53-8 Закону, пункту 2 частини другої статті 21, частини другої статті 22, пунктів 2, 8 частини першої статті 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», пункту 16-2 частини першої статті 3 та статті 275 КПК України» (аркуш касаційної скарги №5).
Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження судового рішення, передбачену пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України скаржник перелічує статті Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та статті КПК України.
Однак для можливості відкриття касаційного провадження за вказаним пунктом обов`язковим є посилання на норму права щодо питання застосування якої у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду та яку, на думку скаржника, судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.
Варто зауважити, що при поданні касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначена скаржником норма права, щодо правильного застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, повинна врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо її застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову, але суди таким підставам позову не надали оцінки у судових рішеннях.
Фактично з тексту касаційної скарги вбачається, що представник третьої особи просить розтлумачити застосовані судами статті закону, застосовані під час вирішення справи по суті, висловлює незгоду з зібраними у справі доказами та просить сформувати висновок «щодо застосування заходів негативного впливу до адвоката - викривача», (аркуш касаційної скарги №6), що виходить за межі касаційного перегляду, які визначені статтею 341 КАС України.
Крім того, скаржник зазначає підставу відкриття касаційного провадження частину третю статті 351 КАС України, а саме вказує, що підставою для скасування рішення є неправильне застосування норм матеріального права, неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або застосування закону, який підлягав застосуванню.
Верховний Суд, звертає увагу скаржника, що частина третя статті 351 КАС України визначає, в рамках касаційного розгляду справ касаційним судом, підстави для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення.
Тоді як, підстави для відкриття провадження за касаційною скаргою визначає частина черверта статті 328 КАС України.
Таким чином, посилання скаржника на частину третю статті 351 КАС України, як на підставу для відкриття касаційного провадження, не може бути врахована Судом, оскільки така не передбачена частиною четвертою статті 328 КАС України.
Зважаючи на межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Варто зазначити, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням із урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду (судів), рішення якого (яких) оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом.
З урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX і які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.
Крім того, ухвалою Верховного Суду від 04 листопада 2021 року касаційна скарга Національного агентства з питань запобігання корупції на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2021 року у справі №520/1285/2020 вже поверталась скаржнику, у зв`язку з відсутністю обґрунтувань підстав касаційного оскарження.
Звертаючись повторно з касаційною скаргою, представник третьої особи посилається на частину четверту статті 328 КАС України, однак не наводить належних обгрунтувань підстав касаційного сокарження.
Згідно із пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Керуючись ст. ст. 169, 328,330,332 КАС України,
у х в а л и в :
Касаційну скаргу Національного агентства з питань запобігання корупції на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2021 року у справі №520/1285/20 за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області, за участю третіх осіб - Ради адвокатів Харківської області, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, ОСОБА_2 , Національного агентства з питань запобігання корупції, про скасування рішень повернути скаржнику.
Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддяМ.В. Білак
