ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"25" жовтня 2021 р. Справа№ 910/4445/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тищенко А.І.
суддів: Агрикової О.В.
Михальської Ю.Б.
секретар судового засідання: Бендюг І.В.
за участю представників учасників справи: згідно протоколу судового засідання від 25.10.2021,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 та Міністерства юстиції України
на рішення
Господарського суду міста Києва
від 26.07.2021 (повний текст складено 29.07.2021)
у справі № 910/4445/21 (суддя Гумега О.В.)
за позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Новоселицький"
до Міністерства юстиції України
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача
1. ОСОБА_2
2. ОСОБА_3
3. ОСОБА_1
про скасування наказу,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2021 року Сільськогосподарський виробничий кооператив "Новоселицький" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України про скасування наказу Міністерства юстиції України №1006/5 від 18.03.2021 про часткове задоволення скарги ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 від 15.02.2021 (далі - наказ №1006/5 від 18.03.2021).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказ №1006/5 від 18.03.2021, прийнятий на підставі висновку Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 02.03.2021 суперечить приписам пунктів 1, 4, 5, 7, 8 частини 8 статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" та пункту 6 Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1128, а відтак є протиправним та підлягає скасуванню.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та його мотиви
Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.07.2021 у справі №910/4445/21 позов задоволено повністю.
Скасовано наказ Міністерства юстиції України від 18.03.2021 №1006/5 "Про задоволення скарги".
Присуджено до стягнення з Міністерства юстиції України на користь Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Новоселицький" 2 270, 00 грн. судового збору за подання позовної заяви, 1 135, 00 грн. судового збору за подання заяви про забезпечення позову.
Суд першої інстанції виходив з встановлених обставин щодо наявності підстав для скасування Наказу Мін`юсту №1006/5 від 18.03.2021 оскільки він був прийнятий незважаючи на розгляд справ №911/1727/19, №911/3656/20 та №911/346/21 Господарським судом Київської області, що є порушенням пункту 4 частини 8 статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".
Короткий зміст вимог апеляційної скарги, письмових пояснень та узагальнення їх доводів
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Міністерство юстиції України звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити, мотивуючи свої вимоги тим, що судом першої інстанції неправильного застосовано норми матеріального та порушено норми процесуального права.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що оспорюваний наказ є правомірним, прийнятий у відповідності до вимог чинного законодавства та не порушує вимоги пункту 4 частини 8 статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".
З оскаржуваним рішенням також не погодився ОСОБА_1 , який звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить рішення суду першої інстанції скасувати, постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити, мотивуючи свої вимоги тим, що таке рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, внаслідок неправильності встановлення та оцінки судом обставин, які мають значення для справи, а також неповноти (вибірковості) і неправильності дослідження та оцінки судом доказів та обставин справи та спірних правовідносин, відомості про які наявні в матеріалах справи.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається, зокрема, на те, що суд першої інстанції безпідставно відхилив клопотання третіх осіб про закриття провадження у справі з мотивів предметної та суб`єктної юрисдикційної непідсудності справи господарському суду.
Скаржник також вказує, що оспорюваний наказ Міністерства юстиції України не порушує вимоги пунктом 4 частини 8 статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", оскільки жодне із вказаних судом першої інстанції судових проваджень не стосуються реєстраційної дії від 12.02.2021 №1003561070002541.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу та заперечень проти пояснень відповідача
Заперечуючи проти вимог апеляційних скарги, позивач подав відзив, у якому, зокрема, зазначає, що при прийнятті оскаржуваного наказу Міністерствм юстиції України не надано оцінки тим обставинам, що у проваджені судів перебувало декілька судових справ (справи №911/1727/19, №911/3656/20 та №911/346/21), які прямо пов`язані із предметом спору. На думку позивача, наявність невирішеного корпоративного спору є перешкодою для розгляду відповідачем скарги на дії по державній реєстрації таких корпоративних прав.
Обставини справи встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до п. 2 Статуту СВК "НОВОСЕЛИЦЬКИЙ", затвердженого рішенням загальних зборів СВК "НОВОСЕЛИЦЬКИЙ", оформленим протоколом від 13.09.2007, та зареєстрованого державним реєстратором Васильківської районної державної адміністрації Київської області 09.01.2008 за №13331050001001278 (а.с. 109-119, т. 1) (далі - Статут Кооперативу від 13.09.2007), діючими членами Кооперативу були 27 осіб, а саме: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_3 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 .
При цьому суд звертає увагу, що Статут Кооперативу від 13.09.2007 підписаний членами Кооперативу, при вказанні прізвищ яких зазначено, зокрема, ОСОБА_12 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 . Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно СВК "НОВОСЕЛИЦЬКИЙ" внесені відомості про вказаних учасників із зазначенням прізвищ ОСОБА_12 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 .
Рішеннями позачергових загальних зборів СВК "НОВОСЕЛИЦЬКИЙ", оформленими протоколом №1 від 10.03.2016 (а.с. 120-121 т. 1), вирішено: обрати головою Правління Кооперативу ОСОБА_1 ; обрати членами Правління Кооперативу в кількісному складі 5 осіб: ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_20 , ОСОБА_26 ; припинити членство в СВК "НОВОСЕЛИЦЬКИЙ" відповідно до п.п. "а", "б" ст. 9 Статуту Кооперативу, ст.ст. 13, 15 "Про кооперацію" з моменту добровільного виходу з Кооперативу та припинення трудової участі в діяльності Кооперативу 11 осіб: ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_17 , ОСОБА_29 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_25 ; та відповідно до п. "д" ст. 9 Статуту Кооперативу, у зв`язку із смертю члена Кооперативу - ОСОБА_24 .
Із наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 03.03.2021 щодо СВК "НОВОСЕЛИЦЬКИЙ" (а.с. 20-29 т. 1) вбачається, що 17.03.2016 державним реєстратором реєстраційної служби Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області Дехтяренко О.І. було проведено щодо СВК "НОВОСЕЛИЦЬКИЙ" реєстраційну дію у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 17.03.2016 09:05:14, 13561070007002541, Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи".
Рішеннями загальних зборів членів СВК "НОВОСЕЛИЦЬКИЙ", оформленими протоколом №10/2019 від 10.04.2019 (а.с. 123-125 т. 1), зокрема, вирішено: відкликати (припинити повноваження) ОСОБА_1 з посади голови Кооперативу; обрати ОСОБА_14 головою Кооперативу; припинити повноваження членів правління Кооперативу; скасувати рішення загальних зборів членів Кооперативу та рішення правління Кооперативу, а саме: протокол №1 позачергових загальних зборів СВК "НОВОСЕЛИЦЬКИЙ" від 10.03.2016; протокол загальних зборів №3 засновників СВК "НОВОСЕЛИЦЬКИЙ" від 08.12.2018; протокол №1 засідання правління СВК "НОВОСЕЛИЦЬКИЙ" від 03.01.2019, а також інші рішення загальних зборів членів кооперативу та рішення правління Кооперативу; надати повноваження ОСОБА_14 на вчинення всіх необхідних дій для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з правом надання одноособово таких повноважень іншим особам.
10.04.2019 державним реєстратором Комунального підприємства "Реєстрація плюс" Товкайло У.В. було проведено щодо СВК "НОВОСЕЛИЦЬКИЙ" реєстраційну дію у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 10.04.2019 15:17:16, 13561070008002541, Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи" (далі - реєстраційна дія від 10.04.2019 № 13561070008002541).
18.07.2019 ухвалою Господарського суду Київської області відкрито провадження у справі №911/1727/19 за позовом ОСОБА_1 до СВК "НОВОСЕЛИЦЬКИЙ" про визнання недійсним рішення загальних зборів членів СВК "НОВОСЕЛИЦЬКИЙ", оформлених протоколом №10/2019 від 10.04.2019 (а.с. 147 т. 1).
12.02.2020 Рішенням голови Кооперативу (Правління) Войтенко Н.П. №12022020/1 "Про прийняття нових членів до СВК "НОВОСЕЛИЦЬКИЙ" (а.с. 174 т. 1) у зв`язку із тим, що ОСОБА_31 , ОСОБА_32 та ОСОБА_33 виявили бажання брати участь у діяльності СВК "НОВОСЕЛИЦЬКИЙ" та звернулися із відповідними заявами, сплатили вступний та пайовий внески до СВК "НОВОСЕЛИЦЬКИЙ", вирішено прийняти таких осіб з 12.02.2020 до Кооперативу як його нових членів.
13.02.2020 Рішенням голови Кооперативу (Правління) ОСОБА_14 №13022020/1 "Про прийняття нових членів до СВК "НОВОСЕЛИЦЬКИЙ" (а.с. 174 зі зворотнього боку, т. 1) у зв`язку із тим, що ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 виявили бажання брати участь у діяльності СВК "НОВОСЕЛИЦЬКИЙ" та звернулися із відповідними заявами, сплатили вступний та пайовий внески до СВК "НОВОСЕЛИЦЬКИЙ" вирішено прийняти таких осіб з 13.02.2020 до Кооперативу як його нових членів.
08.05.2020 Рішенням голови Кооперативу (Правління) ОСОБА_14 №08052020/1 "Про прийняття нових членів до СВК "НОВОСЕЛИЦЬКИЙ" (а.с 175 т. 1) у зв`язку із тим, що ОСОБА_39 , ОСОБА_40 виявили бажання брати участь у діяльності СВК "НОВОСЕЛИЦЬКИЙ" та звернулися із відповідними заявами, сплатили вступний та пайовий внески до СВК "НОВОСЕЛИЦЬКИЙ" вирішено прийняти таких осіб з 08.05.2020 до Кооперативу як його нових членів.
Рішеннями загальних зборів членів СВК "НОВОСЕЛИЦЬКИЙ", оформленими протоколом №05/2020 від 05.11.2020 (а.с. 194-195 т. 1), зокрема, вирішено: затвердити рішення виконавчого органу в Кооперативі, рішення голови Кооперативу №12022020 від 12.02.2020, рішення голови Кооперативу №13022020 від 13.02.2020 та рішення голови Кооперативу №08052020 від 08.05.2020 про прийняття ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , як нових членів Кооперативу, які звернулися із відповідними заявами до кооперативу та сплатили вступний і пайові внески; визначити та затвердити новий розмір пайового фонду Кооперативу у розмірі 18 500,00 грн., у зв`язку із прийняттям нових членів до Кооперативу; переобрати ОСОБА_14 головою СВК "НОВОСЕЛИЦЬКИЙ"; затвердити статут Кооперативу в новій редакції; затвердити правочини, що укладались від імені Кооперативу в особі голови Кооперативу ОСОБА_14 за період з 10.04.2019 по 05.11.2020; скасувати всі рішення загальних зборів членів Кооперативу, рішень правління Кооперативу та всі правочини, що були вчинені від імені кооперативу за підписами ОСОБА_1 та ОСОБА_41 за період з 11.04.2019 по 05.11.2020; надати повноваження ОСОБА_14 на вчинення всіх необхідних дій для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з правом надання одноособово таких повноважень іншим особам.
24.12.2020 ухвалою Господарського суду Київської області відкрито провадження у справі №911/3656/20 за позовом ОСОБА_7 та ОСОБА_1 до СВК "НОВОСЕЛИЦЬКИЙ" про визнання недійсним рішення загальних зборів членів СВК "НОВОСЕЛИЦЬКИЙ", оформлених протоколом №10/2019 від 10.04.2019, та скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, зокрема, зміну керівника або відомостей про керівника юридичної особи, вчинену 10.04.2019 за №135610700080002541 державним реєстратором Комунального підприємства "Реєстрація плюс" Товкайло У.В.
Згідно відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що ухвалою Господарського суду Київської області від 26.04.2021 об`єднано справу № 911/1727/19 зі справою № 911/3656/20 для спільного розгляду в одну справу № 911/3656/20, розгляд якої триває в суді першої інстанції.
12.02.2021 державним реєстратором Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області Захарченко Л.М. було проведено щодо СВК "НОВОСЕЛИЦЬКИЙ" реєстраційну дію у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 12.02.2021 11:54:30, 1003561070009002541, Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи. Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи. Зміни до установчих документів, які не пов`язані з внесенням змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (далі - реєстраційна дія від 12.02.2021 № 1003561070009002541).
Не погоджуючись з вказаними реєстраційними діями, 15.02.2021 ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (далі - скаржники) звернулися до Міністерства юстиції України із скаргою на рішення державного реєстратора, відповідно до якої просили скасувати реєстраційні дії від 10.04.2019 №13561070008002541 та від 12.02.2021 №1003561070009002541 (а.с. 33-37 т. 1) (далі - скарга).
Мотивування вказаної скарги зводилося до того, що оскаржувані реєстраційні дії було проведено на підставі рішень загальних зборів членів СВК "НОВОСЕЛИЦЬКИЙ", оформлених протоколами №10/2019 від 10.04.2019 та №05/2020 від 05.11.2020, які були прийняті особами, що не були членами СВК "Новоселицький".
17.02.2021 ухвалою Господарського суду Київської області відкрито провадження у справі №911/346/21 за позовом ОСОБА_16 до СВК "НОВОСЕЛИЦЬКИЙ" про визнання недійсним рішення загальних зборів членів СВК "НОВОСЕЛИЦЬКИЙ", оформлених протоколом №05/2020 від 05.11.2020.
02.03.2021 до Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції (далі - Колегія) скаржниками було подано доповнення до скарги на рішення державного реєстратора, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 15.02.2021 за №КО-4478 (а.с. 38-40 т. 1), відповідно до яких скаржники вказували на те, що відповідно до реєстраційної дії від 12.02.2021 №1003561070009002541 було змінено склад членів Кооперативу шляхом додання 10 нових членів, а саме: ОСОБА_31 , ОСОБА_32 та ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 та ОСОБА_40 , однак, станом на 05.11.2020 та станом на 12.02.2021 такі особи не були членами Кооперативу в розумінні положень Статуту Кооперативу та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", оскільки прийняття до складу Кооперативу нових членів відноситься до компетенції загальних зборів членів Кооперативу, а станом на 05.11.2020 згідно відомостей ЄДР до складу Кооперативу входило 27 осіб, з яких 2 померло, у зв`язку з чим право на участь в загальних зборах членів Кооперативу мали 25 осіб, відомості про яких внесено до реєстру. В той же час, на зборах 05.11.2020 були присутніми лише 10 чинних членів Кооперативу, інформація про яких була внесена до ЄДР, а тому такі збори не були повноважними на прийняття будь-яких рішень в силу відсутності кворуму.
У письмових поясненнях по суті скарги (а.с. 41-44 т. 1), поданих 02.03.2021 ОСОБА_14 як представником СВК "НОВОСЕЛИЦЬКИЙ" до Колегії Мін`юсту, остання просила відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , та ОСОБА_1 від 15.02.2021, посилаючись на пропуск строку звернення з нею, а також на наявність безумовних підстав для відмови, а саме наявність судових спорів, з доданням до письмових пояснень копій ухвал суду у справах №911/1727/19, №911/3565/20, №911/346/21 на підтвердження цього.
Так, за наслідками розгляду вказаної скарги, на підставі Висновку Колегії від 02.03.2021, Мін`юстом було видано Наказ від 18.03.2021 за №1006/5 "Про задоволення скарги" (а.с. 6, 7-12 т. 1), відповідно до якого, зокрема, наказано:
- скаргу ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 від 15.02.2021 задовольнити частково;
- скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційну дію від 12.02.2021 №1003561070009002541 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", проведену державним реєстратором Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області Захарченко Л.М. щодо СВК "Новоселицький";
- у частині вимог щодо скасування реєстраційної дії від 10.04.2019 №13561070008002541 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", проведеної державним реєстратором Комунального підприємства "Реєстрація плюс" Товкайло У.В. відмовлено у зв`язку з тим, що закінчився встановлений законом строк подачі скарги.
Звертаючись з позовом до суду, позивач просить скасувати Наказ №1006/5 від 18.03.2021, оскільки його видано з порушенням норм чинного законодавства України, зокрема, п.п. 1, 4, 5, 7, 8 частини 8 статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців" та пункту 6 Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1128.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Імперативними приписами статті 269 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені в апеляційних скаргах доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла до висновку щодо відсутності підстав для задоволення апеляційних скарг, з огляду на наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулюються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.
Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").
За приписами частини 1 статті 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.
Відповідно до статті 6 Закону, організаційну систему державної реєстрації прав становлять: 1) Міністерство юстиції України та його територіальні органи; 2) суб`єкти державної реєстрації прав: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; 3) державні реєстратори прав на нерухоме майно (далі - державні реєстратори). Виконавчі органи сільських, селищних та міських рад (крім міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення) набувають повноважень у сфері державної реєстрації прав відповідно до цього Закону у разі прийняття відповідною радою такого рішення.
Статтею 7 Закону визначено, що Міністерство юстиції України, здійснює нормативно-правове регулювання у сфері державної реєстрації прав; забезпечує створення та функціонування Державного реєстру прав, є його держателем; здійснює контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації прав, у тому числі шляхом проведення моніторингу реєстраційних дій відповідно до цього Закону та приймає обов`язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом; розглядає скарги на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України та приймає обов`язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом;
Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав врегульовано приписами статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Відповідно до частини 1 вищевказаної статті, рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.
Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю (частина 3 статті 37 Закону).
У частині 5 вказаної статті зазначено, що скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити: 1) повне найменування (ім`я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім`я) представника скаржника, якщо скарга подається представником; 2) реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується; 3) зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку скаржника; 4) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги; 5) відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора та/або внесення відомостей до Державного реєстру прав; 6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складання скарги. До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника у результаті прийняття рішення державним реєстратором (за наявності), а також якщо скарга подається представником скаржника - довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку. Скарга на рішення про державну реєстрацію прав розглядається в порядку, визначеному цим Законом, виключно за умови, що вона подана особою, яка може підтвердити факт порушення її прав у результаті прийняття такого рішення. Якщо скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав подається представником скаржника, до скарги додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.
Відповідно до частини 6 статті 37 Закону за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про: 1) відмову у задоволенні скарги; 2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про: а) скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатами розгляду скарги; б) скасування рішення про зупинення державної реєстрації прав, про зупинення розгляду заяви або про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав; в) виправлення помилки, допущеної державним реєстратором; в-1) усунення порушень, допущених державним реєстратором, з визначенням строків для виконання наказу; г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України; є) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю. Рішення, передбачені підпунктами "а", "ґ" і "е" пункту 2 цієї частини, приймаються виключно Міністерством юстиції України. У рішенні Міністерства юстиції України чи його територіального органу за результатами розгляду скарги можуть визначатися декілька шляхів задоволення скарги.
Приписами пункту 13 Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1128 від 25.12.2015, за результатом розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально колегія формує висновок про те, чи: 1) встановлено наявність порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту; 2) підлягає скарга у сфері державної реєстрації задоволенню (в повному обсязі чи частково (з обов`язковим зазначенням в якій частині) шляхом прийняття Мін`юстом чи відповідним територіальним органом рішень, передбачених законом.
Пунктом 14 вказаного Порядку передбачено, що за результатами розгляду скарги у сфері державної реєстрації, у тому числі колегіально, Мін`юст чи відповідний територіальний орган приймає рішення про задоволення скарги у сфері державної реєстрації або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених законом.
Як вбачається з матеріалів справи, 18.03.2021 за результатом розгляду скарги ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , на підставі Висновку Колегії від 02.03.2021, Мін`юстом було видано Наказ за №1006/5 "Про задоволення скарги" (а.с. 6, 7-12 т. 1), відповідно до якого, зокрема, наказано:
- скаргу ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 від 15.02.2021 задовольнити частково;
- скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційну дію від 12.02.2021 №1003561070009002541 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", проведену державним реєстратором Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області Захарченко Л.М. щодо СВК "Новоселицький";
- у частині вимог щодо скасування реєстраційної дії від 10.04.2019 №13561070008002541 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", проведеної державним реєстратором Комунального підприємства "Реєстрація плюс" Товкайло У.В. відмовлено у зв`язку з тим, що закінчився встановлений законом строк подачі скарги.
Предметом спору у даній справі є наявність чи відсутність правових підстав для скасування Наказу Мін`юсту №1006/5 від 18.03.2021.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (далі також - Закон), Положенням про Колегію з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженим наказом Міністерства юстиції України 09.01.2020 №71/5, Порядком розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1128 (в редакції постанов Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 № 1150, від 15.04.2020 № 288) (далі - Порядок розгляду скарг).
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" визначено, що державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців (далі - державна реєстрація) - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об`єднання, професійної спілки, її організації або об`єднання, політичної партії, організації роботодавців, об`єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу-підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.
Так, пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлені загальні засади державної реєстрації, зокрема, гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяжень.
Відповідно до частини 1 статті 11 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.
Державний реєстратор вчиняє дії, визначені частиною 2 статті 6 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", зокрема, перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду документів; перевіряє документи на наявність підстав для відмови у державній реєстрації; проводить реєстраційну дію (у тому числі з урахуванням принципу мовчазної згоди) за відсутності підстав для зупинення розгляду документів та відмови у державній реєстрації шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру.
Компетенція Міністерства юстиції України щодо розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації не є безумовною, адже її межі врегульовано статтею 34 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".
Частиною 2 статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Міністерство юстиції України розглядає скарги: на проведені державним реєстратором реєстраційні дії (крім випадків, якщо такі реєстраційні дії проведено на підставі судового рішення); на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України, а згідно з пунктом 4 частини 8 статті 34 Закону Міністерство юстиції України відмовляє у задоволенні скарги у разі наявності інформації про судове провадження у зв`язку із спором між тими самими сторонами, з такого самого предмета і тієї самої підстави.
Отже, Міністерство юстиції України не має права здійснювати перегляд рішень державного реєстратора про державну реєстрацію у випадку, зокрема, коли щодо предмету скарги наявний судовий спір.
Відповідно до частини 6 статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про: 1) відмову в задоволенні скарги; 2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення, зокрема, про: а) скасування реєстраційної дії, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатом розгляду скарги, - у разі оскарження реєстраційної дії, рішення територіального органу Міністерства юстиції; ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Єдиного державного реєстру. За результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи можуть прийняти мотивоване рішення, в якому передбачити шляхи для задоволення скарги.
Частина 8 статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" визначає вичерпний перелік підстав, за наявності яких Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги.
Так, відповідно до пункту 4 частини 8 статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги у разі наявності інформації про судове провадження у зв`язку із спором між тими самими сторонами, з такого самого предмета і тієї самої підстави.
Порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України (частина 9 статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань").
Пунктами 5, 6, 8 Порядку розгляду скарг встановлено, що Мін`юст чи відповідний територіальний орган розглядає скаргу у сфері державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації на предмет встановлення підстав для відмови в її задоволенні, а саме: оформлення скарги без дотримання вимог, визначених законом; наявність інформації про судове рішення про відмову позивача від позову з такого самого предмета спору, про визнання відповідачем позову або затвердження мирової угоди сторін; наявність інформації про судове провадження у зв`язку із спором між тими самими сторонами, з такого самого предмета і тієї самої підстави; наявність рішення Мін`юсту чи його територіального органу з такого самого питання; здійснення Мін`юстом чи його територіальним органом розгляду скарги з такого самого питання від того самого скаржника; подання скарги особою, яка не має на це повноважень; закінчення встановленого законом строку подачі скарги; розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції Мін`юсту чи його територіального органу. Мін`юст чи відповідний територіальний орган розглядає скаргу у сфері державної реєстрації у строк, визначений абзацом першим цього пункту, також на предмет пересилання її за належністю Мін`юсту чи іншому територіальному органу.
Якщо під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації відповідно до пункту 5 цього Порядку встановлено наявність підстав для відмови в її задоволенні, Мін`юст чи відповідний територіальний орган приймає не пізніше десяти робочих днів з дня її реєстрації рішення про відмову в задоволенні такої скарги із зазначенням мотивів такої відмови.
У разі коли під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації відповідно до пункту 5 цього Порядку не виявлено підстав для відмови в її задоволенні чи підстав для пересилання її за належністю, Мін`юст чи відповідний територіальний орган здійснює колегіальний розгляд такої скарги на предмет наявності (відсутності) порушень закону в рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту, що оскаржуються.
Таким чином, Мін`юст здійснює колегіальний розгляд скарги на предмет наявності (відсутності) порушень закону в рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, що оскаржуються, виключно за умови відсутності підстав для відмови в задоволенні такої скарги чи підстав для пересилання її за належністю.
Підстави для відмови в задоволенні такої скарги імперативно визначені частиною 8 статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" та у пункті 5 Порядку розгляду скарг.
Матеріалами даної справи підтверджується наявність станом на час розгляду такої скарги (в т.ч. прийняття Висновку Колегією Мінюсту від 02.03.2021, який став підставою для видачі Наказу №1006/5 від 18.03.2021) інформації про судові провадження у зв`язку із спорами між СВК "НОВОСЕЛИЦЬКИЙ" та його членами з приводу дійсності як рішень Загальних зборів членів СВК "НОВОСЕЛИЦЬКИЙ", оформлених протоколами №10/2019 від 10.04.2019 та №05/2020 від 05.11.2020, так і вчинених на підставі них реєстраційних дій від 10.04.2019 №13561070008002541 від 12.02.2021 № 1003561070009002541, а саме справ Господарського суду Київської області:
- №911/1727/19 за позовом ОСОБА_1 до СВК "НОВОСЕЛИЦЬКИЙ" про визнання недійсним рішення Загальних зборів членів СВК "НОВОСЕЛИЦЬКИЙ", оформлених протоколом №10/2019 від 10.04.2019;
- №911/3656/20 за позовом ОСОБА_7 та ОСОБА_1 до СВК "НОВОСЕЛИЦЬКИЙ" про визнання недійсним рішення Загальних зборів членів СВК "НОВОСЕЛИЦЬКИЙ", оформлених протоколом №10/2019 від 10.04.2019, та скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, зокрема, зміну керівника або відомостей про керівника юридичної особи, вчинену 10.04.2019 за №135610700080002541 державним реєстратором Комунального підприємства "Реєстрація плюс" Товкайло У.В.
Згідно відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що ухвалою Господарського суду Київської області від 26.04.2021 об`єднано справу № 911/1727/19 зі справою № 911/3656/20 для спільного розгляду в одну справу № 911/3656/20, розгляд якої триває в суді першої інстанції;
- №911/346/21 за позовом ОСОБА_16 до СВК "Новоселицький" про визнання недійсним рішення Загальних зборів членів СВК "НОВОСЕЛИЦЬКИЙ", оформлених протоколом №05/2020 від 05.11.2020, та за зустрічним позовом СВК "НОВОСЕЛИЦЬКИЙ" до ОСОБА_16 про визнання Загальних зборів членів СВК "НОВОСЕЛИЦЬКИЙ" від 05.11.2020 такими, що відбулися і були проведенні відповідно до чинного законодавства; визнання протоколу Загальних зборів членів СВК "НОВОСЕЛИЦЬКИЙ" за №05/2020 від 05.11.2020 таким, що відповідає вимогам чинного законодавства; визнання статуту СВК "НОВОСЕЛИЦЬКИЙ" в новій редакції таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.
Згідно відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень розгляд справи №911/346/21 триває в суді першої інстанції, а одним із її учасників є скаржник - ОСОБА_1 .
При цьому, судом першої інстанції правильно враховано, що суб`єктний склад сторін наведених судових проваджень прямо не відповідає складу скаржників за поданою до Мін`юсту скаргою, однак, встановлені в межах даного спору обставини перебігу спірних правовідносин вказують на те, що наразі існує невирішений корпоративний спір між певним колом учасників Кооперативу з одночасною участю в цьому самого Кооперативу, що свідчить про наявність неврегульованого в судовому порядку корпоративного спору, наслідками якого є як відповідні скарги до Мін`юсту, так і вказані судові провадження, що безумовно впливає на інтереси всіх учасників Кооперативу, що додатково підтверджується повідомленням Мін`юсту про день, час і місце розгляду спірної скарги не лише Кооперативу та скаржників, а й інших його учасників.
Проте, при розгляді скарги ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , та ОСОБА_1 від 15.02.2021 Колегія в порушення приписів пункту 4 частини 8 статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" розглянула скаргу по суті та надала Висновок від 02.03.2021, яким рекомендувала задовольнити скаргу частково в частині оскарження реєстраційної дії від 12.02.2021 за №1003561070009002541, а в частині оскарження реєстраційної дії 10.04.2019 за №135610700080002541 - відмовити, у зв`язку із тим, що закінчився встановлений законом строк подачі скарги.
Такі рекомендації Колегії в силу наявності станом на час розгляду скарги судових проваджень у справах №911/1727/19, №911/3656/20 та №911/346/21 суперечили приписам пункту 4 частини 8 статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", адже розгляд відповідної скарги виходив за межі компетенції Мін`юсту, тобто, Висновок Колегії від 02.03.2021, на підставі якого прийнято оскаржуваний Наказ №1006/5 від 18.03.2021, складено з порушенням вимог чинного законодавства, а саме вказаної норми.
Так, із Висновку Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів міністерства юстиції від 02.03.2021 (далі - Висновок Колегії від 02.03.2021), складеного за наслідками розгляду скарги ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 від 15.02.2021, на підставі якого Мін`юстом було видано Наказ від 18.03.2021 №1006/5, вбачається, що підставою для рекомендування до скасування в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) реєстраційної дії від 12.02.2021 №1003561070009002541, став висновок про порушення державним реєстратором Захарченко Л.М. приписів п. 5 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" при проведенні відповідної реєстраційної дії. За Висновком Колегії, державний реєстратор ОСОБА_42 повинна була відмовити у державній реєстрації на підставі вказаної норми Закону.
Пунктом 5 частини 1 статті 28 вказаного Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" встановлено, що підставою для відмови у державній реєстрації є випадок, коли документи суперечать вимогам Конституції та законів України.
Наведене мотивовано Колегією наступними висновками:
- у загальних зборах СВК "НОВОСЕЛИЦЬКИЙ" 05.11.2020 прийняли участь 20 осіб, 10 з яких, на момент проведення загальних зборів Кооперативу, не були членами Кооперативу;
- заяви про вступ членів Кооперативу були затверджені Головою Кооперативу, в той час як виконавчим органом Кооперативу є Правління, тобто, вказане суперечить приписам статуту СВК "НОВОСЕЛИЦЬКИЙ";
- членство в Кооперативі настає з моменту затвердження рішення Правління Кооперативу Загальними зборами Кооперативу, а тому ОСОБА_31 , ОСОБА_32 та ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 та ОСОБА_40 не мали права брати участь у прийнятті рішень загальними зборами СВК "НОВОСЕЛИЦЬКИЙ", які відбулись 05.11.2020, оскільки не були членами Кооперативу;
- відповідно до відомостей ЄДР на момент проведення оскаржуваної реєстраційної дії членами Кооперативу були 27 осіб, то загальні збори членів СВК "НОВОСЕЛИЦЬКИЙ", які відбулись 05.11.2020, були проведені з порушенням вимог ст. 15 Закону України "Про кооперацію" та Статуту Кооперативу, оскільки на них були присутні менше половини членів Кооперативу, а тому Загальні збори членів Кооперативу не були правомочними вирішувати питання про прийняття нових членів Кооперативу.
Вказані висновки Колегії були прийняті незважаючи на розгляд справ №911/1727/19, №911/3656/20 та №911/346/21 Господарським судом Київської області, за результатами розгляду яких суд має встановити відповідні обставини.
Так, суд вважає, що саме в межах розгляду спору у справі №911/3656/20 (об`єднана зі справою Господарського суду Київської області №911/1727/19) мають бути встановлені обставини правомірності (неправомірності) проведених 10.04.2019 Загальних зборів членів Кооперативу, оформлених протоколом №10/2019 від 10.04.2019, і відповідно щодо кількості учасників кооперативу станом на 10.04.2019, кількості присутніх членів кооперативу на Загальних зборах членів Кооперативу 10.04.2019, а також надана оцінка заяви ОСОБА_14 про звільнення її з посади завідуючої відділом кадрів СВК "Новоселицький" за власним бажанням та зроблено висновок, чи була така заява волевиявленням члена Кооперативу на припинення членства в ньому, чи є така заява правовою підставою для висновку про те, що має місце припинення членства в силу припинення трудової участі в діяльності Кооперативу.
Водночас посилання Колегії Мін`юсту на те, що рішення про прийняття нових членів Кооперативу могло бути прийнято виключно Правлінням, а не одноособово Головою Кооперативу, суд наголошує, що відповідна обставина має бути встановлена судом при вирішенні спору, який розглядається Господарським судом Київської області у справі № 911/346/21. Зокрема, судом має бути встановлено наявність або відсутність у Голови Кооперативу (у період прийняття ним вищезазначених рішень) повноважень Правління за відсутності обраного органу у вигляді Правління при наявності обраного Голови Кооперативу.
Обставини щодо проведення 05.11.2020 Загальних зборів членів Кооперативу, оформлених протоколом №05/2020 від 05.11.2020, з дотримання (недотримання) вимог Закону України "Про кооперації" та Статуту Кооперативу, за наявності (відсутності) правомочностей з прийняття рішень щодо винесених на порядок денний таких зборів питань, в т.ч. про затвердження рішень Голови Кооперативу щодо прийняття нових членів, також мають бути встановлені судом за результатами розгляду справи № 911/346/21.
Крім того, Висновок Колегії Мін`юсту щодо реєстраційної дії від 12.02.2021 №1003561070009002541 як такої, що була здійснена з порушенням приписів пункту 5 частини 1 статті 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", якими у якості підстави для відмови у державній реєстрації визначено випадок, коли документи суперечать вимогам Конституції та законів України) є передчасними, адже така реєстраційна дія була вчинена на виконання рішень загальних зборів членів СВК "НОВОСЕЛИЦЬКИЙ", оформлених протоколом №05/2020 від 05.11.2020, які станом на час розгляду скарги та прийняття оскаржуваного наказу Мін`юсту не були спростовані в судовому порядку (визнані недійсними) та є предметом судового провадження у справі № 911/346/21.
Наведене свідчить про передчасність висновків Колегії Мін`юсту, на підставі яких було прийнято Наказ №1006/5 від 18.03.2021, оскільки встановлені у ньому обставини підлягають встановленню в межах судових спорів, які перебувають на розгляді Господарського суду Київської області.
За огляду на викладене, матеріалами справи підтверджуються доводи позивача про те, що відповідач згідно з пунктом 4 частини 8 статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" повинен був відмовити у задоволенні скарги, тоді як доводи відповідача у відзиві на позовну заяву, який заперечував відповідну позицію позивача, судом відхиляються як безпідставні.
При цьому, у поданому до суду відзиві відповідач жодним чином не обґрунтував складення спірного Висновку Колегії та прийняття на його підставі оскаржуваного Наказу за наявності судового провадження у справі №911/346/21, в той час, як надані ним матеріали розгляду скарги містять відповідні пояснення СВК "НОВОСЕЛИЦЬКИЙ" з вказівкою на існування такого судового провадження з доданням ухвали Господарського суду Київської області у справі №911/346/21.
Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.
Водночас, належних та допустимих доказів на спростування обставин прийняття оскаржуваного Наказу №1006/5 від 18.03.2021 з порушенням приписів пункту 4 частини 8 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, громадських формувань" та невідповідністю покладених в основу Висновку Колегії від 02.03.2021 доводів відносно рекомендування до скасування реєстраційної дії 12.02.2021 за №1003561070009002541 дійсним обставинам спірних правовідносин і положеннями статей 6, 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, громадських формувань", статей 12, 13, 15 Закону України "Про кооперацію", відповідач суду не надав.
Отже, встановлені вище обставини свідчать про наявність підстав для скасування Наказу Мін`юсту №1006/5 від 18.03.2021 про часткове задоволення скарги ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 від 15.02.2021 (в частині вимоги щодо скасування реєстраційної дії від 12.02.2021 №1003561070009002541).
З огляду на встановлені вище обставини, судом першої інстанції обґрунтовано встановлено порушення прав позивача у зв`язку з прийняттям оскаржуваного Наказу №1006/5 від 18.03.2021.
Крім того, оспорюваним Наказом №1006/5 від 18.03.2021 Мін`юст відмовив у задоволенні скарги в частині вимог щодо скасування реєстраційної дії від 10.04.2019 №13561070008002541 у зв`язку з тим, що закінчився встановлений законом строк подачі скарги.
Наявними в матеріалах даної справи доказами підтверджується, що скаржниками не дотримано строк подачі скарги на реєстраційну дію 10.04.2019 № 13561070008002541.
Водночас, той факт, що в частині оскарження реєстраційної дії від 10.04.2019 №135610700080002541 було відмовлено в задоволенні скарги з підстав пропуску строку на звернення з нею не нівелює факту відсутності компетенції Мін`юсту на розгляд скарги в цілому з огляду на наявність судових проваджень відносно спірних правовідносин (справи № 911/1727/19, № 911/3656/20, № 911/346/21), а тому і в цій частині оспорюваний наказ також підлягає скасуванню.
Таким чином, встановлені судом першої інстанції, та перевірені судом апеляційної інстанції, обставини свідчать про наявність підстав для скасування наказу Міністерства юстиції України №1006/5 від 18.03.2021 повністю.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог СВК "НОВОСЕЛИЦЬКИЙ" у повному обсязі.
Доводи ОСОБА_1 , викладені у апеляційній скарзі, про непідсудність даного спору господарському суду, є необґрунтованим та спростовуються наступним.
Статтею 55 Конституції України встановлено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення (стаття 124 Конституції України).
Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною 2 наведеної статті визначені способи захисту цивільних прав та інтересів, якими є, зокрема, визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (п. 10 ч. 2 ст. 16 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 20 Цивільного кодексу України право на захист особа здійснює на свій розсуд.
З огляду на положення статті 20 Цивільного кодексу України та принцип диспозитивності господарського судочинства (статті 14 Господарського процесуального кодексу України), позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу.
В даному випадку в поданому до суду позові позивачем пред`явлено вимогу про скасування Наказу Міністерства юстиції України №1006/5 від 18.03.2021 "Про задоволення скарги", яким, зокрема, частково задоволено скаргу ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 від 15.02.2021 та скасовано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційну дію від 12.02.2021 №1003561070009002541 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", проведену державним реєстратором Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області Захарченко Л.М. щодо СВК "НОВОСЕЛИЦЬКИЙ".
Виходячи із суті права, за захистом якого звернувся позивач, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин спірних правовідносин у справі, суд дійшов висновку, що спір у цій справі відноситься до юрисдикції господарських судів з огляду на таке.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Пунктами 1, 2 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Публічно-правовий спір - спір, у якому:
- хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій;
- хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг;
- хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.
Відповідно до частин 1, 3 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб`єкт владних повноважень" визначає суб`єкт владних повноважень як орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України).
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте, сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.
Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язані з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів. Відповідний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 821/1504/17.
Статтею 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" передбачено порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації, зокрема встановлено: рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів або до суду (ч. 1); рішення, дії або бездіяльність Міністерства юстиції України та його територіальних органів можуть бути оскаржені до суду (ч. 10).
Виникнення спірних правовідносин у даній справі зумовлено незгодою позивача з висновком Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 02.03.2021 та Наказом Міністерства юстиції України від 18.03.2021 №1006/5 "Про задоволення скарги", якими, зокрема, скасовано в ЄДР реєстраційну дію від 12.02.2021 №1003561070002541 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", проведену державним реєстратором Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Захарченко Людмилою Миколаївною щодо СВК "Новоселицький" (п. 2 Наказу).
З матеріалів справи вбачається, що відповідною реєстраційною дією від 12.02.2021 було внесено зміни в ЄДР щодо СВК "НОВОСЕЛИЦЬКИЙ" стосовно зміни керівника, зміни складу учасників, зміни до установчих документів, які були прийняті на підставі рішення загальних зборів СВК "НОВОСЕЛИЦЬКИЙ", оформлених протоколом №05/2020 від 05.11.2020.
В той же час, скарга ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , за наслідками розгляду якої було прийнято оскаржуваний Наказ №1006/5 від 18.03.2021, була мотивована, зокрема, прийняттям відповідних рішень загальних зборів СВК "НОВОСЕЛИЦЬКИЙ", оформлених протоколом №05/2020 від 05.11.2020, особами, які, на думку скаржників, не були членами Кооперативу та за відсутності кворуму.
Отже, спірні правовідносини у даній справі зумовлені існуючим спором між членами Кооперативу щодо легітимності їх повноважень, тобто, є похідними від існуючого спору, що виник з корпоративних відносин, майновим інтересом позивача, в якому виступає встановлення правової визначеності відносно кола осіб, уповноважених на управління Кооперативом.
Відтак, не зважаючи на участь у спорі суб`єкта владних повноважень, цей спір не є публічно-правовим та не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
При цьому визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі з обов`язком суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
За змістом частини другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Частиною першою статті 20 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів (п. 3); справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах (п. 4); справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб`єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є прідприємцем (п. 10).
Відповідно до частини 1 статті 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Враховуючи, що у справі, яка розглядається, оскаржується скасування реєстраційних дій, яким передує невирішений корпоративний спір, колегія суддів дійшла до висновку, що у межах спірних правовідносин існує спір про право, відтак спір у даній справі не є публічно-правовим, юрисдикція адміністративних судів на спірні правовідносини не поширюється і вирішення цього спору належить здійснювати в порядку господарського судочинства.
Аналогічну правову позицію щодо застосування зазначених норм процесуального права, висловлену Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 14.03.2018 у справі №396/2550/17 та від 30.05.2018 у справі №907/1215/15, Касаційним адміністративним судом Верховного Суду у постанові від 04.09.2018 у справі №826/1934/17.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розцінюватись як вимога детально відповідати на кожний аргумент апеляційної скарги (рішення ЄСПЛ у справі Трофимчук проти України, № 4241/03, від 28.10.2010 р.).
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд погоджується із висновками місцевого суду як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятих судових рішень наведено місцевим судом, підстав для їх скасування не знаходить. Доводи апелянтів по суті їх скарг в межах заявлених вимог, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.
У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.
Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2021 у справі №910/4445/21 обґрунтоване, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже, підстав для його скасування не вбачається, у зв`язку з чим апеляційні скарги не підлягають задоволенню.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Міністерства юстиції України на рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2021 у справі №910/4445/21 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2021 у справі №910/4445/21 залишити без змін.
Матеріали справи № 910/4445/21 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст складено та підписано: 24.11.2021 після виходу головуючого судді Тищенко А.І. з лікарняного.
Головуючий суддя А.І. Тищенко
Судді О.В. Агрикова
Ю.Б. Михальська
