СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2021 року м. Харків Справа № 911/39/21

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: суддя Стойка О.В., суддя Попков Д.О., суддя Істоміна О.А.

за участю секретаря судового засідання Склярук С.І.

та представників учасників справи:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Лугова Г.А.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Комунального підприємства Боярка-Водоканал м.Боярка, Київська область на рішення господарського суду Харківської області від 13.05.2021 року у справі №911/39/21 (суддя Погорелова О.В.);

за позовом - Комунального підприємства Боярка-Водоканал м.Боярка, Київська область;

до - Товариства з обмеженою відповідальністю Енергоінвестпроект м.Харків;

про - стягнення 2 835 359, 75 грн

за зустрічним позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю Енергоінвестпроект м.Харків;

до - Комунального підприємства Боярка-Водоканал м.Боярка, Київська область;

про - стягнення 122 390, 74 грн.

ВСТАНОВИВ:

У січні 2021 року Комунальне підприємство Боярка-Водоканал м.Боярка, Київська область (далі-Позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Енергоінвестпроект м.Харків (далі-Відповідач) про стягнення збитків у розмірі 1 297 059,75 грн та штрафних санкцій у розмірі 1 538 300,00 грн за неналежне виконання умов договору поставки енергоносіїв. Також у березні 2021 року до господарського суду Харківської області звернувся Відповідач з зустріним позовом до Позивача про стягнення грошових коштів у розмірі 122 390,74 грн, з яких: 119 279,86 грн сума основного боргу; 405,55 сума пені; 441,17 грн три проценти річних; 2 264,16 грн інфляційні втрати.

Рішенням господарського суду Харківської області від 13.05.2021 року у справі №911/39/21: у задоволенні первісних позовних вимог відмовлено; зустрічні позовні вимоги задоволено, стягнуто з Позивача на користь Відповідача 119 279,86 грн основного боргу, 405,55 грн пені, 441,17 грн три проценти річних, 2 264,16 грн інфляційних витрат, 2 270,00 грн судового збору та 15000,00 грн витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги.

Позивач із вищенаведеним рішенням господарського суду не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 13.05.2021 року у справі №911/39/21 скасувати та ухвалити у справі нове судове рішення, яким первісні позовні вимоги задовольнити, а в задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити.

Обґрунтування вимог апеляційної скарги зводиться до перерахування Позивачем фактичних обставин справи, які були ним зазначені у позовній заяві та досліджені судом першої інстанції при ухваленні спірного рішення у даній справі. Так, Позивач зазначає, що судом першої інстанції не надав належної правової оцінки, тому що Позивач протягом дії договору №07-1/180-20 про постачання електричної енергії належним чином виконував договірні зобов`язання та не порушував вимоги передбачені постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018 року. Проте, незважаючи на це, Відповідач безпідставно припинив з 05 листопада 2020 року постачання електричної енергії Позивачу, що в свою чергу призвело до понесення Позивачем збитків у розмірі 1 297 059,75 грн, так як останній був вимушений здійснювати закупівлю енергетичної енергії за іншої ціною за принципом останньої надії. Заявник апеляційної скарги також зазначає, що через безпідставну відмову від постачання електричної енергії в силу приписів п.9.5 ним було здійснено нарахування Відповідачу штрафних санкцій у розмірі 1 538 300,00 грн за неналежне виконання Відповідачем умов договору поставки енергоносіїв.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.08.2021 року у зв`язку із перебування у відпустці судді Попкова Д.О. визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Стойка О.В., судді Істоміна О.А., Барбашова С.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.08.2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Позивача на рішення господарського суду Харківської області від 13.05.2021 року у справі №911/39/21 та встановлено строк учасникам справи для надання заяв та клопотань, а також відзиву на апеляційну скаргу з доказами їх (доданих до них документів) надсилання іншим учасникам справи.

До канцелярії Східного апеляційного господарського суду 06.09.2021 року від Відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, за змістом якого Відповідач заперечував проти задоволення апеляційної скарги Позивача, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оспорюване рішення суду без змін.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.10.08.2021 року у зв`язку із перебування у відпустці суддів Істоміної О.А. визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Стойка О.В., судді, Барбашова С.В., Попков Д.О.

До канцелярії Східного апеляційного господарського суду 08.10.2021 року від Відповідача надійшла заява про розмір судових витрат, відповідно до змісту якої Відповідач просив суд стягнути з Позивача на користь відповідача судові витрати у розмірі 15 000 грн.

Будь-яких інших заяв чи клопотань до канцелярії Східного апеляційного господарського суду в межах розгляду даної апеляційної скарги не надходило.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.11.2021 року у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді Барбашової С.В. визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Стойка О.В., судді Істоміна О.А., Попков Д.О.

Представник Відповідача в судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним у відзиві на апеляційну скаргу, просив суд апеляційну скаргу Позивача залишити без задоволення, оспорюване рішення господарського суду залишити без змін, а також просив суд здійснити розподіл заявлених Відповідачем у заяві від 08.10.2021 року судових витрат.

Представник Позивача в судове засідання не з`явився, будучи повідомленим належним чином про час та місце розгляду справи, у зв`язку з чим колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи за його відсутності, оскільки він не скористався своїми правами, передбаченими статтею 42 ГПК України.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду підлягає залишенню без змін, виходячи із наступного.

Рішенням господарського суду в межах даної справи встановлені та сторонами не оспорюються наступні обставини.

Позивачем через систему публічних закупівель PROZORRO було оголошено відкриті торги з публікацією англійською мовою на закупівлю ДК 021:2015-09310000-5- Електрична енергія (електрична енергія) на загальну суму 3 811 795,00 грн (очікувана вартість) у кількості 1 935 000 кіловат-годин (ідентифікатор аукціону UA-2020-07-01-005628-а) (далі- торги, спірні торги)

За результатами проведеної вищезазначених торгів переможцем було оголошено Відповідача та в подальшому 31.08.2020 року між сторонами було укладено договір №07-1/180-20 про постачання електричної енергії споживачу.

До очікуваної вартості електроенергії Позивачем було враховано тариф на передачу електричної енергії у розмірі 0,1554 грн за 1 кВт*год, оскільки на день оголошення торгів був чинним тариф згідно з Постановою НКРЕКП №2668 від 10.12.2019 року.

Після оголошення закупівлі, Постановою НКРЕКП від 11.07.2020 року №1329, яка набрала чинності 01.08.2020 року, було встановлено новий тариф на передачу електричної енергію у розмірі 0,24023 грн за 1 кВт*год (далі-Постанова)

Відповідачем 14.09.2020 року (вих.№1105) на адресу Позивача було направлено листа, в якому Відповідач повідомляв Позивача про збільшення тарифу за послуги з передачі електричної енергії для ПрАТ НЕК Укренерго в результаті прийняття 11.07.2020 року НКРЕКП Постанови №1329, якою тариф на послуги з передачі електричної енергії для ПрАТ НЕК Укренерго збільшено на 0,08483 грн/кВт*год з 155,40 грн/МВт*год (0,1554 коп. кВт*год) до рівня 240,23 грн/МВт*год (0,24023 коп. /кВт*год) без ПДВ. Відповідачем зазначено, що в очікувану вартість електричної енергії Позивачем не було враховано тариф на послуги з передачі електричної енергії ПрАТ НЕК Укренерго, який було встановлено Постановою, оскільки визначення очікуваної вартості предмета закупівлі здійснювалось до прийняття даної постанови. Так, у зв`язку із зміною з 01.08.2020 тарифу на послуги з передачі електричної енергії для ПрАТ НЕК Укренерго Відповідачем було зазначено, що викладені вище обставини свідчать про можливість застосувати положення пункту 7 частини 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі та переглянути ціну електроенергії за спірним Договором у бік збільшення до рівня: 1,409808465 коп. (одна гривня 409808465 коп.) без ПДВ, разом з ПДВ 1,691770158 грн (одна гривня 691770158 коп.).

На підставі вищенаведеного Відповідач направив Позивачу додаткову угоду до Договору з відповідними змінами, враховуючи положення про ціну передачі електричної енергії які були викладені у Постанові №1329.

У відповідь на лист Відповідача 28.09.2020 року Позивач направив на адресу Відповідача лист (вих.№01-8/255), в якому зазначив про відсутність правових підстав для укладення додаткової угоди, так як на день формування остаточної пропозиції (17.08.2020 року) діяла постанова НКРЕКП №2668 від 10.12.2019 року , в той час як постанова НКРЕКП № 1329 від 11.07.2020 року набрала чинності лише 01.08.2020 року, а тому ціна електричної енергії, яка передбачена Договором, повинна включати тариф на передачу електричної енергії встановлений саме постановою НКРЕКП №2668 від 10.12.2019 року.

Відповідачем 05.10.2020 року шляхом направлення листа Позивачу (вих.№1235) було повторно ініційовано підписання з останнім додаткової угоди до спірного Договору, проте 09.10.2020 року Позивач направив Відповідачу листа (вх.№01-8/268), в якому зазначив про відсутність підстав до укладення додаткової угоди, так як в спірному Договорі сторони погодили всі істотні умови, зокрема, щодо ціни електричної енергії яка враховує вартість тарифу на передачу в розмірі, що є встановлений НКРЕКП на день в який фактично завантажено остаточну пропозицію учасника.

Відповідачем 08.10.2020 року шляхом направлення на адресу Позивача листа (вих.№1242) повторно запропоновав Позивачу внести зміни до спірного Договору в частині ціни на електричну енергію шляхом підписання додаткової угоди. В даному листі Відповідачем також було зазначено, що у разі не надання Позивачем письмової заяви про незгоду/неприйняття змін до Договору, Відповідач на виконання вимог Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 (із змінами) буде вимушений достроково розірвати спірний Договір та повідомити про це постачальника "останньої надії" Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго.

Позивач 27.10.2020 року у відповідь на лист Відповідача від 08.10.2020 року направив на адресу останнього листа (вих.№01-8/283), в якому зазначив, що вищезазначені дії Відповідача є протиправним та фактично спрямовані на односторонню зміну істотних умов договору, та спонукання Позивача на укладення додаткової угоди з порушенням вимог ст. 41 Закону.

Відповідач у відповідь на вищезазначений лист Позивача, 28.10.2020 року на адресу останнього направив листа (вих.№1342) в якому значив, що приймає лист Позивача (вих.№01-8/283) від 27.10.2020 року як письмову заяву останнього відповідно до п. 3.2.4. Правил роздрібного ринку електричної енергії як незгоду/неприйняття змін до Договору з відповідним подальшим його розірванням з 06.11.2020 року за ініціативою Позивача, про що вже повідомлені відповідні оператори розподілу та постачальник "останньої надії".

Відповідач 30.10.2020 року направив на адресу Позивача листа №1353, за змістом якого, Відповідач вважає спірний Договір відповідно до п. 3.2.4. Правил роздрібного ринку електричної енергії розірваним (без штрафних санкцій) за ініціативою Позивача з 06.11.2020. Також, Відповідачем на виконання вимог розділу 6 пп. 6.1.17 ПРРЕЕ, було надано Позивачу на сплату рахунки № СФ-1989 на суму 699 588,63 грн та №СФ-1990 на суму 143 097,67 грн за електричну енергію, які були сформовані на підставі планових обсягів споживання електроенергії у жовтні та листопаді 2020 року, відповідно до додатку 4 до Договору.

В обґрунтування первісних позовних вимог Позивач посилався на те, що внаслідок безпідставного припинення Відповідачем поставки електроенергії з 05.11.2020 року, Позивач зазнав збитків, які полягають в різниці між ціною, за якою Відповідач зобов`язався постачати електроенергію, та ціною, за якою Позивач вимушений був закуповувати електроенергію за принципом "останньої надії" з урахуванням використаних обсягів споживання електроенергії в листопаді-грудні 2020 року.

Відповідач заперечував проти задоволення первісних позовних вимог, посилаючись на те, що він належним чином виконував умови спірного Договору, а підставою звернення до Позивача з пропозицією укласти додаткову угоду з метою перегляду ціни електроенергії в сторону її збільшення стало прийняття 11.07.2020 року НКРЕКП Постанови №1329, якою тариф на послуги з передачі електричної енергії для ПрАТ НЕК Укренерго збільшено на 0,08483 грн/кВт*год з 155,40 грн/МВт*год (0,1554 коп. кВт*год) до рівня 240,23 грн/МВт*год (0,24023 коп. /кВт*год) без ПДВ. Викладені вище обставини, на думку Відповідача, свідчать про можливість застосування в даній ситуації положень пункту 7 частини 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі та перегляду ціни електроенергії за спірним Договором у бік збільшення. Проте, Позивач на численні листи та пропозиції внести відповідні зміни до Договору надавав негативну відповідь, зазначаючи, що день формування остаточної пропозиції (17.08.2020 року) діяла постанова НКРЕКП №2668 від 10.12.2019 року , в той час як постанова НКРЕКП № 1329 від 11.07.2020 року набрала чинності лише 01.08.2020 року, а тому ціна електричної енергії яка передбачена Договором повинна включати тариф на передачу електричної енергії встановлений саме постановою НКРЕКП №2668 від 10.12.2019 року. На підставі таких дій Відповідач розцінив небажання Позивача внести зміни до Договору як відмову останнього від підписання додаткової угоди, а тому Відповідач на виконання вимог Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 (із змінами) був вимушений достроково розірвати спірний Договір з 05.11.2020 року.

У свою чергу, Відповідач, звертаючись до суду з зустрічним позовом, обґрунтовував його неналежним виконанням Позивачем своїх зобов`язань за Договором щодо повної та своєчасної оплати поставленої електроенергії. Відповідач зазначає, що ним у період з 01.11.2020 року по 05.11.2020 року (включно) (далі-спірний період) здійснювалося постачання електричної енергії Позивачу, а тому Відповідачем в порядку п.5.13 Договору на електронну адресу (а також за допомогою Нової поштиекспрес накладна №59000615183046 від 08.12.2020, яка була отримана представником Позивача 16.12.2020 року) Позивача направлено акт№69/11 приймання-передачі електричної енергії за листопад 2020 року (за спірний період) на суму 119 279,86 грн, в т. ч. ПДВ та рахунок фактуру №СФ-2139 від 07.12.2020 року на сплачу зазначеної суми. Проте, як зазначає Відповідач станом на 25.12.2021 року Позивачем не підписано відповідного акту приймання-передачі, не надано на адресу Відповідача вмотивованої відмови від його підписання, що є порушенням Позивачем п. 5.13 Договору.

Позивач в суді першої інстанції проти задоволення зустрічного позову заперечував, за мотивів того, що Відповідач неправомірно розірвав спірний Договір постачання електричної енергії, а тому Позивачем було здійснено притримання коштів, які підлягають як сплата штрафних санкцій за безпідставну відмову Відповідача від постачання електричної енергії.

Відмовляючи у задоволенні первісних позовних вимог, суд першої інстанції зазначав, що Позивачем до суду не надано доказів на підтвердження факту протиправної поведінки Відповідача під час виконання ним своїх зобов`язань за спірним Договором, а тому останній правомірно здійснив розірвання Договору, про що Позивач був повідомлений належним чином у відповідності до вимог чинного законодавства.

Задовольняючи зустрічні позовні вимоги, суд зазначив про доведеність Відповідачем в передбаченому законом порядку факту наявності у Позивача перед ним на момент розгляду даної справи несплаченої заборгованості за спірним Договором. Розмір зустрічних позовних вимог судом визнано обґрунтованим та арифметично вірним та таким, що підтверджується належними доказами.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги такими, що його не спростовують, виходячи з наступного.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до статті 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно із ч. 1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 статті 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до частини першої статті 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про ринок електричної енергії" (далі-Закон), основні умови діяльності учасників ринку електричної енергії та взаємовідносин між ними визначаються нормативно-правовими актами, що регулюють впровадження цього Закону, зокрема: 1) правилами ринку, які, в тому числі, визначають правила функціонування балансуючого ринку та ринку допоміжних послуг; 2) правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку; 3) кодексом системи передачі, кодексом систем розподілу; 4) кодексом комерційного обліку; 5) правилами роздрібного ринку; 6) іншими нормативно-правовими актами.

Постановою №312 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до законів України Про ринок електричної енергії та Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 14.03.2018 року було затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі - Правила).

Відповідно до п. 1.1.1 Правил, ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами.

Листом №8312/13.1/7-19 від 08.08.2019 року Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі-НКРЕКП, Регулятор) надала роз`яснення щодо визначення порядку зміни ціни у договорах про закупівлю електричної енергії з 01.07.2019 року суб`єктами сфери публічних закупівель.

Так, з 01.07.2019 року для забезпечення постачання електричної енергії споживачам, зокрема, тим, які у більшості випадків приєднані до мереж систем розподілу та не мають прямих договірних відносин з оператором системи передачі (ДП "НЕК "Укренерго"), електропостачальник повинен закуповувати послуги з передачі електричної енергії у оператора системи передачі (суб`єкта природної монополії), вартість яких оплачується електропостачальником окремо від закупівлі електричної енергії на ринку електричної енергії, за відповідно укладеним договором безпосередньо між електропостачальником та ДП "НЕК "Укренерго".

З урахуванням змін, що відбулися з 01.07.2019 року у структурі ринку електричної енергії, а також у взаємовідносинах між учасниками ринку електричної енергії, кінцева ціна електропостачальників як за вільними цінами, так і постачальників універсальних послуг та постачальника "останньої надії", за якою вони здійснюють постачання електричної енергії, у загальному випадку включає в себе з поміж іншого, тариф на послуги з передачі електричної енергії. Тарифи на послуги операторів систем розподілу є також регульованими та встановлюються НКРЕКП відповідно до Порядку встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 05.10.2018 №1175. У випадку постачання постачальником універсальних послуг або постачальником "останньої надії" тарифи на їх послуги відповідно до Закону визначаються за результатами конкурсу з визначення постачальника універсальних послуг або постачальника "останньої надії", або якщо конкурс не відбувся встановлюються НКРЕКП.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі", конкурентна процедура закупівлі (далі - тендер) - здійснення конкурентного відбору учасників за процедурами закупівлі відкритих торгів, торгів з обмеженою участю та конкурентного діалогу. Тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації (п. 32 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі"). Договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі").

Згідно ч. 1 ст. 24 Закону України "Про публічні закупівлі", фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз`ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз`яснення на звернення та оприлюднити його в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону.

Відповідно до ч. 4 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Згідно п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.

Відповідно до п. 3.2.4 Правил, у разі зміни умов договору про постачання електричної енергії споживачу, у тому числі комерційної пропозиції, електропостачальник не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування повідомляє про це споживача з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір. У разі надання у встановленому порядку електропостачальником споживачу повідомлення про зміни умов договору про постачання електричної енергії (у тому числі зміну ціни), що викликані змінами регульованих складових ціни (тарифу на послуги з передачі та/або розподілу електричної енергії, ціни (тарифу) на послуги постачальника універсальних послуг та/або останньої надії) та/або змінами в нормативно-правових актах щодо формування цієї ціни або умов постачання електричної енергії, договір вважається із зазначеної в повідомленні дати зміни його умов (але не раніше ніж через 20 днів від дня надання споживачу повідомлення): 1) розірваним (без штрафних санкцій) за ініціативою споживача - у разі надання електропостачальнику письмової заяви споживача про незгоду/неприйняття змін; 2) зміненим на запропонованих електропостачальником умовах - якщо споживач не надав електропостачальнику письмову заяву про незгоду/неприйняття змін.

З огляду на вищевикладене, електропостачальнику надано право вносити зміни до укладеного договору обов`язковою умовою якого є повідомлення споживача за 20 днів до введення їх в дію. При цьому у споживача виникає право або прийняти запропоновані електропостачальником умови договору, або відмовитись та розірвати договір без сплати будь яких штрафних санкцій з одночасним обранням іншого електропостачальника, комерційні пропозиції якого є більш прийнятним для споживача.

Отже, енергопостачальна компанія у встановлені строки ПРРЕЕ має право направити споживачу пропозицію про зміну умов договору у частині підвищення ціни електричної енергії з урахуванням процедур передбачених Закону України "Про публічні закупівлі". У свою чергу споживач має право або прийняти пропозиції, або у разі незгоди розірвати договір про постачання електричної енергії без штрафних санкцій обрати собі іншого постачальника з більш прийнятною комерційною пропозицією.

У розділі 2 укладеного між сторонами Договору обумовлено, що за цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб об`єктів споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії, згідно з умовами цього договору. Період постачання електричної енергії за Договором становить період з 01.09.2020 року по 31.12.2020 року (включно).

Відповідно до п. п 5.1, 5.2 Договору, ціна цього договору становить 3 076 600,00 грн, в т. ч. ПДВ 512 766,67 грн. Ціна за 1 кВт/год електричної енергії за цим договором становить 1,58997416 грн, у тому числі ПДВ 0,26499569 грн. (нуль гривень 26499569). Ціна електричної енергії за 1 кВт/год включає в себе вартість послуг оператора системи передачі, щодо надання послуг з передачі електричної енергії, які необхідні для виконання цього договору.

Відповідно до п. 5.11 Договору, споживач здійснює оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії один раз на початку місяця, наступного за розрахунковим. Оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем протягом 20 (двадцяти) банківських днів від дати отримання рахунку.

Згідно пп. 3 п. 7 Договору постачальник має право ініціювати припинення постачання електричної енергії споживачу у порядку та на умовах, визначених цим договором та чинним законодавством.

Відповідно до пп. 13.1-13.2 Договору у разі необхідності внесення змін та доповнень до цього договору кожна із сторін має право звернутися до іншої з відповідною пропозицією. Якщо ці пропозиції викликані прийняттям нормативно-правових актів, які змінюють умови цього договору, сторони зобов`язуються до внесення відповідних змін до договору керуватися вимогами цих нормативних документів. Зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. В той же час, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другого стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно п. 13.3 Договору, істотні умови цього договору не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків передбачених ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Відповідно до п. 13.6 Договору, постачальник має повідомити про зміну будь-яких умов договору споживача не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір. Постачальник зобов`язаний повідомити споживача в порядку, встановленому законом, про будь-яке збільшення ціни і про право припинити дію договору без сплати будь-яких штрафних санкцій чи іншої фінансової компенсації постачальнику, якщо споживач не приймає нові умови.

Загальний порядок для розірвання договорів визначений ст. 188 ГК України. Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцяти денний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Відповідно до частини 2 статті 214 ЦК України особи, які вчинили дво- або багатосторонній правочин, мають право за взаємною згодою сторін, а також у випадках, передбачених законом, відмовитися від нього, навіть і в тому разі, якщо його умови повністю ними виконані.

Згідно частини 4 статті 214 ЦК України правові наслідки відмови від правочину встановлюються законом або домовленістю сторін.

За частиною 3 статті 651 ЦК України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до частини 2 статті 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

Як вже було зазначено, на виконання вимог п. 3.2.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії та умов Договору, Відповідач повідомив Позивача про зміну умов Договору у зв`язку із зміною регульованої складової ціни (тариф на послуги з передачі електричної енергії) з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір. Проте, Позивач на листи Відповідача та пропозиції укласти відповідну додаткову угоду зазначив про відсутність підстав для внесення змін до умов Договору. Такі дії Позивача, а саме лист останнього за №01-8/283 від 27.10.2020 року були розцінені Відповідачем як письмова заява Позивача відповідно до п. 3.2.4. Правил роздрібного ринку електричної енергії про незгоду/неприйняття змін до договору з відповідним подальшим його розірванням (без штрафних санкцій) за ініціативою Позивача, про що 16.10.2020 року листом №1281 Відповідач повідомив ПрАТ ДТЕК Київські регіональні електромережі, Філію Енергозбут АТ Укрзалізниця та постачальника останньої надії, про припинення постачання електричної енергії Позивачу з 06.11.2020 року.

Згідно зі ст.ст. 13, 14, 526 ЦК України цивільні права і обов`язки здійснюються та виконуються у межах, наданих договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, не допускається зловживання правами. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Збитки є наслідком неправомірної поведінки, дії чи бездіяльності особи, яка порушила права або законні інтереси іншої особи, зокрема невиконання або неналежне виконання установлених вимог щодо здійснення господарської діяльності, господарське правопорушення, порушення майнових прав або законних інтересів інших суб`єктів тощо. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювана шкоди.

Згідно ч. ч. 3, 4 ст. 226 ГК України, сторона господарського зобов`язання позбавляється права на відшкодування збитків у разі якщо вона була своєчасно попереджена другою стороною про можливе невиконання нею зобов`язання і могла запобігти виникненню збитків своїми діями, але не зробила цього, крім випадків, якщо законом або договором не передбачено інше. Не підлягають відшкодуванню збитки, завдані правомірною відмовою зобов`язаної сторони від подальшого виконання зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Матеріали справи не місять доказів протиправної поведінки Відповідача під час виконання ним своїх зобов`язань за Договором. Таких доказів Позивачем також не надано до суду апеляційної інстанції.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів погоджується з висновкам суду першої інстанції, про відмову у задоволенні первісних позовних вимог на підставі того, що з наявних матеріалів справи не вбачається наявність порушень умов Договору та приписів чинного законодавства зі сторони Відповідача, а тому останній правомірно в межах закону здійснив розірвання Договору, дотримавшись при цьому процедури повідомлення Позивача про розірвання спірного Договору.

Вищезазначене спростовує доводи заявника апеляційної скарги про безпідставність відмови судом першої інстанції у задоволенні первісних позовних вимог про стягнення коштів за порушення Відповідачем умов Договору в частині його одностороннього розірвання та подальшого безпідставного ненадання передбачених ним послуг.

Судова колегія вважає безпідставними доводи апеляційної скарги, щодо порушення Відповідачем його обов`язку безперебійного постачання електричної енергії, оскільки такий обов`язок має місце лише в умовах діючого договору, тоді як в даному випадку Договір було розірвано у передбаченому спеціальними нормами законодавства порядку.

Щодо висновків господарського суду про задоволення заявлених Відповідачем зустрічних позовних вимог про стягнення з Позивача грошових сум за неналежне виконання останнім умов Договору, колегія суддів зазначає про їх обґрунтованість, виходячи з наступного.

Відповідно до матеріалів справи, 08.12.2020 року Відповідач на електронну адресу Позивача направив Акт №69/11 приймання-передачі електричної енергії за листопад 2020 року (за 5 днів з 01.11.2020 року по 05.11.2020 року включно) на суму 119 279,86 грн, в т.ч. ПДВ та рахунок-фактуру №СФ-2139 від 07.12.2020 року на сплату зазначеної суми.

Вищезазначені документи також були направлені Відповідачем Позивачу "Новою поштою" (експрес-накладна №59000615183046 від 08.12.2020 року), та були отримані представником Позивача 16.12.2020 року. Проте, станом на 25.02.2021 року від Позивача підписаного Акту приймання-передачі чи вмотивованої відмови від підписання такого акту на адресу Відповідача не надходило.

Використані Позивачем обсяги електричної енергії, за які Відповідач просив Позивача здійснити оплату, підтверджуються операторами розподілу електричної енергії, які здійснювали її розподіл споживачам Відповідача у листопаді 2020 року, в тому числі і Позивачу - ПрАТ ДТЕК Київські Регіональні Мережі та АТ Укрзалізниця.

Як зазначає Відповідач, станом на 25.02.2021 за Позивачем міститься заборгованість за Договором у розмірі 119 279,86 грн, на яку Відповідачем в силу приписів закону та Договору нараховано - 405,55 грн пені, 441,17 грн три проценти річних та 2 264,16 грн інфляційних втрат.

Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону (частина шоста 276 ГК України).

Частиною сьомою статті 276 ГК України визначено, що оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріали справи не містять доказів сплати Позивачем зазначеної Відповідачем основної суми заборгованість у розмірі 119 279,86 грн, а тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про зазначає обґрунтованість та законність позовних вимог в цій частині.

Щодо заявлених Відповідачем до стягнення поряд з основною сумою заборгованості 405,55 грн пені, 441,17 грн три проценти річних та 2 264,16 грн інфляційних витрат, судова колегія зазначає наступне.

Правові наслідки порушення зобов`язання встановлені статтею 611 ЦК України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до частин першої, третьої статті 549 ЦК України та частини першої статті 230 ГК України неустойкою (штрафними санкціями) визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пунктом 9.2 Договору сторони узгодили, що за прострочення строків оплати споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,01% від суми простроченого платежу за кожний банківський день прострочення.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем наданий Відповідачем розрахунок зустрічних позовних вимог не спростовано.

Враховуючи викладене, а також доведення Відповідачем факту неналежного виконання Позивачем умов Договору в частині оплати отриманої електроенергії за спірний період, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність законних та обґрунтованих підстав до стягнення з Позивача на користь Відповідача пені у розмірі 405,55 грн, 3% річних у сумі 441,17 грн та інфляційні втрати у розмірі 2264,16 грн

Вищенаведене спростовує доводи апеляційної скарги про відсутність підстав до задоволення зустрічної позовної заяви.

Щодо висновків суду в частині розподілу та часткового покладення судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу понесених Відповідачем у розмірі 15 000,00 грн на Позивача, колегія суддів зазначає, що апеляційна скарга не містить жодних доводів на спростування висновків господарського суду в цій частині, а тому судова колегія в силу приписів ч. 1 ст. 269 ГПК України не перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду в цій частині.

Будь-яких порушень норм матеріального або процесуального права в діях суду першої інстанції при розгляді ним зазначеної справи судова колегія не вбачає.

Враховуючи наведене, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду Харківської області від 13.05.2021 року у справі №911/39/21 у справі №922/2447/21 ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді судом всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ст. 129 ГПК України судові витрати у вигляді судового збору, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, покладаються на заявника апеляційної скарги.

В судовому засіданні апеляційної інстанції 08.11.2021 представник Відповідача просив суд здійснити розподіл понесених ним витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 15 000,00 грн, шляхом їх віднесення на Позивача, посилаючись на додані до заяви від 08.10.2021 докази. Проте колегія суддів не вбачає підстав до задоволення зазначеної заяви, оскільки Відповідачем у якості доказу понесення зазначених витрат надано до суду лише договір №16-15 про надання юридичних послуг від 01 грудня 2015 року, рахунок на оплату №63 від 22 вересня 2021 року, а також платіжне доручення №2215 від 04 жовтня 2021 року. Із змісту наданого Відповідачем договору №16-15 про надання юридичних послуг від 01 грудня 2015 року, вбачається, що його укладено на надання юридичних послуг з питань, що виникають в процесі здійснення Відповідачем своєї господарської діяльності, а не тільки надання юридичних послуг в межах даної справи. При цьому будь-яких доказів надання послуг саме в межах даної справи, а також передбаченого ст.129 ГПК України детального опису робіт (наданих) виконаних адвокатом, останнім до суду апеляційної інстанції не надано. Заяв щодо надання належних доказів в порядку ч.8 ст.129 ГПК України після ухвалення постанови у даній справі, Відповідачем надано не було. На підставі вищезазначеного, колегія суддів не вбачає підстав до задоволення заяви Відповідача від 08.10.2021 року та стягнення заявлених витрат за рахунок Позивача у даній справі.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства Боярка-Водоканал м.Боярка, Київська область на рішення господарського суду Харківської області від 13.05.2021 року у справі №911/39/21 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 13.05.2021 року у справі №911/39/21 - залишити без змін.

Судові витрати понесені у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, віднести на Комунальне підприємство Боярка-Водоканал м.Боярка, Київська область.

Постанову може бути оскаржено до Верховного Суду у касаційному порядку через Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня проголошення судового рішення або складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 12.11.2021 року.

Головуючий суддя О.В. Стойка

Суддя Д.О. Попков

Суддя О.А. Істоміна