печерський районний суд міста києва

Справа № 757/59297/21-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2021 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,

за участю слідчого ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві судове провадження за клопотанням старшого слідчого в особливо важливих справах першого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень у сфері службової діяльності, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42020000000001700 від 16.09.2020, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 344 КК України до дванадцяти місяців, тобто до 16.09.2022,

В С Т А Н О В И В :

09.11.2021 у провадження слідчого судді ОСОБА_1 надійшло клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах першого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень у сфері службової діяльності, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 , за погодженням із прокурором, про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42020000000001700 від 16.09.2020, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 344 КК України до дванадцяти місяців, тобто до 16.09.2022.

Клопотання обґрунтовано тим, що Першим відділом Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень у сфері службової діяльності, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42020000000001700 від 16.09.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 344 КК України.

Строк досудового розслідування у кримінальному провадженні спливає 16.11.2021, однак до цього часу слідством не виконані всі необхідні та можливі слідчі та процесуальні дії, спрямовані на забезпечення повного, всебічного та неупередженого дослідження обставин кримінального правопорушення, в зв`язку зі складністю провадження, а тому з метою завершення досудового розслідування, остаточного та беззаперечного доведення вини осіб, які вчинили вказані вище кримінальні правопорушення, виконати процесуальні та слідчі (розшукові) дії потреба в яких може виникнути під час досудового розслідування, необхідно продовжити строк досудового розслідування на дванадцять місяців.

Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, здійснювалась фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів.

У судовому засідання слідчий клопотання підтримала з викладених підстав та просила продовжити строк досудового розслідування на дванадцять місяців, з метою здійснення повного та всебічного досудового розслідування.

Вивчивши клопотання, заслухавши обґрунтування представника сторони обвинувачення, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно ч.1ст. 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки.

Відповідно до статті 219 КПК України строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

Строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру становить дванадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо злочину невеликої або середньої тяжкості.

Окрім цього, зазначеною статтею встановлено, що строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину становить вісімнадцять місяців.

Відповідно до статті 294 КПК України, якщо досудове розслідування злочину або кримінального проступку до моменту повідомлення особі про підозру неможливо закінчити у строк, зазначений в абзаці другому частини першої статті 219 цього Кодексу, вказаний строк може бути неодноразово продовжений слідчим суддею за клопотанням прокурора або слідчого, погодженого з прокурором, на строк, встановлений пунктами 1-3 частини другої статті 219 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1ст. 295-1 КПК Україниу випадках, передбаченихстаттею 294 цього Кодексу, продовження строку досудового розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, постановленої за відповідним клопотанням прокурора або слідчого.

Судовим розглядом встановлено, що Першим відділом Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень у сфері службової діяльності, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42020000000001700 від 16.09.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 344 КК України.

Підставою для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань стала ухвала Печерського районного суду міста Києва від 26.08.2020 у справі № 757/35943/20-к, відповідно до якої уповноважену особу ДБР зобов`язано внести відомості про вчинення кримінального правопорушення, викладені у заяві ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та розпочати досудове слідство щодо того, що колишній Голова Верховної Ради України ОСОБА_6 вчинив дії, спрямовані на перешкоджання виконанню народними депутатами України своїх обов`язків щодо прийняття законів України шляхом порушення встановлених законодавством порядку та строків підпису прийнятого народними депутатами України законопроєкту «Про недопущення переслідування та покарання осіб-учасників подій на території Донецької та Луганської областей» від 16.09.2014 № 5082.

Відповідно до заяви ОСОБА_4 та ОСОБА_5 20 червня 2014 року Указом Президента України № 548/2014 було введено в дію так званий «Мирний план Президента України щодо врегулювання ситуації в східних регіонах України» (надалі ~ План).

У вересні 2014 року тристороння контактна група у складі представників України, Російської Федерації і Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) досягла згоди стосовно необхідності здійснення спільних заходів, спрямованих на імплементацію Мирного плану Президента України ОСОБА_7 , що було зафіксовано у Мінському протоколі від 5 вересня 2014 року. Серед цих заходів було заплановано здійснення децентралізації влади, в тому числі шляхом прийняття Закону України про тимчасовий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей (Закон про особливий статус), забезпечення проведення відповідно до такого Закону дострокових місцевих виборів, а також прийняття закону про недопущення переслідування та покарання осіб відповідної категорії осіб (Закон про амністію).

16 вересня 2014 року колишнім Президентом України Петром Порошенком, у виконання Плану, до Верховної Ради України були внесені два проекти Законів - «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» та «Про недопущення переслідування та покарання осІб-учасників подій на території Донецької та Луганської областей» (зареєстровані за №№ 5081 та 5082 від 16.09.2014).

Згідно інформації з офіційного сайту Верховної Ради обидва Закони були прийняті у той же день - 16.09.2014р.} перший прийнято в цілому в період часу - 12:07:27 -12:16:55, другий прийнято у цілому в період 12:16:55 - 12:18:40.

Після прийняття, Закон України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей»:

- 14.10.2014р. повернуто з підписом Голови Верховної Ради України;

- 14.10.2014р. було направлено на підпис Президенту;

- 17.10.2014р. повернуто з підписом від Президента.

Після цього Закон опубліковано та він набрав чинної дії.

Інформація про проходження другого законопроекту - «Про недопущення переслідування та покарання осіб-учасників подій на території Донецької та Луганської областей», після прийняття відсутня.

Постановою Верховної Ради України № 748-VII від 22,02.2014р. Головою Верховної Ради України обрано народного депутата України ОСОБА_6 .

Таким чином, цей законопроект, з невідомих причин, не був своєчасно підписаний колишнім Головою Верховної Ради України Олександром Турчиновим та колишнім Президентом України Петром Порошенком,

Останнім законопроектом пропонувалося звільнити від кримінальної відповідальності осіб, які вчинили в період з 22 лютого 2014 року по день набрання чинності Закону включно, на території Донецької, Луганської областей, на яких проводилась антитерористична операція, діяння, що містять ознаки злочинів, передбачених Кримінальним кодексом України, і які під час вчинення зазначених діянь:

- були учасниками збройних формувань або особами, задіяними в діяльності таких формувань, та/або

- брали участь в діяльності самопроголошених органів в Донецькій, Луганській областях або протидіяли проведенню антитерористичної операції.

Не підпадали під дію Закону деякі категорії, в тому числі особи які:

1) є підозрюваними, обвинуваченими (підсудними) і не здійснили дії, передбачені частиною другою статті 1 цього Закону, та/або

2) підозрюються або обвинувачуються у вчиненні діянь, що містять ознаки злочинів, передбачених статтями 112, 113, 115, частиною другою статті 121, частиною другою статті 147, статтями 149,152, 153, 187, 201, 258, 297, 348, 349, 379, 400, 442, 443, 444 Кримінального кодексу України, або засуджені за вчинення злочинів, передбачених цими статтями, та/або

3) вчинили дії, що призвели до падіння 17 липня 2014 року в Донецькій області літака компанії "Malaysia Airlines" рейсу МН17, та/або перешкоджали проведенню розслідування цієї авіакатастрофи.

При тому, що запропонований законопроект був не до кінця опрацьований, в цілому його прийняття було великим кроком вперед на шляху врегулювання конфлікту на території Донецької та Луганської областей.

Забезпечення помилування і амністії шляхом введення в силу закону, що забороняє переслідування і покарання осіб у зв`язку з подіями, що мали місце в окремих районах Донецької і Луганської областей України передбачено пунктом 5 Комплексу заходів щодо виконання Мінських угод, узгодженого на саміті в Мінську 11-12 лютого 2015 року лідерами Німеччини, Франції, України та Росії у форматі «нормандської четвірки» та схваленого Резолюцією Ради Безпеки ООН.

Стаття 75 Конституції України встановлює, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України. При цьому стаття 94 Конституції визначає обов`язковий підпис Головою Верховної Ради України прийнятих Законів та невідкладне направлення їх Президентові України.

Відповідно до статті 130 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» (в редакції станом на 16.09.2014р.) текст закону, прийнятий Верховною Радою, не пізніше як у десятиденний строк опрацьовується головним комітетом і подається на підпис Голові Верховної Ради України.

Голова Верховної Ради України підписує поданий на підпис закон не раніше двох і не пізніше п`яти днів з дня його подання.

Підписаний закон Голова Верховної Ради України -невідкладно направляє Президентові України.

Згідно п. З 4.1 статті 78 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» - Голова Верховної Ради України на виконання повноважень, визначених Конституцією України підписує акти, прийняті Верховною Радою, чим засвідчує відповідність їх змісту прийнятим рішенням.

Однак, порушуючи встановлені законодавством порядок та строки підпису прийнятого народними депутатами України закону, ОСОБА_6 самостійно змінив волевиявлення народних депутатів України, виражене ними в ході голосування і одноосібно, в порушення встановлених норм, прийняв рішення за конституційний орган - Верховну Раду України.

Завдяки діям ОСОБА_6 , як Голови Верховної Ради України, законопроект «Про недопущення переслідування та покарання осіб- учасників подій на території Донецької та Луганської областей» № 5082 від 16.09.2014р., незважаючи на його фактичне прийняття депутатами Верховної Ради України, до теперішнього часу не набув статусу закону.

Таким чином, на думку заявників колишній Голова Верховної Ради України ОСОБА_6 вчинив неправомірні дії, спрямовані на перешкоджання виконанню народними депутатами України своїх обов`язків щодо прийняття Законів України.

У цьому кримінальному провадженні повідомлення про підозру жодній особі не повідомлялося.

В ході досудового розслідування проведено наступні слідчі (розшукові) дії:

- В ході досудового розслідування оглянуто сайт rada.gov.ua, відповідно до якого проект Закону про недопущення переслідування та покарання осіб учасників подій на територій Донецької та Луганської області прийнято в цілому 16.09.2014;

- Витребувано інформацію з Верховної ради України, а саме відомості щодо розгляду законопроекту, стенограму засідання Верхової Ради України від 16.09.20014 № 4;

- Проведено огляд положення про порядок роботи з документами ВРУ.

В ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження проведено ряд процесуальних дій, завершення яких потребує додаткового часу, зокрема призначено лінгвістичну експертизу, висновок якої на адресу Державного бюро розслідувань не надходив.

При розгляді даного клопотання слідчий суддя приймає до уваги ч. 4 ст. 295-1 КПК України, якою законодавець передбачив, що слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про продовження строку досудового розслідування до повідомлення особі про підозру у разі його протиправності та необґрунтованості.

У відповідності до стандарту доказування «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»), який застосовується при оцінці доказів, докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення у справі «Коробов проти України»).

Конституційний Суд України в рішенні у справі про розгляд судом окремих постанов слідчого від 30 січня 2003 року вказав, що поняття «розумний строк досудового слідства» є оціночним, тобто таким, що визначається у кожному конкретному випадку з огляду на сукупність усіх обставин вчинення і розслідування злочину (злочинів). Визначення розумного строку досудового слідства залежить від багатьох факторів, включаючи обсяг і складність справи, кількість слідчих дій, число потерпілих та свідків, необхідність проведення експертиз та отримання висновків тощо. Обов`язковість урахування цілого ряду конкретних обставин справи при визначенні розумності строку зумовила також необхідність вироблення Європейським судом переліку взаємопов`язаних критеріїв.

При цьому, Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях також зазначає, що розумність тривалості провадження повинна оцінюватись у світлі обставин справи та з огляду на такі критерії: складність справи, поведінка заявника та відповідних державних органів, а також важливість справи для заявника. Суд також вимагає від державних органів, що розслідують справи, особливої сумлінності, щоб судочинство було здійснено невідкладно («Пелісьє і Сассі проти Франції», «Паскал проти України», «Вітрук проти України», «Іванов проти України», «Торопов проти України», «Нахманович проти Росії» та інші).

Перераховані вище слідчі (розшукові) та процесуальні дії не надали можливості виконати завдання кримінального провадження в повному обсязі.

Крім того, в рамках кримінального провадження заплановано комплекс слідчих (розшукових) дій, заходів забезпечення кримінального провадження та процесуальних дій, проведення яких потребує додаткового часу, а саме необхідно:

- здійснити тимчасовий доступ до речей і документів;

- витребувати матеріали експертизи;

- допитати як свідків членів Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності щодо обставин прийняття України «Про недопущення переслідування та покарання осіб-учасників подій на території Донецької та Луганської областей»;

- встановити та допитати інших можливих свідків, в тому числі народних депутатів, які приймали участь у підготовці законопроекту та голосуванні за нього.

Провести необхідні слідчі (розшукові) дії у передбачений законом строк не представилося можливим у зв`язку із винятковою складністю провадження, необхідністю дослідження великої кількості документів, встановлення місцезнаходження свідків і документів, а також у зв`язку із значною кількістю проведення слідчих (розшукових) дій, а саме оглядів речових доказів, допитів, заходів забезпечення кримінального провадження, тощо.

Без висновків судової експертизи, результатів проведення зазначених слідчих (розшукових) дій, а також заходів забезпечення кримінального провадження неможливо всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати належну правову оцінку доказів, що забезпечить прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень. Крім того, результати судової експертизи, яка наразі проводиться, нададуть можливість встановити наявність чи відсутність у мовленні досліджуваних осіб інформації позитивного або негативного характеру щодо групи осіб. Однак, тривалість експертизи, у відповідності до п. 1.13. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.11.1998 № 705/3145 може становити понад 90 календарних днів.

10.09.2021 строк досудового розслідування продовжено до двох місяців, тобто до 16.11.2022, однак, завершити досудове розслідування до вказаного строку не можливо, оскільки для зібрання достатніх доказів, остаточного та беззаперечного встановлення обставин кримінального провадження необхідно виконати ряд зазначених вище слідчих (розшукових) та процесуальних дій.

Вбачається, що на даний час у кримінальному провадженні виконуються слідчі (розшукові) дії та процесуальні заходи, спрямовані на всебічне, повне й неупереджене дослідження всіх обставин вчинення кримінального правопорушення, встановлення осіб, які можуть бути причетними до його вчинення, проте на переконання слідчого судді перелік вказаних дій не може переконливо свідчити, що стороні обвинувачення необхідно саме дванадцять місяцівта недоведено,що меншийстрок незможе забезпечитивиконання вказанихдій.

Крім того, слідчий суддя приймає до уваги п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 р. у справі «Михалкова та інші проти України» в якому зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.

За викладених обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що дії сторони обвинувачення при здійсненні досудового розслідування кримінального провадження №42020000000001700 від 16.09.2020, спрямовані на забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, що відповідає завданню кримінального провадження.

При вирішенні питання щодо продовження строку досудового розслідування кримінального провадження, слідчий суддя враховує складність провадження, певне зволікання сторони обвинувачення при здійсненні досудового та разом з тим все ж виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та наявна об`єктивна необхідність у продовженні строку досудового розслідування (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

З огляду на викладене, клопотання слід задовольнити частково, а строк досудового розслідування кримінального провадження необхідно продовжити на шість місяців, що на переконання слідчого судді забезпечить виконання завдання кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 2, 22, 28, 294, 295-1 КПК України, слідчий суддя -

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити частково.

Продовжити строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №42020000000001700 від 16.09.2020, на шість місяць, а саме до 16.04.2022.

В іншій частині клопотання залишити без задоволення.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1