open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

номер провадження справи 34/139/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.11.2021 Справа № 908/2547/21

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О., розглянув у спрощеному позовному провадженні, без виклику представників сторін, справу № 908/2547/21

за позовом заступника керівника Мелітопольської окружної прокуратури Запорізької області (72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Байбулатова, 22) в інтересах держави, в особі органу, уповноваженою державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Державної служби України з безпеки на транспорті, ідентифікаційний код юридичної особи 39816845 (03135, м. Київ, вул. Перемоги, 14) в особі Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (54056, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 61)

до відповідача: Приватного підприємства Аршан К, ідентифікаційний код юридичної особи 34976147 (72316, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Мічуріна, буд. 19)

про стягнення 6 725 грн. 00 коп.

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява заступника керівника Мелітопольської окружної прокуратури Запорізької області в інтересах держави, в особі органу, уповноваженою державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про стягнення з Приватного підприємства Аршан К на користь держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом у розмірі 261 євро, що еквівалентно 6725 грн. відповідно до офіційного курсу, встановленого НБУ на день проведення розрахунку від 26.12.2019; а також стягнути з відповідача на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Мелітопольської окружної прокуратури Запорізької області кошти, витрачені на сплату судового збору у 2021 році при здійсненні представництва інтересів держави, у розмірі 2270 грн. 00 коп.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.09.2021 справу № 908/2547/21 передано на розгляд судді Науменку А.О.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 03.09.2021 у справі № 908/2547/21 позовна заява прийнята судом до розгляду. Ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, розгляд справи по суті розпочати через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Мелітопольська окружна прокуратура Запорізької області, позивач та відповідач отримали вказану копію ухвали суду 08.09.2021, 09.09.2021 та 23.09.2021, відповідно, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Відповідачем відзив суду не надано.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Статтею 248 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

01.11.2021 судом прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

За результатами опрацювання Мелітопольською окружною прокуратурою інформації Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки № 2917/20/23-21 від 02.06.2021 та № 4253/20/23-21 від 10.08.2021 щодо проведених перевірок дотримання автомобільними перевізниками вантажів, зареєстрованих на території Запорізької області, нормативних вагових параметрів приватного підприємства «Аршан К» (надалі ПП «Аршан К», відповідач) вимог Законів України Про дорожній рух, Про автомобільні дороги, постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2016 № 1567 Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 року № 879, встановлено наступне.

26.12.2019 уповноваженою особою Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області виявлено факт перевезення вантажу із перевищенням вагових обмежень, встановлених Правилами дорожнього руху України, без дозволу виданого Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів.

Так, відповідно до щотижневого графіку проведення рейдових перевірок Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області у період з 23.12.2019 по 29.12.2019 та направлення на рейдову перевірку від 23.12.2019 № 003507 посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області на вул. Громадянський узвіз, 1/1, м. Миколаїв, проведено перевірку транспортного засобу марки КАМАЗ, модель 65117, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причепом, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належать ПП «Аршан К», яке зареєстроване за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Мічуріна, 19.

За даним фактом посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області складено акт від 26.12.2019 № 183558 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 26.12.2019 № 035694, акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 26.12.2019 № 0011896.

Крім того, у товарно-транспортній накладній від 26.12.2019 № 138254 зазначено, що автомобіль марки КАМАЗ, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та причіп, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 прямував із с. Тополеве Гребінківського району Полтавської області (пункт навантаження) до м. Миколаїв (пункт розвантаження) та перевозив ячмінь вагою 36 320 кг, замовник ТОВ «МАЯМІЛІДЕРГРУПП», вантажовідправник ТОВ «МАЯМІЛІДЕРГРУПП», вантажоодержувач ТОВ «ТЕК «ЗЕКТЕР».

На підставі складених у ході здійснення документального контролю матеріалів посадовими особами управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області складено розрахунок плати за проїзд великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів від 26.12.2019 та нараховано плату за проїзд у розмірі 261 євро, що за перерахунком згідно офіційного курсу валют Євро до Гривні Національного банку України станом на 26.12.2019 еквівалентно 6 725,00 грн., яку відповідачем на час звернення прокурора до суду не сплачено, що також підтверджується листом Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 10.08.2021.

Разом з тим, відповідно до абз. 3 п. 31-1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» (далі - Порядок № 879), перевізник зобов`язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

Проте, листом Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки № 4253/20/23-21 від 10.08.2021 встановлено, що плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом ПП «Аршан К» не сплачена.

За результатами перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт, 19.02.2020 уповноваженою особою Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 187622, якою на ПП «Аршан К» накладено адміністративно-господарський штраф у розмірі 34 000,00 грн.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 18.11.2020 по справі № 400/2806/20, яке набрало законної сили 21.12.2020, відмовлено у задоволенні позову ПП «Аршан К» до Укртрансбезпеки у Миколаївській області про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 19.02.2020 № 187622.

З урахуванням вищевикладеного, зазначений факт порушення ПП «Аршан К» вимог чинного законодавства при перевезенні вантажу, підтверджується рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 18.11.2020 по справі № 400/2806/20, що відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, не доказується при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги до відповідача обґрунтовані тим, що останнім порушено норми законодавства щодо проїзду великоваговим транспортним засобом автомобільними дорогами загального користування та не сплачено розрахованої плати за проїзд.

У позовній заяві зазначено, що станом на 26.12.2019 (день проведення розрахунку) офіційний курс гривні до євро склав 2 576,6712 грн. за 100 євро, у зв`язку з чим сума 261 євро за офіційний курсом гривні, встановленим Національним банком України складає 6 725,00 грн., яку позивач просить суд стягнути з відповідача.

Перевіривши курс валют НБУ станом на 26.12.2019 за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» суд зазначає, що 26.12.2019 офіційний курс гривні до євро склав 25,766712 за 1 євро, у зв`язку з чим сума 261 євро складає 6 725,11 грн.

Частиною 2 ст. 237 ГПК України визначено, що при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, у зв`язку з чим суд розглядає заявлені позовні вимоги про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом у розмірі 261 євро, що еквівалентно 6 725,00 грн.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з такого:

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

Статтею 23 Закону України Про прокуратуру визначено, що представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

За приписами ст. 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі, обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі № 1-1/99 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист крав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

З урахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 53 ГПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позором іншої особи. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Частиною 5 ст. 53 ГПК України передбачено, що у разі відкриття провадження, за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Згідно зі ст. 24 Закону України Про прокуратуру право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надано, у тому числі, заступникам керівників окружних прокуратур.

Відповідно до пункту 1 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 встановлено, що згідно затвердженого Порядку визначається процедура здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконання умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотримання габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, і відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.

Відповідно до п. 21 Порядку встановлено, що у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком № 3.

Враховуючи викладене, Акт № 183558 від 26.12.2019, виданий на виконання положень Порядку та повністю відповідає вимогам встановленим у п. 21 Порядку.

Частиною 2 статті 29 Закону України Про дорожній рух передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно із ст.1 Закону України Про автомобільний транспорт автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; водій - особа, який керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Абзацом 3 ч. 1 ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт визначено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції, зокрема, за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 48 цього Закону штраф у розмірі ста неоподаткованих доходів громадян.

Статтею 48 Закону України Про автомобільний транспорт передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежені над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Згідно із ст. 33 Закону України Про автомобільні дороги, рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують і норми, встановлені нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 1 Положення Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті.

Згідно п.п. 15, 27 п. 5 Положення, Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користуванні, а також здійснює нарахування, вживає заходів щодо стишення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

У відповідності до абзацу першого п. 8 Положення, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи, та Держспецтрансслужбу.

Таким чином, Укртрансбезпека як урядовий орган державного управління по контролю на автомобільному транспорті, реалізуючи повноваження щодо габаритно-вагового контролю та нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, є суб`єктом владних повноважень, оскільки здійснює владні управлінські функції на основі законодавства.

Приписами п. 4 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вігові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879 встановлено, що дії або бездіяльність учасників відносин у сфері габаритно-вагового контролю можуть бути оскаржені в установленому порядку. За таких обставин визначена плата за проїзд, не оскаржена в установленому порядку та не сплачена перевізником - власником транспортного засобу у встановлені чинним законодавством строки, що підтверджується наданою Управлінням Укртрансбезпеки у Миколаївській області (Південне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки) інформацією. Таким чином, ухилення від сплати коштів за проїзд призводить до ненадходження грошових коштів до Державного бюджету України.

Так, беручи до уваги норми Закону України Про автомобільний транспорт та інші підзаконні нормативно-правові акти про автомобільний транспорт, Укртрансбезпека та її територіальні органи мають підстави на стягнення плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автодорогами загального користування, що випливає з покладених на неї завдань щодо державного контролю за додержанням вимог законодавства про автомобільний транспорт, а несплата суб`єктами господарювання таких коштів у добровільному порядку тягне за собою ненадходження коштів до Державного бюджету України, що суттєво порушує інтереси держави.

Управлінням Укртрансбезпеки у Миколаївській області 10.01.2020 направлено відповідачу лист про необхідність у строк до 26.01.2020 сплатити грошові кошти в розмірі 261 євро, що за офіційним курсом НБУ станом на день проведення розрахунку становить 6 724,00 грн. Проте, станом на час розгляду справи у суді відповідач зазначені кошти добровільно не сплатив.

Незважаючи на вказане, Державною службою України з безпеки на транспорті, за наявності підстав, жодних заходів щодо захисту інтересів держави з метою надходження коштів до Державного бюджету України не вжито, що підтверджується листами позивача № 2917/20/23-21 від 02.06.2021 та № 4253/20/23-21 від 10.08.2021.

З урахуванням вищевикладеного, підставою для представництва Мелітопольською окружною прокуратурою Запорізької області інтересів держави в особі Державної служби України з безпеки па транспорті в особі Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки є факт несплати відповідачем до Державного бюджету України плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом в сумі 6 725,00 грн. та нездійснення уповноваженим органом захисту інтересів держави з метою надходження коштів до бюджету.

Відповідно до ч. 2 ст. 29 Закону України Про дорожній рух, з метою збереження автомобільних доріг, вулиці, та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно із ст. 1 Закону України Про автомобільний транспорт, автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - це перевезення вантажів вантажними автомобілями; водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції, зокрема, за падання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 48 Закону України Про автомобільний транспорт передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені і здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи на підставі яких виконуються вантажні перевезення.

Також статтею 48 цього Закону встановлено, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Статтею 33 Закону України Про автомобільні дороги передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі - Укртрансбезпека).

Відповідно до п. 1 даного Положення Укртрансбезпека є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті.

Згідно із пп. 1 п. 4 Положення основними завданнями Укртрансбезпеки є, зокрема, реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування.

Пунктом 8 Положення передбачено, що Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу.

Процедура здійснення габаритно-вагового контролю регламентується Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних маниш і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879.

Пунктом 3 Порядку № 879 встановлено, що габаритно-ваговий контроль, транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Згідно з ч. 3 п. 2 вищезазначеного Порядку, великовагові та великогабаритні; транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перепитують нормативи більш як на 2 відсотки.

Згідно п 22.5 Правил дорожнього руху, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габариті перевищує за шириною 2.6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження па одиночну вісь -11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Відповідно пункту 4 Порядку взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під нас організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування затвердженого Наказом Міністерства інфраструктури України, Міністерства внутрішніх справ України від 10.12.2013 № 1007/1207, посадові особи Укртрансінспекції під час здійснення габаритно-вагової о контролю, у тому числі: здійснюють зупинку транспортного засобу для здійснення габаритно-вагового контролю у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) з дотриманням Правил дорожнього руху та Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті та її територіальних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2013 № 422; видають довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю; складають акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів та визначають суму плати за проїзд за формулою розрахунку відповідно до пунктів 30-31-1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю.

Згідно із пунктом 30 Порядку № 879, плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно; від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою

П = (Рзм + Рнв + Рг) х В, де П - розмір плати за проїзд;

Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр, проїзду;

Рнв - розмір плати за перевищення навантаження па вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду;

Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду;

В - відстань перевезення, кілометрів.

Осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між зближеними (суміжними) осями не перевищує 2,5 метра.

Пунктом 31 Порядку № 879 передбачено, що при визначенні розміру плати за проїзд транспортних засобів з осьовим сполученням більше трьох береться до рахунку схема, що спричиняє більші руйнування доріг з комбінацій одно-, двох- та трьохосьових сполучень, а найбільша сума навантаження па суміжні осі припадає на максимальну колісну формулу.

Для строєних осей з одиночними шинами плата за перевищення допустимих навантажень па вісь (осі) збільшується у два рази.

Відповідно пункту 31-1 Порядку № 879, якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п`ятикратному розмірі.

У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням.

За результатами здійснення документального контролю автомобілю марки КАМАЗ, модель 65117, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причепом, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , посадовими особами управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області зафіксовано, що повна маса транспортного засобу 51,80 тонн нормативно допустиме 40,00 тонн (більше на 11,80 тонни), що є порушенням п.22.5 Правил дорожнього руху України.

Враховуючи виявлені порушення, посадовими особами управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області за формулою, передбаченою Порядком №879, здійснено розрахунок плати за проїзд, який склав: П (розмір плати за проїзд) = (0,20 (розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду) + 0 (за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду + 0 (розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду) х 436 пройдена відстань) х 3 (перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру до 40%) = 261 євро.

Таким чином, при проведенні габаритно-вагового контролю, складання відповідної довідки, акта про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, здійсненні розрахунку плати за проїзд, посадові особи управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області діяли на підставі та у спосіб, встановлений чинним законодавством, а також з дотриманням вимог чинного законодавства.

Разом з тим, пунктом 27 Порядку № 879 передбачено, що плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України на день проведення розрахунку.

У позовній заяві зазначено, що станом на 26.12.2019 (день проведення розрахунку) офіційний курс гривні до євро склав 2 576,6712 грн. за 100 євро, у зв`язку з чим сума 261 євро за офіційний курсом гривні, встановленим Національним банком України складає 6 725,00 грн., яку позивач просить суд стягнути з відповідача.

Окрім цього, пунктом 26 згаданого Порядку № 879 передбачено, що кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету.

Водночас, у передбачені п. 31-1 Порядку № 879 строки, нарахована до сплати ПП Аршан К (ідентифікаційний код юридичної особи 34976147) плата за проїзд в сумі 261 євро не сплачена, що підтверджується листами Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки № 2917/20/23-21 від 02.06.2021 та № 4253/20/23-21 від 10.08.2021.

За вищевказаних обставин плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом у розмірі 6 725,00 грн. підлягає стягненню з ПП Аршан К (ідентифікаційний код юридичної особи 34976147) на користь Державного бюджету України.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (п. 8 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України).

Згідно ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушений її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Аналогічним чином питання відшкодування збитків врегульовано Господарським кодексом України.

Так, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 217 Господарського кодексу України, господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання, зокрема застосовується такий вид господарських санкцій як відшкодування збитків.

Статтею 224 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрат и, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Пунктом 26 зазначеного Порядку № 879 передбачено, що кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету.

Відповідно до ст. 5 Бюджетного Кодексу України бюджетна система України складається з державного бюджету та місцевих бюджетів.

Пунктом 6 ч. 3 ст. 29 Бюджетного кодексу України передбачено, що плата за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні є джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України.

Крім того, у п. 5 ст. 14 Закону України Про Державний бюджет України на 2021 рік зокрема, зазначено, що у 2020 році кошти, отримані до спеціального фонду Державного бюджету України спрямовуються відповідно на розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення.

Несплата до державного бюджету України коштів в сумі 6 725,00 грн., як плата за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні порушує економічні інтереси держави та погребує їх захисту шляхом звернення прокурора до суду з позовом.

Доказів сплати вказаної плати відповідачем суду не надано.

За вищевказаних обставин плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом у розмірі 6 725,00 грн. підлягає стягненню з ПП «Аршан К» на користь Державного бюджету України.

Отже, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства Аршан К, ідентифікаційний код юридичної особи 34976147 (72316, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Мічуріна, буд. 19) на користь держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті, ідентифікаційний код юридичної особи 39816845, пр-т Перемоги, буд. 14, м. Київ, 03135) плату за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом у розмірі 261 (двісті шістдесят один євро), що еквівалентно 6 725 (шість тисяч сімсот двадцять п`ять гривень 00 копійок) відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день проведення розрахунку від 26.12.2019, із зарахуванням до державного бюджету за наступними реквізитами: р/р UA108999980313151216000014482 в Казначейство України (ЕАП) Миколаївське ГУК/Миколаївська область/221601000, ЄДРПОУ 37992030.

3. Стягнути з Приватного підприємства Аршан К, ідентифікаційний код юридичної особи 34976147 (72316, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Мічуріна, буд. 19) на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Мелітопольської окружної прокуратури Запорізької області (код ЄДРПОУ 02909973, вул. Байбулатова, 22, м. Мелітополь, Запорізька область, 72319) розрахунковий рахунок UA43820172034318000100000271, відкритий у Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: Запорізька обласна прокуратура, ЄДРПОУ 02909973, код класифікації видатків бюджету 2800) кошти, витрачені у 2021 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави в суді, у розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 17.5 Розділу ХI Перехідних положень ГПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Апеляційна скарга може бути подана до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Запорізької області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 01.11.2021

Суддя А.О. Науменко

Джерело: ЄДРСР 100702849
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку