ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2021 р.Справа № 480/5815/20Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Подобайло З.Г.,

Суддів: Бартош Н.С. , Григорова А.М. ,

за участю секретаря судового засідання Щеглової Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 06.04.2021, головуючий суддя І інстанції: О.В. Соп`яненко, м. Суми, повний текст складено 06.04.21 року по справі № 480/5815/20

за позовом Департаменту капітального будівництва Сумської обласної державної адміністрації

до Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області

про визнання протиправним та сксаування висновку,

ВСТАНОВИВ:

Департамент капітального будівництва Сумської обласної державної адміністрації звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Сумській області, в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати висновок Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Сумській області про результати моніторингу закупівель UA-М-2020-08-18-000003 від 20.08.2020 року; стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 2102 грн. 00 коп., сплачений при зверненні до суду.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 06.04.2021 року адміністративний позов Департамента капітального будівництва Сумської обласної державної адміністрації задоволено. Визнано протиправним та скасовано висновок Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Сумській області про результати моніторингу закупівель UА-М-2020-08-18-000003 від 20.08.2020. Стягнуто на користь Департамента капітального будівництва Сумської обласної державної адміністрації за рахунок бюджетних асигнувань Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Сумській області судовий збір, сплачений при зверненні до суду з позовом, у розмірі 2102 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Сумській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, ненадання оцінки всім аргументам, які заявлялися відповідачем по справі, та порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 06.04.2021 року та прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що по даній справі спір у сфері публічно-правових відносин між позивачем та відповідачем фактично відсутній, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту. Вказує, що суд першої інстанції не взяв до уваги той факт, що законодавець в абзаці 2 частини 8 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» надав право замовнику, подати аргументовані заперечення до висновку без жодних негативних наслідків для замовника. Щодо фактів порушень, виявлених в ході моніторингу, ставерджує, що позивач саме в оголошенні про проведення відкритих торгів, а не в тендерній документації, не зазначив інформацію про мову (мови), якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції. Зауважує, що позивач у пункті 5 розділу III тендерної документації встановив вимогу щодо надання учасником у складі тендерної пропозиції інформації у вигляді довідок (зведеної довідки, тощо), складених учасником у довільній формі, зміст яких підтверджує відсутність підстав для відмови в участі у процедурі закупівлі, визначених пунктами 5, 6, 11, 12, 13 частини першої та другої статті 17 Закону, що суперечить вимогам частини третьої статті 17 Закону, якою, зокрема, визначено, що учасник процедури закупівлі в електронній системі закупівель під час подання тендерної пропозиції підтверджує відсутність підстав, передбачених лише пунктами 5, 6, 12 і 13 частини першої та другої цієї статті. Зазначає, що також позивач, в порушення вимог пункту 2 частини другої статті 22 та частини п`ятої статті 17 Закону, у пункті 5 розділу III тендерної документації установив вимогу щодо надання переможцем торгів документів шляхом оприлюднення їх в електронній системі закупівель, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 8 та 13 частини першої статті 17 Закону № 922-VIII, у той час як інформація, передбачена пунктами 2, 3, 8 частини першої статті 17 Закону № 922-VIII міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним, а інформація щодо відсутності (наявності) заборгованості із сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) є публічною інформацією, доступною в електронній системі закупівель. Вказує, що у складі тендерної пропозиції ТОВ «ТОПАЗ» учасник надав довідку про наявність обладнання та матеріально-технічної бази, необхідних для виконання робіт, визначених у технічному завданні від 04.08.2020 № 04/02, в якій не зазначені усі машини-механізми, які визначені замовником у додатку 7 до тендерної документації «Підсумкова відомість ресурсів» (не підтверджено наявність трактору, кранів, автонавантажувачів, бульдозера, перетворювачів зварювальних, електричної печі для сушіння зварювальних матеріалів, тощо), що не відповідає вимогам підпункту 5.2 пункту 5 розділу III тендерної документації замовника. Стверджує, що учасником ТОВ «ТОПАЗ» на підтвердження відповідності кваліфікаційному критерію «Наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід» надано витяги з трудових книжок працівників та договори підряду без урахування вимог Закону України «Про захист персональних даних» (не надано згоди на обробку персональних даних), що в свою чергу не відповідає вимогам підпункту 5.2 пункту 5 розділу III тендерної документації Замовника. Зауважує, що ТОВ «ТОПАЗ» у складі тендерної пропозиції надав гарантійний лист від 04.08.2020 № 04/16, який не містить інформації про те, що будівельні матеріали та вироби, від яких залежить якість будівельної продукції (щодо зносостійкості, терміну служби, екологічної чистоти) будуть мати сертифікати якості та паспорти, що в свою чергу не відповідає вимогам пункту 6 розділу III тендерної документації Замовника.

Департамент капітального будівництва Сумської обласної державної адміністрації подав до суду відзив на апеляційну скаргу відповідача, вважає доводи та обґрунтування апеляційної скарги помилковими та безпідставними, рішення суду першої інстанції вважає законним та обґрунтованим, просить суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Сумського окружного адміністративного суду від 06.04.2021 року без змін. Зазначає, що у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Вказує, що згідно із Законом України «Про публічні закупівлі», постановами Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №459, від 24.02.2016 №166, наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 11.06.2020 р. №1082 відповідальними за належне функціонування електронної системи закупівель є адміністратор електронної системи закупівель та Уповноважений орган - Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, а не Замовники закупівель. Стверджує, що в електронній системі закупівель інформація про мову, якою повинно бути складено тендерні пропозиції, зазначено позивачем в тендерній документації у підпункті 7.1 та підпункті 7.2 пункту 7 розділу І. Зауважує, що в пункті 5 розділу III тендерної документації (арк. 14-15 Тендерної документації) Департаментом встановлена вимоги, щодо надання документів, визначених пунктами 2, 3, 5, 6, 8, 12 і 13 частини першої та частиною другою статті 17 Закону України «Про публічні Закупівлі» переможцем закупівлі, а не учасниками закупівлі. Встановлювати таку вимогу в тендерній документації щодо переможця закупівлі замовника прямо зобов`язує ч.6 ст.17 Закону України «Про публічні закупівлі», тому Департаментом вимоги чинного законодавства не порушені. Зазначає, що тендерною документацією не вимагалосьнаявності в учасників обладнання та механізмів у повному обсязі (такого самого), що зазначено у додатку 7 «Підсумкова відомість ресурсів». Також тендерною документацією чітко не визначений вичерпний перелік обладнання та механізмів. Наголошує, що у своїх рішеннях від 02.05.2018 №4078-р/пк-пз, від 05.10.2018 №10263-р/пк-пз та від 15.11.2018 №11721-р/пк-пз Постійно діюча адміністративна колегія Антимонопольного комітету з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель дійшла висновку про те, що в документації відсутня окрема вимога щодо обов`язковості зазначення у довідці про наявність матеріально-технічної бази всього обладнання, яке зазначене у додатку 7 тендерної документації, відсутні вимоги до переліку обладнання та матеріально-технічної бази, які повинні бути включені до довідки, а також необхідність зазначення всього переліку обладнання, машин та механізмів, зазначених у додатку 7 тендерної документації. Вказує, що ТОВ «ТОПАЗ», надавши у складі тендерної пропозиції в електронній системі публічних закупівель ProZorro витяги з трудових книжок працівників і копії договорів підряду, як володілець цієї інформації, надав згоду на їхню публікацію. Стверджує, що гарантійний лист ТОВ «ТОПАЗ» від 04.08.2020 №04/16 повністю відповідає зразку гарантійного листа за формою, викладеною замовником у додатку 2 до тендерної документації, а також вимогам пункту 6 розділу III тендерної документації Замовника.

Сторони про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримував доводи апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції задовольнити вимоги скарги в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги відповідача, просив суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволенні, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до ч.1 ст.308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін у судовому засіданні, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Управлінням Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Сумській області у порядку, визначеному ст.8 Закону України "Про публічні закупівлі" здійснено моніторинг закупівлі за предметом: Капітальний ремонт будівлі (заміна покрівлі, заміна віконних та дверних блоків, утеплення фасаду) Новослобідський навчально-виховний комплекс: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад Новослобідської сільської ради, Путивльського району, Сумської області, по вул. Велика, 1 с. Нова Слобода Путивльський район Сумська область (коригування) (інформацію оприлюднено в електронній системі закупівель за номером ID: UA-2020-07-21-002389-а).

За результатами моніторингу закупівлі, Управлінням Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Сумській області 18.08.2020 складено висновок за результатами аналізу повноти відображення інформації в оголошенні про проведення відкритих торгів, що оприлюднено в електронній системі закупівель позивачем. За висновком відповідача позивачем допущено ряд порушень. (а.с. 33-36).

Не погоджуючись із таким висновком, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач дійшов помилкових висновків про допущені позивачем порушення в оголошенні про проведення відкритих торгів, що оприлюднено в електронній системі закупівель, тому висновок Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Сумській області про результати моніторингу закупівель UА-М-2020-08-18-000003 від 20.08.2020 є протиправним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Правові та організаційні засади здійснення фінансового контролю в Україні, визначені Законом України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26.01.1993 № 2939-ХІІ.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.

Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлює Закон України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 № 922-VIII.

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі" моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України "Про публічні закупівлі" моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.

Моніторинг процедур закупівель здійснюється також щодо процедур закупівель, особливості яких передбачені у законах, що визначені у частинах восьмій та дев`ятій статті 3 цього Закону.

Підстави, за наявності яких керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) приймає рішення про початок моніторингу закупівлі, визначені пунктами 1 - 5 частини другої статті 8 Закону України Про публічні закупівлі, а саме:

1) дані автоматичних індикаторів ризиків;

2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;

3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;

4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель;

5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.

Згідно з ч.3 ст.8 Закону України "Про публічні закупівлі" повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.

Повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.

Строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель (ч.4 ст.8 Закону України "Про публічні закупівлі").

Відповідно до ч.ч. 6, 7 ст.8 Закону України "Про публічні закупівлі" за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються:

1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;

2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;

3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;

4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;

5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.

Форма висновку та порядок його заповнення визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Наказом Державної аудиторської служби України від 23.04.2018 №86 «Про затвердження форми висновку про результати моніторингу закупівлі та порядку його заповнення», чинним на момент виникнення спірних правовідносин, затверджено, зокрема, Порядок заповнення форми висновку про результати моніторингу закупівлі (далі по тексту - Порядок).

Відповідно до пункту 3 розділу І Порядку висновок складається у формі електронного документа та заповнюється відповідно до встановленої форми висновку про результати моніторингу закупівлі, затвердженої цим наказом, в електронній системі закупівель.

Після заповнення форми висновку висновок вивантажується з електронної системи закупівель у візуальну форму у форматі текстового редактора для його підписання та затвердження (пункт 4 розділу І Порядку).

Висновок підписується та затверджується накладанням електронного підпису з дотриманням вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного цифрового підпису (пункт 5 розділу І Порядку).

Для оприлюднення підписаний та затверджений висновок завантажується в електронну систему закупівель, на форму висновку накладається електронний підпис посадової особи органу державного фінансового контролю, яка здійснила моніторинг закупівлі (пункт 6 розділу І Порядку).

Розділами ІІ та ІІІ цього Порядку визначено порядок заповнення вступної та констатуючої частин форми висновку. Зокрема, у пункті 3 розділу ІІІ, зазначено, що у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якої орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.

В ході судового розгляду встановлено, що за результатом проведеного моніторингу закупівлі відповідач дійшов висновку щодо порушення позивачем положень Закону України "Про публічні закупівлі", а саме: п.8 ч.2 ст.21, п.2 ч.2 ст.22, ч.ч. 3, 5 ст.17, абз. 2, 3 п.1 та абз.2 п.2 ч.1 ст.31 Закону України "Про публічні закупівлі" (а.с. 34-36).

Втім, колегія суддів не погоджується із вказаними висновками відповідача, з огляду на наступне.

Так, за висновками Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Сумській області порушення п.8 ч.2 ст.21 Закону України "Про публічні закупівлі" допущено позивачем у зв`язку з тим, що оголошення про проведення відкритих торгів не містить інформацію про мову (мови), якими повинні готуватись тендерні пропозиції.

Позивач в пояснення причин невиконання обов`язку послався на те, що на день розміщення оголошення була відсутня технічна можливість зазначити у формі оголошення інформацію про мову, оскільки функціонал інформаційно телекомунікаційної системи в частині відомостей про мову не містив відповідних рядків. Відповідач цього аргументу позивача не заперечував, однак пояснив, що в такому разі позивач міг зазначити інформацію про мову в будь-якому іншому рядку оголошення і в такому випадку вимога закону була б ним дотримана.

Відповідно до п.8 ч.2 ст.21 Закону України "Про публічні закупівлі" оголошення про проведення відкритих торгів повинно містити, зокрема, інформацію про мову (мови), якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції.

Дійсно, оголошення позивача про проведення відкритих торгів не містить інформації про мову, якою повинні готуватися тендерні пропозиції.

З цього приводу слід звернути увагу, що форма оголошення про закупівлю, яка заповнюється в електронній системі публічних закупівель України Prozorro на час виникнення спірних правовідносин не містить графи, у якій повинна бути зазначена інформація щодо мови, передбачена п.8 ч.2 ст.21 Закону України "Про публічні закупівлі", що не заперечується предстаником відповідача.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про публічні закупівлі" веб-портал Уповноваженого органу з питань закупівель - інформаційно-телекомунікаційна система, яка має комплексну систему захисту інформації з підтвердженою відповідністю згідно із Законом України "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах", до складу якої входять модуль електронного аукціону і база даних, та є частиною електронної системи закупівель.

Веб-портал Уповноваженого органу є онлайн-сервісом, що забезпечує створення, зберігання, оприлюднення всієї інформації про закупівлі, проведення електронного аукціону, автоматичний обмін інформацією і документами та користування сервісами з автоматичним обміном інформацією, доступ до якого здійснюється за допомогою мережі Інтернет.

Порядок функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 №166.

Відповідно до п.2 Порядку №166 адміністратор електронної системи закупівель (далі - адміністратор) - юридична особа, визначена Уповноваженим органом відповідальною за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу Уповноваженого органу.

У свою чергу, Порядок розміщення інформації про публічні закупівлі затверджено наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 11.06.2020 №1082, п.1 якого визначено, що адміністратор електронної системи закупівель (далі - адміністратор) - юридична особа, визначена Уповноваженим органом відповідальною за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу.

Відповідно до п. 3 Порядку №1082 розміщення інформації в електронній системі закупівель здійснюється замовником/ЦЗС)/учасником/постачальником/органом оскарження/органами державного фінансового контролю шляхом заповнення електронних полів, визначених адміністратором і реалізованих в електронній системі закупівель, та завантаження відповідних документів через автоматизоване робоче місце замовника/ЦЗО/учасника/постачальника/органу оскарження/органів державного фінансового контролю.

Таким чином, слід дійти висновку, що відповідальними за належне функціонування електронної системи закупівель є саме адміністратор електронної системи закупівель та Уповноважений орган Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

При цьому, слід враховувати, що позивач при заповненні електронних полів, визначених адміністратором і реалізованих в електронній системі закупівель, позбавлений технічної можливості вносити інформацію, для якої не передбачено відповідної графи.

Додатково колегія суддів звертає увагу, що позивачем у розд. І п.7, п.п. 7.1-7.2 Тендерної документації, яка є частиною оголошення про закупівлю, викладено вимогу про підготовку усіх документів, які мать відношення до тендерної пропозиції, українською мовою (а.с. 8).

Відтак, невиконання позивачем передбаченого п.8 ч.2 ст.21 Закону України "Про публічні закупівлі" обов`язку щодо розміщення у тексті оголошення про проведення відкритих торгів інформації про мову (мови), якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції, пов`язане із обставинами, незалежними від волі позивача. Тому, покладення на позивача оскаржуваним висновком негативних наслідків за невиконання обов`язку, який ним не міг бути виконаний у спосіб, визначений нормами Закону №922-VIII та Порядку від 11.06.2020 №108 (шляхом заповнення саме відповідних, а не будь-яких інших електронних полів), є неправомірним.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що наведені вище обставини не позначились на визначенні переможця процедури закупівлі, а отже недотримання з об`єктивних причин вимог п.8 ч.2 ст.21 Закону України "Про публічні закупівлі" не вплинуло на загальний результат проведення відкритих торгів.

Стосовно порушення ч.ч. 3, 5 ст.17, п.2 ч.2 ст.22 Закону України "Про публічні закупівлі", колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.22 Закону України "Про публічні закупівлі" у тендерній документації зазначаються один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, підстави, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність підставам, встановленим статтею 17 цього Закону, у разі якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації", та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Відповідно до ч.ч. 3, 5 ст.17 Закону України "Про публічні закупівлі" учасник процедури закупівлі в електронній системі закупівель під час подання тендерної пропозиції підтверджує відсутність підстав, передбачених пунктами 5, 6, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті. Спосіб документального підтвердження згідно із законодавством щодо відсутності підстав, передбачених пунктами 5, 6, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі через електронну систему закупівель. Замовник не вимагає документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель.

За висновком відповідача, вимоги ч.ч. 3, 5 ст.17, п.2 ч.2 ст.22 Закону України "Про публічні закупівлі" позивачем порушені у зв`язку з внесенням до тендерної документації вимоги про надання переможцем торгів документів, шляхом оприлюднення їх в електронній системі закупівель, що підтверджують відсутність підстав, визначених п.п. 2, 3, 8 та 13 ч.1 ст.17 Закону України Про публічні закупівлі, у той час як інформація, передбачена п.п. 2, 3, 8 ч.1 ст.17 закону міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним, а інформація про відсутність податкової заборгованості доступна у електронній системі закупівель.

Так, згідно з п.п. 2, 3, 8, 13 ч.1 ст.17 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 цього Закону) в разі, якщо: відомості про юридичну особу, яка є учасником процедури закупівлі, внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення; службову (посадову) особу учасника процедури закупівлі, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов`язаного з корупцією; учасник процедури закупівлі визнаний у встановленому законом порядку банкрутом та стосовно нього відкрита ліквідаційна процедура; учасник процедури закупівлі має заборгованість із сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім випадку, якщо такий учасник здійснив заходи щодо розстрочення і відстрочення такої заборгованості у порядку та на умовах, визначених законодавством країни реєстрації такого учасника.

Відповідно до ч.6 ст.17 Закону України "Про публічні закупівлі" переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує десяти днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику документи шляхом оприлюднення їх в електронній системі закупівель, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6, 8, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті.

При цьому, наведена норма не містить виключень, що передбачені ч.ч. 3, 5 ст.17, п.2 ч.2 ст.22 Закону України "Про публічні закупівлі".

За матеріалами справи, позивачем до п.5 розділу III тендерної документації включено вимогу для переможця процедури закупівель надати замовнику документи шляхом оприлюднення їх в електронній системі закупівель, що підтверджують відсутність підстав, визначених п.п. 2, 3, 5, 6, 8, 12 та 13 ч.1 та ч.2 ст.17 Закону України Про публічні закупівлі, тобто фактично процитовано ч.6 ст.17 Закону.

Таким чином, колегія суддів вважає, що такі дії позивача відповідають вимогам Закону, а доводи апеляційної скарги відповідача про вчинення порушень у цій частині є безпідставними.

Підпунктом 5.2 п.5 розділу III тендерної документації передбачено підтвердження наявності в учасника необхідного обладнання, матеріально-технічної бази, а також працівників відповідної кваліфікації, що мають необхідні знання та досвід.

Відповідач вважає, що надана учасником довідка про наявність машин та механізмів не відповідає додатку 7 тендерної документації, оскільки не містить усього переліку обладнання, зазначеного у додатку 7. Відомості про працівників були надані без дотримання вимог Закону України Про захист персональних даних.

Відповідно до п.5.2 п.5 розділу III тендерної документації учасник при заповненні таблиці має зазначити лише те обладнання, машини та механізми, які будуть використовуватися при виконанні робіт, що є предметом закупівлі, з урахуванням даних, зазначених у додатку 7. Тобто, зазначений пункт не встановлює для учасника зазначати у довідці увесь перелік обладнання, машин та механізмів, що наведені у додатку 7, а лише ті, що планує використовувати при виконанні робіт.

Відповідачем у висновку за результатами моніторингу не зазначено, які саме вимоги та яких нормативних актів були порушені позивачем при викладенні зазначеного пункту тендерної документації та поданні довідки учасником процедури публічних закупівель.

Колегія суддів вважає правомірними посилання позивача на висновки постійно діючої адміністративної колегії АМК України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель. У рішеннях за результатами розгляду скарг у подібних правовідносинах, учасником яких також є УКБ Сумської ОДА, колегією АМК України зроблено висновки про відсутність порушень законодавства щодо публічних закупівель при зазначенні учасником процедури закупівель у довідці, подання якої передбачено п.п.5.2 п.5 розділу III тендерної документації, лише тих машин, механізмів, що будуть використовуватися під час виконання робіт, які є предметом закупівлі (а.с. 130-141).

Згідно з ч.1 ст.1 Закону України Про Антимонопольний комітет України Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері публічних закупівель.

Відповідно до п.п. 3, 5 ч.1 ст.6-1 Закону України Про Антимонопольний комітет України Антимонопольний комітет України як орган оскарження у сфері публічних закупівель має повноваження, визначені Законом України "Про публічні закупівлі", а також такі повноваження: затверджувати та оприлюднювати узагальнену практику розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель; затверджувати та оприлюднювати методичні рекомендації для Комісії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель щодо специфіки розгляду комісіями скарг.

Враховуючи практику розгляду скарг колегії АМК України як спеціально уповноваженого органу з контролю дотримання вимог законодавства у сфері публічних закупівель, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги відповідача в цій частині є необгрунтованими.

Крім того, згідно з п.п. 5.2 п.5 розділу III тендерної документації для підтвердження інформації про наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід учасником надаються копії розпорядчих документів про призначення на посаду та/або копії документів, що підтверджують наявність трудових відносин працівників з учасником. Копії документів подаються з урахуванням Закону України Про захист персональних даних.

Встановивши, що ТОВ Топаз були подані копії витягів з трудових книжок працівників, відповідачем зроблено висновок про порушення вимог п.п. 5.2 п.5 Розділу III тендерної документації. При цьому, як на порушення вказано на неподання згоди на обробку персональних даних.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до вимог ст.2 Закону України Про захист персональних даних володілець персональних даних - фізична або юридична особа, яка визначає мету обробки персональних даних, встановлює склад цих даних та процедури їх обробки, якщо інше не визначено законом; згода суб`єкта персональних даних - добровільне волевиявлення фізичної особи (за умови її поінформованості) щодо надання дозволу на обробку її персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки, висловлене у письмовій формі або у формі, що дає змогу зробити висновок про надання згоди. Обробка персональних даних - будь-яка дія або сукупність дій, таких як збирання, реєстрація, накопичення, зберігання, адаптування, зміна, поновлення, використання і поширення (розповсюдження, реалізація, передача), знеособлення, знищення персональних даних, у тому числі з використанням інформаційних (автоматизованих) систем; розпорядник персональних даних - фізична чи юридична особа, якій володільцем персональних даних або законом надано право обробляти ці дані від імені володільця.

Таким чином, учасник процедури закупівель, яким надано копії витягів з трудових книжок працівників, є володільцем персональних даних таких працівників. Саме ним встановлюється склад таких даних, мета та процедура обробки та використання та саме цим суб`єктом має бути отримано згоду фізичної особи на обробку її персональних даних.

Тендерна документація замовника не містить вимог про надання такої згоди у складі тендерної пропозиції. Сам лише факт неподання такої згоди працівників не свідчить про її відсутність у володільця інформації та про порушення ним вимог Закону України Про захист персональних даних та вимог п.п.5.2 п.5 розділу III тендерної документації.

За цим, доводи апеляційної скарги про те, що учасником ТОВ «ТОПАЗ» на підтвердження відповідності кваліфікаційному критерію «Наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід» надано витяги з трудових книжок працівників та договори підряду без урахування вимог Закону України «Про захист персональних даних» (не надано згоди на обробку персональних даних), колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки відповідачем не надано ніяких доказів на підтвердження правомірності свого висновку про вчинення таких порушень.

Крім того, за результатами моніторингу відповідачем зроблено висновок про невідповідність наданого ТОВ Топаз гарантійного листа вимогам тендерної документації у зв`язку з відсутністю у ньому інформації про необхідність підтвердження якості будівельних матеріалів сертифікатами якості та паспортами.

Так, відповідно до п.6 розділу III тендерної документації для підтвердження відповідності тендерної пропозиції учасника технічним, якісним, кількісним характеристикам предмета закупівлі, встановленим замовником у складі тендерної пропозиції має бути наданий гарантійний лист за формою, викладеною у додатку 2, в якому учасник гарантує замовнику повне виконання робіт в обсягах, передбачених в додатку 6 якісно та у терміни, встановлені замовником. У листі має зазначатися, що будівельні матеріали та вироби, від яких залежить якість будівельної продукції (щодо зносостійкості, терміну служби, екологічної чистоти), будуть мати сертифікати якості, паспорти та відповідати вимогам проектів, ДБН, ДСТУ та інших нормативно-правових актів у сфері будівництва.

Як було зазначено, гарантійний лист має надаватися учасником за формою, встановленою у додатку 2 до тендерної документації замовника (а.с. 117-120). Гарантійний лист, що наданий ТОВ Топаз складено у відповідності до наведеної форми. У ньому мається зауваження про те, що будівельні матеріали, від яких залежить якість будівельної продукції, будуть відповідати вимогам проектів, ДБН, ДСТУ та інших нормативно-правових актів у сфері будівництва (а.с. 121-124).

Колегія суддів зазначає, що за змістом та формою гарантійний лист відповідає зразку, що міститься у додатку 2 до тендерної пропозиції замовника.

За таких обставин, посилання апелянта на невідповідність гарантійного листа п.6 розділу III тендерної документації є необґрунтованими, оскільки не підтверджені належними та допустимими доказами.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів зазначає, що відповідачем не доведено допущення позивачем порушень законодавства про публічні закупівлі, а саме: вимог п.8 ч.2 ст.21, п.2 ч.2 ст.22, ч.ч. 3, 5 ст.17, абз. 2, 3 п.1 та абз.2 п.2 ч.1 ст.31 Закону України "Про публічні закупівлі", які зумовили настання певних негативних наслідків.

Колегія суддів зауважує, що висновок Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Сумській області про результати моніторингу закупівель UA-М-2020-08-18-000003 від 20.08.2020 року за своїм змістом є рішенням суб`єкта владних повноважень, прийнятим в межах реалізації повноважень органу державного фінансового контролю, та визначає позивачу певні зобов`язання для виконання.

Крім того, за своїм змістом спірний висновок є індивідуально-правовим актом, який повинен відповідати вимогам, встановленим статтею 2 КАС України. Обґрунтованість, в силу статті 2 КАС України, є однією з обов`язкових ознак рішення (дії, бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, що підлягає встановленню адміністративним судом. Колегія суддів зазначає, що з метою дотримання завдань адміністративного судочинства та його основних засад суди наділені процесуальними повноваженнями встановлювати і оцінювати фактичні обставини справи, перевіряти обґрунтованість вимоги.

Згідно з пунктом 19 частини 1 статті 4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Оскільки висновок за результатами проведеного моніторингу публічних закупівель встановлює для позивача певні обов`язки, такий висновок є актом індивідуальної дії, що приймається Держаудитслужбою в межах наданих їй повноважень та на виконання покладених на неї завдань, а тому має бути перевірений судом на відповідність пунктів 1, 3 частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до пунктів 1 та 3 частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Колегія суддів вказує, що зобов`язальний характер вимоги щодо усунення правопорушення свідчить про встановлення цього порушення, так і визначення імперативного обов`язкового способу його усунення.

Наведене узгоджується із правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 10.12.2019 у справі № 160/9513/18 (№ К/9901/31302/19), від 05.03.2020 у справі № 640/467/19 (№ К/9901/1118/20).

Як встановлено судовим розглядом, зміст спірного висновку, який є індивідуально-правовим актом та породжує права і обов`язки для позивача, полягає в тому, щоб здійснити заходи щодо усунення виявлених правопорушень в установленому законодавством порядку, зокрема вжити заходів, передбачених частиною першою статті 32 Закону, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень, не відповідає критеріям, встановленим частиною другою статті 2 КАС України.

Зазначивши у висновку про необхідність «здійснити заходи щодо усунення виявлених правопорушень в установленому законодавством порядку, зокрема вжити заходів, передбачених частиною першою статті 32 Закону, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень, відповідач не конкретизував, яких саме заходів має вжити позивач, не визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його нечіткість та невизначеність.

Колегія суддів наголошує, що можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі замовника для усунення порушень.

Враховуючи, що вимога контролюючого органу про усунення виявлених порушень законодавства повинна бути здійснена у письмовій формі, сформована внаслідок реалізації контролюючим органом своєї компетенції (завдань і функцій відповідно до законодавства), містити чіткі, конкретні і зрозумілі, приписи на адресу підконтрольного суб`єкту (об`єкту контролю, його посадових осіб), які є обов`язковими до виконання останнім, недотримання вказаних вимог призведе до юридичної невизначеності, що не є прийнятним.

Зобов`язання позивача самостійно визначити, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства. Зазначені висновки відповідають висновкам Верховного Суду, які були неодноразово викладені, зокрема, у постановах від 05.03.2020 у справі № 640/467/19, від 23.04.2020 у справі № 160/5735/19 та від 11.06.2020 в справі № 160/6502/19, від 26.11.2020 у справі № 160/11367/19.

З огляду на наведене, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог і зазначає, що проаналізовані обставини щодо невідповідності спірного висновку вимогам ч.2 ст.2 КАС України є самостійною обставиною для його скасування.

Оскільки висновок за результатами проведеного моніторингу публічних закупівель за своїм змістом є рішенням суб`єкта владних повноважень, прийнятим в межах реалізації повноважень органу державного фінансового контролю, та визначає позивачу певні зобов`язання для виконання, колегія суддів вважає необгрунтованими посилання апелянта про відсутність по даній справі спору у сфері публічно-правових відносин між позивачем та відповідачем.

Разом з тим, відповідно до ч.ч. 10, 11 ст.8 Закону України Про публічні закупівлі у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.

Якщо замовник не усунув визначене у висновку порушення, що призвело до невиконання ним вимог, передбачених цим Законом, а також висновок не оскаржено до суду, орган державного фінансового контролю після закінчення строку на оскарження до суду, визначеного у частині десятій цієї статті, за результатами моніторингу вчиняє дії щодо притягнення до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Номер протоколу зазначається в електронній системі закупівель наступного робочого дня з дня складання протоколу, а також зазначаються дата та номер відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Управлінням Північно-східного офісу Держаудитслужби в Сумській області не доведено правомірність висновку про результати моніторингу закупівель UA-М-2020-08-18-000003 від 20.08.2020 року, зокрема відповідність вимогам обґрунтованості, добросовісності, розсудливості та пропорційності, тому наявні підстави для визнання його протиправним та скасування.

Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).

Згідно з приписами ч.1 ст.315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують. Суд зазначає, що доводи апеляційної скарги відповідача є ідентичними тим, які були висловлені в суді першої інстанції та з урахуванням яких суд першої інстанції вже надав оцінку встановленим обставинам справи, інших обґрунтувань в апеляційній скарзі наведено не було.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з`ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Враховуючи те, що ця справа була розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження, дане рішення (постанова) суду апеляційної інстанції відповідно до ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 06.04.2021 по справі № 480/5815/20 залишити без змін.

.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)З.Г. ПодобайлоСудді(підпис) (підпис) Н.С. Бартош А.М. Григоров Повний текст постанови складено 04.10.2021 року