ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2021 року

м. Київ

справа № 820/10865/13-а

адміністративне провадження № К/9901/10439/20, К/9901/10353/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Білоуса О.В.,

суддів - Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л.,

за участю секретаря судового засідання Носенко Л.О.,

представника позивача - Калініної О.О.

представника відповідача - Озацької О.В., Красножон М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційні скарги Державного підприємства «Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів» та Офісу великих платників податків Державної податкової служби на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 3 березня 2020 року у справі за позовом Державного підприємства «Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів» до Офісу великих платників податків Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень,

УСТАНОВИВ:

ДП «Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів» (далі - Підприємство) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій після уточнення позовних вимог, просило суд скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів від 25 липня 2013 року №0000654001, яким визначено суму грошового зобов`язання за основним платежем в розмірі 736 126 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 368 063 грн; №0000664001, в частині суми грошового зобов`язання за основним платежем в розмірі 45 992 812 грн та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 22 910 755 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 3 березня 2020 року, позов задоволено частково.

Скасовано податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів від 25 липня 2013 року №0000654001, яким визначено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 736 126 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 368 063 грн; №0000664001 в частині суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем в розмірі 23 352 902 грн та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 11 590 800 грн.

В задоволенні позовних вимог в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 25 липня 2013 року №0000664001, в частині суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем в розмірі 22 639 910 грн та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 11 319 955 грн - відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволених позовних вимог, Офіс великих платників податків ДПС подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати в цій частині, а в задоволенні позову відмовити.

ДП «Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів», не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій в частині відмови у задоволенні частини позовних вимог, також подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати, а позов в цій частині задовольнити.

У зв`язку з реорганізацією податкового органу та згідно із статтею 52 КАС України, допущено заміну відповідача Офіс великих платників податків ДПС на його правонаступника - Північне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, як відокремлений підрозділ ДПС.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача та представників відповідача, переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційних скарг та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційних скарг без задоволення.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів була проведена документальна планова перевірка ДП «Український Державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2011 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 року по 31.12.2012 року, за результатами якої було складено акт від 09.07.2013 року №16/40.1/01096362.

Відповідно до вказаного акту, перевіркою встановлено, крім іншого, Підприємством порушено п.137.17 ст.137, п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.2, п.138.8 ст.138, п.п.139.1.5 п.139.1 ст.139, п.143.1 ст.143, п.146.12 ст.146 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 45 997 533 грн; п.198.1, п.198.3 ст.198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в період, що перевірявся, на загальну суму 736 126 грн.

На підставі акту перевірки від 09.07.2013 року №16/40.1/01096362 Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів 25.07.2013 року були винесені, крім інших, податкові повідомлення-рішення:

- №0000654001, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 1 104 189 грн, з яких: 736 126 грн - за основним платежем, 368 063 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- №0000664001, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності, в розмірі 68 910 648,50 грн, з яких: 45 997 533 грн - за основним платежем, 22 913 115,50 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позивач оскаржує податкове повідомлення-рішення №0000654001 в повному обсязі, а податкове повідомлення-рішення №0000664001 в частині суми грошового зобов`язання за основним платежем у розмірі 45 992 812 грн та застосованих штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 22 910 755 грн.

Частково задовольнивши позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що витрати на ремонт піввагонів правомірно віднесено до складу витрат, оскільки його проведення підтверджено наявними первинними документами. Висновок про реальність господарських операцій з ТОВ «Дон» мотивовано наявністю усіх належних первинних документів, а також підтверджено постановою Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2013 року у справі 820/3667/13-а, яка набрала законної сили та якою встановлена реальність угод з придбання б/в вагонних запчастин у ТОВ «Дон». Також позивач правомірно включив до податкового кредиту суми, які підтверджені податковими накладними, складеними контрагентами (ТОВ «Техностар», ТОВ «Гідравлічні та пневматичні системи», ТОВ «Промтехтранс-М», ТОВ «Хімтрейд», ПП компанія «Голд Мідл», ТОВ «Політрейд С», ТОВ «ТПП Спектр», ТОВ «Спецмайстерн», ТОВ «Укрформзв`язок», ТОВ ПНТП «Регіон»), у зв`язку з придбанням позивачем товарів, які були в подальшому використані ним в оподатковуваних операціях. Також суд першої інстанції дійшов висновку про те, що податковий орган при визначенні рівня звичайних цін не діяв у межах приписів п.п. 1.20.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», зокрема не виконав жодної з умов, передбачених цією нормою для визначення рівня звичайних цін. За таких обставин, не може вважатися доведеним податковим органом той факт, що ціна, визначена у договорах, укладених позивачем з ТОВ «Дніпро-інструмент» та ТОВ «Експедиційні технології» не є звичайною. А також вказав на необґрунтованість посилання відповідача на повідомлення Держфінінспекції в Харківській області за результатами проведеного державного фінансового аудиту окремих господарських операцій ДП «Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів» щодо порушення Закону України «Про здійснення державних закупівель» як підставу для визначення рівня звичайних цін.

Відмовивши у задоволенні позовних вимог в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 25.07.2013 року №0000664001, в частині суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем в розмірі 22 639 910 грн та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 11 319 955 грн, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що до придбання прирівнюються операції з отримання переданих, як основних засобів інфраструктури залізничного транспорту, так і основних засобів рухомого складу. При цьому, у разі їх неврахування у складі доходу під час зарахування на баланс, платник податку визнає їх доходами в сумі, що дорівнює сумі амортизації відповідних активів.

Колегія суддів погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем безоплатно отримано на баланс піввагони для забезпечення виробничої потреби у зв`язку з єдиним технологічним процесом на підставі наказів Державної адміністрації залізничного транспорту України «Укрзалізниця»: №565-Ц від 14.10.2011 року «Про передачу рухомого складу» - прийнято на баланс 26619 одиниць піввагонів від ДП «Придніпровська залізниця», акт приймання-передачі вагонів від 01.01.2012 року у кількості 24414 одиниць, акт приймання-передачі вагонів від 29.02.2012 року у кількості 2205 одиниць; - №063-Ц від 27.02.2012 року «Про передачу рухомого складу» - прийнято на баланс 3 одиниці універсальних піввагонів від СТГО «Південна залізниця».

Під час перевірки ДП «Український Державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів» відповідачем встановлено, що в податковому обліку сума нарахованої позивачем амортизації піввагонів, безоплатно отриманих від ДП «Придніпровська залізниця» та СТГО «Південна залізниця», включено до складу витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, в деклараціях з податку на прибуток підприємства. Всього, починаючи з 12 серпня 2012 року позивачем було нараховано амортизацію безоплатно отриманих піввагонів у сумі 107 809 097,10 грн.

У зв`язку з зазначеним, відповідач дійшов висновку про порушення позивачем п.137.17 ст.137 ПК України, внаслідок того, що позивачем не включено до складу доходів, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, в деклараціях з податку на прибуток підприємств доходи в сумі, що дорівнює сумі амортизації безоплатно отриманих піввагонів у момент нарахування такої амортизації, за серпень-грудень 2012 року, що призвело до заниження доходів у періоді, що перевірявся, на загальну суму 107 809 097 грн.

Водночас, позивач наполягає на відсутності підстав для включення до складу доходів суми амортизації безоплатно отриманих піввагонів, адже безоплатне отримання останнім рухомого складу (який не відноситься до складу інфраструктури залізничного транспорту), не є доходом у розумінні пп.136.1.22 п.136.1 ст.136 ПК України.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до п.137.10. ст.137 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) суми безповоротної фінансової допомоги та безоплатно отримані товари (роботи, послуги) вважаються доходами на дату фактичного отримання платником податку товарів (робіт, послуг) або за датою надходження коштів на банківський рахунок чи в касу платника податку, якщо інше не передбачено цим розділом.

Згідно із п.п.136.1.22 п.136.1 ст.136 ПК України вартість переданого рухомого складу залізничного транспорту загального користування від одної залізниці або підприємства залізничного транспорту загального користування іншим залізницям або підприємствам залізничного транспорту загального користування за рішенням Укрзалізниці не враховується в доходи для визначення об`єкта оподаткування. Така передача вважається операцією з безоплатної передачі та призводить до зміни балансової вартості відповідної групи основних засобів сторони, що приймає, і сторони, що передає такий рухомий склад.

Між тим, відповідно до п.п.146.17.2 п.146.17 ст.146 ПК України до придбання прирівнюються операції з отримання основних засобів та нематеріальних активів у разі прийняття на баланс залізниць або підприємств залізничного транспорту загального користування основних засобів інфраструктури залізничного транспорту, переданих для експлуатації з балансу юридичних осіб за їх рішенням, а також рухомого складу за рішенням Укрзалізниці.

Відповідно до п.137.17 ст.137 ПК України доходи платника податку у вигляді вартості основних засобів, отриманих з метою здійснення їх експлуатації, які не враховані у складі доходу під час їх зарахування на баланс платника податку відповідно до цього Кодексу, з метою оподаткування визнаються доходами в сумі, що дорівнює сумі амортизації відповідних активів, нарахованої у порядку, передбаченому цим Кодексом, у момент нарахування такої амортизації у разі безоплатно отриманих підприємствами залізничного транспорту загального користування основних засобів транспортної інфраструктури, що перебували на балансі інших підприємств.

За вказаного правового регулювання, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що до придбання прирівнюються операції з отримання переданих, як основних засобів інфраструктури залізничного транспорту, так і основних засобів рухомого складу. При цьому, у разі їх неврахування у складі доходу під час зарахування на баланс, платник податку визнає їх доходами в сумі, що дорівнює сумі амортизації відповідних активів.

В силу вимог п.п.14.1.84 ст.14 ПК України інші терміни, що не визначені в даній статті, для цілей розділу III використовуються у значеннях, визначених Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та національними і міжнародними положеннями (стандартами) фінансової звітності, положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Відповідно до абзацу дев`ятого пункту 4 П(С)БО 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 року №92, основні засоби - це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Вагон, в силу приписів Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, затвердженої наказом Міністерством транспорту та зв`язку України від 31.08.2005 року №507, є одиницею залізничного рухомого складу. А сукупність усіх незнімних (тобто тих, що не можна зняти вручну) рухомих залізничних одиниць є рухомим складом залізничного транспорту (Наказ Міністерства інфраструктури України від 03.07.2017 року №235, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.07.2017 року за №904/30772).

Враховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що вартість вагонів, які безоплатно передані як рухомий склад залізничного транспорту та які є основними засобами, не підлягає включенню до складу доходів для цілей сплати податку на прибуток під час його зарахування на баланс платника податку, проте платник податку повинен визнавати доходи в сумі, що дорівнює сумі нарахованої амортизації на вартість вказаних активів.

Отже, колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанцій в частині відмови в задоволенні позовних вимог Підприємства щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 25.07.2013 року №0000664001, в частині суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем в розмірі 22 639 910 грн та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 11 319 955 грн.

Надаючи правову оцінку законності та обґрунтованості рішенням судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позовних вимог в межах доводів касаційної скарги податкового органу, колегія суддів виходила з такого.

Щодо збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності на підставі податкового повідомлення-рішення від 25.07.2013 року №0000664001, в частині основного платежу в розмірі 22 892 460 грн та штрафних санкцій в розмірі 11 446 229,50 грн, колегія суддів зазначає таке.

Судами встановлено, що при перевірці Підприємства відповідачем встановлено включення ним до складу витрат, що враховуються при визначенні об`єкту оподаткування, вартості обслуговування власних вантажних вагонів, які було отримано від залізниць на підставі укладених з ними договорів.

Орган доходів і зборів в акті перевірки відобразив висновок про проведення позивачем поточного ремонту за вказаними договорами на технічне обслуговування та включення вартості вказаних послуг в повному обсязі до складу витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, за період, що перевірявся, на загальну суму 109 011 708 грн, в порушення вимог п.п.139.1.5 п.139.1 ст.139, п. 146.12 ст.146 ПК України.

Як вбачається з акту перевірки від 09.07.2013 року №16/40.1/01096362, позивачем укладено договори про надання послуг з технічного обслуговування вантажних вагонів з відчепленням, укладений з ДП «Придніпровська залізниця», з ДП «Донецька залізниця», ДП «Одеська залізниця», з ДТГО «Львівська залізниця», з СТГО «Південна залізниця», з ДП «Південно-Західна залізниця».

Як встановлено судами попередніх інстанцій, зобов`язання за вказаними договорами були виконані сторонами в повному обсязі, що підтверджується актами приймання-передачі виконаних робіт та знайшло відображення в акті перевірки від 09.07.2013 року №16/40.1/01096362.

Згідно з п.9.1, п.12.1 Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.12.1996 року № 411 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.02.1997 року за №50/1854) рухомий склад, а також спеціальний самохідний рухомий склад має утримуватися в експлуатації у справному стані, що забезпечує безперебійну роботу, безпеку руху, охорону праці, і своєчасно проходити планово попереджувальні види ремонту і технічного обслуговування. Забороняється випускати в експлуатацію і допускати до руху в поїздах рухомий склад, у тому числі спеціальний рухомий склад, що має несправності, які загрожують безпеці руху, порушують охорону праці, а також ставити в поїзди вантажні вагони, стан яких не забезпечує збереження вантажів, що перевозяться.

Відповідно до п.п.4.1.1 Інструкції з технічного обслуговування вагонів в експлуатації, затвердженої наказом Укрзалізниці від 25.09.2008 року №417-Ц, технічне обслуговування вантажних вагонів передбачає: - контроль технічного стану вагонів, що знаходяться в сформованих составах і транзитних поїздах, а також порожніх вагонів при підготовці їх до перевезень без відчеплення від состава чи групи вагонів; виявлення несправностей; виконання не обхідного ремонту, що забезпечує безпеку руху, пожежну безпеку, збереження вантажів, що пере возяться, та вагонів; постановку в поїзди і прямування в них технічно справних вагонів - (ТО); - технічне обслуговування вагонів при підготовці до перевезень з відчепленням від состава чи групи вагонів з подачею на спеціалізовані колії - (ТОв-1); - технічне обслуговування з відчепленням вагонів транзитних і прибулих до розформування поїздів, або сформованих составів - (ТОв-2).

Із приписів вказаної Інструкції вбачається, що розрізняють огляд та технічне обслуговування. Так, проведенню технічного обслуговування вагонів передує огляд рухомого складу. Крім того, технічне обслуговування включає в себе дії, спрямовані на підтримання вагонів у технічно справному стані, в тому числі, виконання необхідного ремонту, що забезпечує безпеку руху, пожежну безпеку, збереження вантажів, що пере возяться, та вагонів.

Згідно із п.3.6 Інструкції «Вантажні вагони залізниць колії 1520 мм. Правила з технічного обслуговування з відчепленням» ЦВ-0030, технічне обслуговування вантажних вагонів із відчепленням проводиться через заміну несправних вузлів та деталей новими або заздалегідь відремонтованими. Деталі, що встановлюються на вагон і таврування яких передбачено відповідними нормативними документами - повинні мати тавро (знаки маркування або трафарети, які вказують місце, дату виготовлення або ремонту та випробування).

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій із первинних документів, складених за вказаними вище угодами, саме такі види робіт включаються, згідно із вказаними вище спеціальними нормативно-правовими актами, до технічного обслуговування залізничних вагонів.

Відповідно до п.п.139.1.5 п.139.1 ст.139 ПК України, не включаються до складу витрат: витрати на придбання, виготовлення, будівництво, реконструкцію, модернізацію та інше поліпшення основних засобів та витрати, пов`язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням (виготовленням) нематеріальних активів, які підлягають амортизації згідно зі статтями 144 - 148 цього Кодексу, з урахуванням п.146.11 і п.146.12 ст.146 та п.148.5 ст.148 цього Кодексу.

Згідно із п.144.1. ст.144 ПК України амортизації підлягають, крім іншого, витрати на проведення ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів, що перевищують 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів, що підлягають амортизації, на початок звітного року.

Відповідно до п.146.12. ст.146 ПК України сума витрат, що пов`язана з ремонтом та поліпшенням об`єктів основних засобів, у тому числі орендованих або отриманих у концесію чи створених (збудованих) концесіонером у розмірі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів на початок звітного року, відноситься платником податку до складу витрат.

Відповідно до п.15 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 року №92 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.05.2000 року за №288/4509, витрати, що здійснюються для підтримання об`єкта в робочому стані (проведення технічного огляду, нагляду, обслуговування, ремонту тощо) та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, включаються до складу витрат.

Згідно із п.14 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов`язаних з поліпшенням об`єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об`єкта. Залишкова вартість основних засобів зменшується у зв`язку з частковою ліквідацією об`єкта основних засобів. Первісна (переоцінена) вартість основних засобів може бути збільшена на суму витрат, пов`язаних з поліпшенням та ремонтом об`єкта, визначену у порядку, встановленому податковим законодавством.

Таким чином, вартість тих видів ремонтів вагонів, які направлені на підтримання вагону в працездатному стані, мають включатися до складу витрат, оскільки вказані ремонти не призводять до зміни (покращення) його технічних характеристик. Як встановлено судами із оформлених сторонами первинних документів, послуги з технічного обслуговування мали на меті підтримання вагонів в технічно справному стані, придатному до експлуатації.

Отже, відповідач помилково ототожнює різні за змістом та своєю суттю поняття «технічне обслуговування» та «ремонт/поліпшення», що має наслідком прийняття протиправних висновків щодо порушення позивачем податкового законодавства.

Слід зазначити, що згідно із ст.4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких принципах, зокрема превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Отже, ремонти, які проводилися контрагентами позивача в межах надання послуг з технічного обслуговування вагонів, не свідчать про те, що їх результатом є поліпшення відремонтованих основних засобів, оскільки в ході перевірки не було встановлено покращення чи зміни якісних характеристик вагонів, а проведені роботи з відновлення їх стану, придатного до експлуатації.

З огляду на наведене, колегія суддів Верховного Суду вважає, що висновок контролюючого органу про наявність підстав для застосування 10-відсоткового ліміту при віднесенні до складу витрат витрати на ремонти основних засобів по договорам на технічне обслуговування вагонів, що є порушенням вимог п.п.139.1.5 п.139.1 ст.139, п.146.12 ст.146 ПК України, є помилковим.

Отже, колегія суддів касаційного суду погоджується із висновком судів першої та апеляційної інстанцій про те, що податкове повідомлення-рішення від 25.07.2013 року №0000664001 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності, в частині основного платежу в розмірі 22 892 460 грн та штрафних санкцій в розмірі 11 446 229,50 грн підлягає скасуванню, а позовні вимоги в цій частині підлягають задоволення.

Щодо підстав прийняття податковим органом податкових повідомлень-рішень від 25.07.2013 року №0000654001 в частині визначення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 178 400 грн та застосування штрафних санкції у розмірі 89 200 грн; та від 25.07.2013 року №0000664001 в частині визначення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток за основним платежем в розмірі 254 640 грн та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 49 926 грн, колегія суддів звертає увагу на таке.

З акту перевірки судами попередніх інстанцій встанволено, що при перевірці Підприємства контролюючим органом встановлені взаємовідносини із ТОВ «Дон» щодо придбання у останнього б/в запчастин (рами, балки, автозчепи, пружини Ханша, хомути тягові та ін..) за період, що перевірявся, з 01.10.2011 року по 31.12.2012 року, на загальну суму 19 301 806,56 грн, у т.ч. ПДВ 3 216 967,76 грн на підставі укладених договорів.

У період 4 квартал 2011 року та вересень 2012 року, позивачем було отримано від ТОВ «Дон» б/в рам бокових і балок на суму 1 783 680 грн, у т.ч. ПДВ 297 280 грн.

Вартість вказаних рам і балок включена ДП «Укрспецвагон» до складу витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, в деклараціях з податку на прибуток за 4 квартал 2011 року - в сумі 975 400 грн, за 3 квартал 2012 року - у сумі 511 000 грн.

Орган доходів і зборів в акті перевірки дійшов висновку про неможливість підтвердження взаємовідносин позивача з ТОВ «Дон» в частині формування витрат та податкового кредиту за вказаний вище період. Відповідач зазначив про порушення позивачем в цій частині п.п.138.1.1, п.138.1, п.138.2. п.138.8 ст.138 ПК України, що призвело до завищення витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, за період, що перевірявся, на загальну суму 892 000 грн, а також про порушення п.198.3 ст.198 ПК України, що призвело до завищення податкового кредиту з ПДВ за період, що перевірявся, на загальну суму 178400 грн.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, між позивачем (як покупцем) та ТОВ «Дон» (як постачальником) було укладено договір поставки від 30.08.2011 року №443П-ЦВСВ(ВМТП-11.435)ю.

Відповідно до п.1.1 договору постачальник зобов`язується у 2011 році поставити покупцю товар: вагонні запасні частини. Згідно із п.3.1 договору ціна договору складає 5 232 000 грн, у т.ч. ПДВ 872 000 грн. Згідно із п.3.3 договору ціна за одиницю товару вказується в специфікації №1 і не може збільшуватися під час дії договору. Місце поставки (передачі) товарів: вул. Леніна, 5, смт Панютине, м. Лозова, Харківська область, Україна (п.5.2. договору). Товар постачається за рахунок та транспортом постачальника на склад покупця відповідно до «ІНКОТЕРМС» редакція 2000 р. на умовах DDP. Датою поставки товару вважається дата підписання накладної на приймання товару (п.5.3. договору). Згідно із п.5.4 договору датою поставки товару вважається дата підписання накладної на приймання товару або дата підписання акту прийому-передачі товару обома сторонами договору.

Зазначена господарська операція із придбання товарів підтверджується, як встановлено судами, первинними документами, а саме: видаткова накладна від 19.10.2011 року №1910-1; приходний ордер №5564 від 19.10.2011 року; податкова накладна №28 від 19.10.2011 року; видаткова накладна від 06.12.2011 року №0612-1, приходний ордер №7364; податкова накладна №37 від 06.12.2011 року; видаткова накладна від 27.12.2011 року №2712/3; приходний ордер №27.12.11; податкова накладна №41 від 27.12.2011 року; видаткова накладна від 27.12.2011 року №2712/1; приходний ордер №7382; податкова накладна №39 від 27.12.2011 року; видаткова накладна від 29.12.2011 року №29/12-3; приходний ордер №7530; податкова накладна №44 від 29.12.2011 року.

Також, між позивачем (як покупцем) та ТОВ «Дон» (як постачальником) укладено договір поставки від 13.04.2012 року №261П-ЦВСВ(ВМТП-12.292)ю.

Відповідно до п.1.1 договору постачальник зобов`язується у 2012 році поставити покупцю товар: вузли та деталі для локомотивів залізничних, трамвайних та рухомого складу (вагонні запчастини ремонтопридатні, що були у використанні). Кількість товару вказана у специфікації №1, що додається до договору. Згідно із п.3.1 договору ціна договору складає 18 288 000 грн, у т.ч. ПДВ 3 048 000 грн. Згідно із п.3.3 договору ціна за одиницю товару вказується в специфікації №1 і не може збільшуватися під час дії договору. Місце поставки (передачі) товарів: м. Донецьк, м. Костянтинівка, м. Дніпропетровськ (п.5.2. договору). Товар постачається за рахунок та транспортом покупця на склад покупця відповідно до «ІНКОТЕРМС» редакція 2000 р. на умовах EXW (п.5.3. договору).

Зазначена господарська операція з придбання товарів підтверджується, як встановлено судами попередніх інстанцій, первинними документами, а саме: видаткова накладна від 07.09.2012 року №0709/1, приходний ордер №3810 від 10.09.2012 року, податкова накладна №32 від 07.09.2012 року.

Оплата за отриманий товар за вказаним договорами проведена у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Дон», що підтверджується копіями платіжних доручень наявними в матеріалах справи.

Переміщення вказаних матеріальних цінностей було здійснено силами позивача, що підтверджується копіями подорожніх листів вантажного автомобілю та копіями свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, придбані позивачем балки встановлені на рухомий склад, який знаходиться на балансі позивача та використовується в господарській діяльності, оскільки це підтверджується копіями актів внутрішнього переміщення, даними Журналу обліку візків вантажних вагонів, випущених із капітального ремонту, копіями листків обліку комплектації вантажного вагона після ремонту та при технічному обслуговуванні з відчепленням, довідками про реєстрацію проведених робіт та встановленню номерних балок.

Також, оскільки придбані бокові рами є номерними то Укрзалізницею надано відповідь від 13.06.2013 року, в якій зазначено, що ТМЦ з номерами 13812, 16150, 61624, 81096, 52745, 89463, 12636, 85897, 640, 112610, 35241, 104988, 11694, 56812, 1819, 52201, 3723, 23342, 15333, 52686, 56503, 57436, 44234, 15444, 107117, 107400, 48938, 49476, 36304, 13650, 16161, 46005, 25532,36156, 1874, 16138, 49643, 10497, 33373, 33363, 7536, 14037, 538, 1502, 20141, 120122, 158647, 106192, 14368, 14321, 157424, 106108, 32567, 31874, 56812, 32142, 1819, 16973, 53758, 45559, 52201, 38507, 1240, 44042, 111052, 40912, 54191, 26294, 86616, 70021, 78795, 81882, 70576, 70725, 17724, 41740, 114117, 46417, 1706, 3301, 322209, 58970, 23342, 110763, 14365, 21543, 38411-12-90, 61341-12-90, 7131-12-90, 41307-12-94, 34717-12-90, 34611-12-90, 81146-12-90, 914112-12-90, 193114-12-94, 74116-12-90, 37414-12-90, 100974-12-90, 25164-12-90, 71653-12-90, 69911-12-90, 41671-12-90, 53116-12-90, 151390-12-97, 51241-12-90, 37161-12-90, 12461-12-97, 11298-12-90, 91317-12-90, 724147-12-97, 41631-12-90, 174561-12-90, 75914-12-90, 311671-12-90, 11928-12-90, 23115-12-90, 98114-12-90, 6311-12-90, 47161-12-90, 52167-12-67, 31714-12-90, 73327-5-88, 93425-5-88, 89601-5-88, 52745-5-88, 30115-5-88, 74759-12-88, 42142-12-88, 119822-12-88, 50671-5-88, 35241-12-88, 11694-12-88, 10498-12-88, 13636-23-88, 85897-5-88, 12134-12-88, 67573-5-88, 11318-10В-88, 21847-14-91, 14871-14-91, 89463-12-88, 46524-14-91, 126320-12-88, 64923-12-88, 153342-12-88, 112611-12-88, 640-12-88, 16150-12-88, 13812-12-88, 61624-12-88, 81096-5-88, 30214, 01882, 90021, 85553, 90725, 21240, 673, 12063, 117, 3303, 43651, 21543, 14091, 20576, 54391, 48419, 103342, 108294, 86612, 82209, 9706, 111055, 52209, 17890, 58940, 12723, 08795, 25624, 16923, 11107 - або перебувають на балансі, або списані, іншим суб`єктам господарювання не реалізовувалися.

Отже, на думку колегії суддів Верховного Суду, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій в повній мірі спростовують доводи відповідача про відсутність доказів реального характеру господарських операцій між позивачем та ТОВ «Дон».

Згідно із п.п.14.1.181 ст.14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Приписами п.201.1, п.201.4, п.201.10 ст.201 ПК України встановлюють, що платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну в момент виникнення податкових зобов`язань продавця, яка є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно із п.198.6 ст.198 ПК України забороняється включення до складу податкового кредиту сум податку, не підтверджених належним чином оформленими податковими накладними.

Відповідно до п.198.1. ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

Згідно із п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно із п.198.8 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Частинами другою та третьою ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов`язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що первинні документи, складені позивачем та його контрагентом - ТОВ «Дон» за спірними операціями за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, наявності недоліків (дефектів форми, змісту або походження), які б згідно з п.201.1, п.201.4, п.201.8 ст.201 ПК України, ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704; далі за текстом - Положення) спричиняли втрату означеними накладними юридичного статусу первинних документів судом не виявлено.

Суд встановлено, що всі перелічені суми податкового кредиту підтверджені відповідними податковими накладними, які не мають недоліків та відповідають вимогам п.201.1 ст.201 ПК України.

Згідно із п.36.5 ст.36 ПК України, відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Законом не встановлено обмежень по включенню до складу податкового кредиту сум ПДВ по товарах, послугах з підстав, викладених відповідачем, за умови, що такий продавець зареєстрований платником податку на додану вартість, за наявності належним чином оформлених податкових накладних, та за наявності фактичного здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг). Окрім того порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов`язки іншого платника податків.

З огляду на зазначене, лише обставини ведення господарської діяльності контрагентом позивача ТОВ «Дон» не можуть біти підставою для висновків контролюючого органу про порушення позивачем приписів податкового законодавства.

Судами попередніх інстанцій спростовані посилання контролюючого органу на лист Укрзалізниці від 13.06.2013 року №ЦЗ-1-С-6/1027, як підставу для висновку про неможливість підтвердження господарських відносин між позивачем та ТОВ «Дон» та встановлення порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Зокрема, судами встановлено, що зі змісту запиту, направленого відповідачем на адресу Укрзалізниці, орган доходів і зборів надав в розпорядження Укрзалізниці переліки ресорних балок, рам бокових, автозчепом, хомутів. У відповідь на вказаний вище запит відповідача було зазначено про відсутність в запиті повного номеру деталей, у зв`язку з чим була відсутня можливість ідентифікації вказаних деталей та щодо них інформація надана не була.

Отже, вказана відповідь обґрунтовано не може вважатися належним доказом, що свідчить про відсутність господарських операцій між позивачем та його контрагентом, з огляду на неповноту та неточність запиту органу доходів і зборів.

Враховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновком судів попередніх інстанцій про невідповідність вимогам діючого законодавства та фактичним обставинам справи висновку відповідача, викладеного в акті перевірки від 09.07.2013 року №16/40.1/01096362, щодо порушення Підприємством п.п.138.1.1, п.138.1, п.138.2. п.138.8 ст.138 ПК України, що призвело до завищення витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, за період, що перевірявся, на загальну суму 892 000 грн, а також про порушення п.198.3 ст.198 ПК України, що призвело до завищення податкового кредиту з ПДВ за період, що перевірявся, на загальну суму 178 400 грн.

Крім того, в акті перевірки від 09.07.2013 року №16/40.1/01096362 відповідачем вказано про заниження податку на прибуток по операціям з ТОВ «Дон» за 1-2 квартали 2012 року на загальну суму 183 731,70 грн, та завищення витрат на суму 256 478 грн.

Судами встановлено, що вказаний висновок зроблено відповідачем на підставі висновків акту позапланової виїзної перевірки ДП «Укрспецвагон» з питання дотримання вимог податкового законодавства по податку на прибуток за період січень-червень 2012 року, та податку на додану вартість за період січень - серпень 2012 року при правових відносинах з ТОВ «Дон» (код 32627930), за результатами якої складено акт від 12.12.2012 року №566/40-028/01056362.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем винесенні податкові повідомлення-рішення від 29.12.2012 року №0000960040 та №0000970040.

При цьому, вказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем в судовому порядку і постановою Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2013 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.08.2013 року, вказані податкові-повідомлення рішення скасовані в повному обсязі.

Відповідно до постанови Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2013 року встановлено, що суду не надано доказів, які б свідчили про відсутність реального характеру господарських операцій між ДП «Укрспецвагон» та ТОВ «ДОН» і які б підтверджували висновки акту перевірки від 12.12.2012 року №566/40-028/01056362, а також що ДП «Укрспецвагон» мав право на формування витрат на придбання запчастин у ТОВ «Дон».

Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи викладене, колегія суддів касаційного суду дійшла висновку про правомірність віднесення позивачем до складу витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, амортизації на вартість б/в вагонних запчастин, отриманих від ТОВ «Дон», на суму 256 478 грн, оскільки рішенням суду, яке набрало законної сили встановлена реальність угод з придбання вказаних б/в вагонних запчастин у ТОВ «Дон». Обставина, встановлена рішенням суду, щодо реальності господарських операцій, також має преюдиційне значення для висновку суду щодо безпідставності донарахування податкових зобов`язань з ПДВ по операціям із ТОВ «Дон»".

Також в акті перевірки відповідачем встановлено, що взаємовідносини позивача з його контрагентами - ТОВ «Техностар», ТОВ «Гідравлічні та пневматичні системи», ТОВ «Промтехтранс-М», ТОВ «Хімтрейд», ПП компанія «Голд Мідл», ТОВ «Політрейд С», ТОВ «ТПП Спектр», ТОВ фірма «Спецмайстер», ТОВ «Укрінформзв`язок», ТОВ ПНТП «Регіон» -не пов`язані з фінансово-господарською діяльністю підприємства, що перевіряється, та витрати, сформовані за рахунок вартості ТМЦ, придбаних у вказаних контрагентів не підпадають від визначення витрат у розумінні п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14 ПК України.

Так, при перевірці ДП «Український Державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів» відповідачем встановлені взаємовідносини з ТОВ «Техностар» у грудні 2011 року, лютому-червні 2012 року та листопаді 2012 року, орган доходів і зборів в акті перевірки дійшов висновку, що взаємовідносини позивача з ТОВ «Техностар» не пов`язані з господарською діяльністю позивача.

Відповідач зазначив про невідповідність витрат, сформованих позивачем за рахунок ТМЦ, придбаних у ТОВ «Техностар» поняттю витрат, визначених пп.14.1.27 п.14.1 ст.14 ПК України, а також про завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ у зв`язку з порушенням п.198.1, п.198.3 ст.198 ПК України.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ТОВ «Техностар» (як постачальником) було поставлено на адресу Підприємства підшипники, манжети, паси, ремні, відповідно до видаткових накладних.

ТОВ «Техностар» були виписані на адресу позивача податкові накладні.

Необхідність придбання вказаних товарно-матеріальних цінностей підтверджується копіями заявок, рапортів про необхідність закупівлі для використання у безпосередній господарській діяльності.

Оплата за отриманий товар за вказаним вище договором проведена у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Техностар», що підтверджується копіями платіжних доручень з відміткою банківської установи.

Придбаний товар було фактично переміщено силами позивача, що підтверджується копіями товарно-транспортних накладних та подорожніх листів вантажного автомобілю, копіями свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

Оприбуткування придбаних позивачем у ТОВ «Техностар» матеріальних цінностей підтверджується копіями приходних ордерів.

Фактичне використання вказаних вище товарів у господарський діяльності, видача зі складу позивача підтверджено копіями вимог.

Відповідно до акту перевірки судами встановлено, що при перевірці Підприємства контролюючим органом встановлені взаємовідносини з ТОВ «Гідравлічні та пневматичні системи» у серпні 2012 року.

Орган доходів і зборів в акті перевірки дійшов висновку, що взаємовідносини позивача з ТОВ «Гідравлічні та пневматичні системи» не пов`язані з господарською діяльністю позивача. Відповідач зазначив про невідповідність витрат, сформованих позивачем за рахунок ТМЦ, придбаних у ТОВ «Гідравлічні та пневматичні системи» поняттю витрат, визначених п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14 ПК України, а також про завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ у зв`язку з порушенням п.198.1, п.198.3 ст.198 ПК України.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, між позивачем (покупець) та ТОВ «Гідравлічні та пневматичні системи» (постачальник) укладено договір поставки від 05.07.2012 року №474П-ЦВСВ(ВМТП-12.853)ю, відповідно до умов якого постачальник зобов`язувався поставити на адресу позивача пневмоцеліндр, а останній прийняти вказаний товар та оплатити його вартість.

ТОВ «Гідравлічні та пневматичні системи» було виписано на адресу позивача податкову накладну.

ТОВ «Гідравлічні та пневматичні системи» (як постачальником) постановлено на адресу Підприємства пневмоцилінди у кількості 8 шт., відповідно до видаткової накладної.

Оприбуткування придбаних позивачем у ТОВ «Гідравлічні та пневматичні системи» матеріальних цінностей підтверджується копією приходного ордеру.

Необхідність придбання вказаних товарно-матеріальних цінностей підтверджується копією заявки.

Оплата за отриманий товар за вказаним вище договором проведена у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Гідравлічні та пневматичні системи», що підтверджується копіями платіжних доручень з відміткою банківської установи.

Придбаний товар було фактично переміщено силами позивача, що підтверджується копією матеріальної перепустки на ввезення ТМЦ, копіями свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

Фактичне використання вказаних вище товарів у господарський діяльності, видача зі складу позивача підтверджено копією вимоги.

Відповідно до акту перевірки судами встановлено, що при перевірці ДП «Український Державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів» відповідачем встановлені взаємовідносини з ТОВ «Промтехтранс-М» у лютому-квітні 2012 року та жовтні 2012 року.

Орган доходів і зборів в акті перевірки прийшов до висновку, що взаємовідносини позивача з ТОВ «Промтехтранс-М» не пов`язані з господарською діяльністю позивача.

Відповідач зазначив про невідповідність витрат, сформованих позивачем за рахунок ТМЦ, придбаних у ТОВ «Промтехтранс-М», поняттю витрат, визначених п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14 ПК України, а також про завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ у зв`язку з порушенням п.198.1, п.198.3 ст.198 ПК України.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Промтехтранс-М» було укладено договір підряду від 28.12.2011 року №657П-ЦВСВ(ВГМ-11.675)ю, відповідно до умов якого ТОВ «Промтехтранс-М» зобов`язувалося виконати капітальний ремонт поворотного редуктора 23-08020 у кількості двох одиниць крану КЖДЄ-25, а позивач зобов`язувався прийняти вказані роботи на оплатити їх вартість. Вартість вказаних робіт узгоджувалася сторонами в калькуляції до вказаного договору.

За вказаним договором ТОВ «Промтехтранс-М» виконало роботи з ремонту поворотного редуктора 23-08020 у кількості двох одиниць крану КЖДЄ-25, що підтверджується копією акту виконаних робіт, а також актом здавання-приймання поворотних редукторів.

Необхідність проведення вказаних робіт підтверджується копією рапорту та техніко-економічного обґрунтування.

ТОВ «Промтехтранс-М» було виписано на адресу позивача податкову накладну.

Оплата за виконані роботи за вказаним вище договором проведена у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Промтехтранс-М», що підтверджується копіями платіжних доручень з відміткою банківської установи.

Судами встановлено, що між позивачем та ТОВ «Промтехтранс-М» укладено договір від 14.02.2012 року №85П-ЦВСВ(ВГМ-12.115)ю, відповідно до умов якого ТОВ «Промтехтранс-М» зобов`язувалося виконати капітальний ремонт залізничного крану КЖ 561 Q-25т зав № 369, інв. №34204, а позивач зобов`язувався прийняти вказані роботи на оплатити їх вартість. Вартість вказаних робіт узгоджувалася сторонами в калькуляції до вказаного договору.

За вказаним договором ТОВ «Промтехтранс-М» виконало роботи з ремонту крана КЖ 561 Q-25т за №369, що підтверджується копією акту виконаних робіт, а також актом здавання-приймання крану.

Оплата за виконані роботи за вказаним вище договором проведена у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Промтехтранс-М», що підтверджується копіями платіжних доручень з відміткою банківської установи.

ТОВ «Промтехтранс-М» було виписано на адресу позивача податкові накладні.

Між позивачем та ТОВ «Промтехтранс-М» укладено договір від 23.07.2012 року №470П-ЦВСВ(ВГМ-12.734)ю, відповідно до умов якого ТОВ «Промтехтранс-М» зобов`язувалося виконати капітальний ремонт залізничного крану КЖДЄ-16 Q-16т за № 928, інв. №14507, а позивач зобов`язувався прийняти вказані роботи на оплатити їх вартість. Вартість вказаних робіт узгоджувалася сторонами в калькуляції до вказаного договору.

За вказаним договором ТОВ «Промтехтранс-М» виконало роботи з ремонту крана КЖДЄ-16 Q-16т зав №928, інв. №14507, що підтверджується копією акту виконаних робіт.

Оплата за виконані роботи за вказаним вище договором проведена у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Промтехтранс-М», що підтверджується копіями платіжних доручень з відміткою банківської установи.

ТОВ «Промтехтранс-М» було виписано на адресу позивача податкову накладну.

Також ТОВ «Промтехтранс-М» на адресу позивача було поставлено торцеве ущільнення вод. насоса, манжети, відповідно до видаткових накладних.

Оприбуткування придбаних позивачем у ТОВ «Промтехтранс-М» матеріальних цінностей підтверджується копіями приходних ордерів.

Необхідність придбання вказаних товарно-матеріальних цінностей підтверджується копією рапорту.

Оплата за отриманий товар за вказаним вище договором проведена у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Промтехтранс-М», що підтверджується копіями платіжних доручень з відміткою банківської установи.

Придбаний товар було фактично переміщено силами позивача, що підтверджується копіями подорожнього листа вантажного автомобіля, копіями свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

Фактичне використання вказаних вище товарів у господарський діяльності, видача зі складу позивача підтверджено копіями вимог.

ТОВ «Промтехтранс-М» було виписано на адресу позивача податкові накладні.

Відповідно до акту перевірки судом встановлено, що при перевірці ДП «Український Державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів» відповідачем встановлені взаємовідносини з ТОВ «Хімтрейд» у квітні 2012 року.

Орган доходів і зборів в акті перевірки прийшов до висновку, що взаємовідносини позивача з ТОВ «Хімтрейд» не пов`язані з господарською діяльністю позивача.

Відповідач зазначив про невідповідність витрат, сформованих позивачем за рахунок ТМЦ, придбаних у ТОВ «Хімтрейд» поняттю витрат, визначених п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14 ПК України, а також про завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ у зв`язку з порушенням п.198.1, п.198.3 ст.198 ПК України.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, ТОВ «Хімтрейд» (як постачальником) було поставлено на адресу Підприємства шпаклівку, очищувач, силікон, фіксатори, що підтверджується копією видаткової накладної.

Оприбуткування придбаних позивачем у ТОВ «Хімтрейд» матеріальних цінностей підтверджується копією приходного ордеру.

Необхідність придбання вказаних товарно-матеріальних цінностей підтверджується копією рапорту.

Оплата за отриманий товар за вказаним вище договором проведена у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Хімтрейд», що підтверджується копіями платіжних доручень з відміткою банківської установи.

Придбаний товар було фактично переміщено силами позивача, що підтверджується копією подорожнього листа вантажного автомобіля, копіями свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

Фактичне використання вказаних вище товарів у господарський діяльності, видача зі складу позивача підтверджено копіями вимог.

ТОВ «Хімтрейд» було виписано на адресу позивача податкову накладну.

Відповідно до акту перевірки судом встановлено, що при перевірці ДП «Український Державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів» відповідачем встановлені взаємовідносини з ПП компанія «Голд Мідл» у першому кварталі 2012 року.

Орган доходів і зборів в акті перевірки прийшов до висновку, що взаємовідносини позивача з ПП компанія «Голд Мідл» не пов`язані з господарською діяльністю позивача.

Відповідач зазначив про невідповідність витрат, сформованих позивачем за рахунок ТМЦ, придбаних у ПП компанія «Голд Мідл», поняттю витрат, визначених п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14 ПК України, а також про завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ у зв`язку з порушенням п.198.1, п.198.3 ст.198 ПК України.

Судами встанволено, що ПП компанія «Голд Мідл» (як постачальником) було постановлено на адресу Підприємства знімачі ізоляції, ніж монтерський, прес-кліщі, перфоратор, що підтверджується копією видаткової накладної.

Необхідність придбання вказаних товарно-матеріальних цінностей підтверджується копією рапорту.

Оплата за отриманий товар за вказаним вище договором проведена у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ПП компанія «Голд Мідл», що підтверджується копією платіжного доручення з відміткою банківської установи.

Придбаний товар було фактично переміщено силами позивача, що підтверджується копією подорожнього листа вантажного автомобіля, копіями свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

Фактичне використання вказаних вище товарів у господарський діяльності, видача зі складу позивача підтверджено копіями вимог.

ПП компанія «Голд Мідл» було виписано на адресу позивача податкову накладну.

Відповідно до акту перевірки судом встановлено, що при перевірці ДП «Український Державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів» відповідачем встановлені взаємовідносини з ТОВ «Політрейд С» у жовтні 2011 року, лютому та серпні 2012 року.

Орган доходів і зборів в акті перевірки прийшов до висновку, що взаємовідносини позивача з ТОВ «Політрейд С» не пов`язані з господарською діяльністю позивача.

Відповідач зазначив про невідповідність витрат, сформованих позивачем за рахунок ТМЦ, придбаних у ТОВ «Політрейд С», поняттю витрат, визначених п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14 ПК України, а також про завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ у зв`язку з порушенням п.198.1, п.198.3 ст.198 ПК України.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «Політрейд С» (як постачальником) було поставлено на адресу Підприємства виноград сушений, повидло яблучне, мак, що підтверджується копіями видаткових накладних.

Оплата за отриманий товар за вказаним вище договором проведена у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Політрейд С», що підтверджується копією платіжного доручення з відміткою банківської установи.

Придбаний товар було фактично переміщено силами позивача, що підтверджується копією подорожнього листа вантажного автомобіля, копіями свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

Фактичне використання вказаних вище товарів у господарський діяльності, видача зі складу позивача у виробництво підтверджено накладних на внутрішнє переміщення.

ТОВ «Політрейд С» виписано на адресу позивача податкові накладні.

Відповідно до акту перевірки судами встановлено, що при перевірці ДП «Український Державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів» відповідачем встановлені взаємовідносини з ТОВ «ТПП Спектр» у грудні 2011 року, лютому, квітні, червні 2012 року та жовтні 2012 року.

Орган доходів і зборів в акті перевірки прийшов до висновку, що взаємовідносини позивача з ТОВ «ТПП Спектр» не пов`язані з господарською діяльністю позивача.

Відповідач зазначив про невідповідність витрат, сформованих позивачем за рахунок ТМЦ, придбаних у ТОВ «ТПП Спектр», поняттю витрат, визначених п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14 ПК України, а також про завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ у зв`язку з порушенням п.198.1, п.198.3 ст.198 ПК України.

Також встановлено, що між позивачем та ТОВ «ТПП Спектр» укладено договір підряду від 16.05.2012 року № 99П-ЦВСВ(ВГМ-12.440)ю., відповідно до умов якого ТОВ «ТПП Спектр» зобов`язувалося виконати ремонт магнітної шайби М42 у кількості двох штук, а позивач зобов`язувався прийняти вказані роботи на оплатити їх вартість. Вартість вказаних робіт узгоджувалася сторонами шляхом підписання кошторису до вказаного договору.

За вказаним договором ТОВ «ТПП Спектр» виконало роботи з ремонту магнітної шайби М42 у кількості двох штук, що підтверджується копією акту виконаних робіт та актами приймання-здачі від ремонтованих, реконструйованих та модернізованих об`єктів.

Необхідність проведення вказаних робіт підтверджується копією дефектного акту.

Оплата за виконані роботи за вказаним вище договором проведена у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «ТПП Спектр», що підтверджується копіями платіжних доручень з відміткою банківської установи.

ТОВ «ТПП Спектр» було виписано на адресу позивача податкові накладні.

Крім того, між позивачем та ТОВ «ТПП Спектр» було укладено договір від 21.03.2012 року №197П-ЦВСВ(ВГМ-12.235)ю., відповідно до умов якого ТОВ «ТПП Спектр» зобов`язувалося виконати ремонт магнітної шайби М42, а позивач зобов`язувався прийняти вказані роботи на оплатити їх вартість. Вартість вказаних робіт узгоджувалася сторонами в калькуляції до вказаного договору.

За вказаним договором ТОВ «ТПП Спектр» виконало роботи з ремонту вказаного устаткування, що підтверджується копією акту виконаних робіт, а також актом приймання-здачі від ремонтованих, реконструйованих та модернізованих об`єктів.

Оплата за виконані роботи за вказаним вище договором проведена у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «ТПП Спектр», що підтверджується копіями платіжних доручень з відміткою банківської установи.

ТОВ «ТПП Спектр» було виписано на адресу позивача податкові накладні.

Окрім того, між позивачем та ТОВ «ТПП Спектр» було укладено договір підряду від 14.09.2012 року №641П-ЦВСВ(ВГМ-12.1167)ю, відповідно до умов якого ТОВ «ТПП Спектр» зобов`язувалося виконати ремонт магнітної шайби М42, а позивач зобов`язувався прийняти вказані роботи на оплатити їх вартість. Вартість вказаних робіт узгоджувалася сторонами шляхом підписання кошторису до вказаного договору.

За вказаним договором ТОВ «ТПП Спектр» виконало роботи з ремонту магнітної шайби М42, що підтверджується копією акту виконаних робіт та актами приймання-здачі від ремонтованих, реконструйованих та модернізованих об`єктів.

Оплата за виконані роботи за вказаним вище договором проведена у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «ТПП Спектр», що підтверджується копіями платіжних доручень з відміткою банківської установи.

ТОВ «ТПП Спектр» було виписано на адресу позивача податкові накладні.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, між позивачем (покупець) та ТОВ «ТПП Спектр» (постачальник) укладено договір поставки від 11.04.2012 року №214П-ЦВСВ(ВМТП-12.283)ю, відповідно до умов якого постачальник зобов`язувався поставити на адресу позивача товар - запасні частини для верстата, відповідно до специфікації, а останній прийняти вказаний товар та оплатити його вартість.

ТОВ «ТПП Спектр» (як постачальником) було поставлено на адресу Підприємства вказані вище запасні частини, відповідно до видаткової накладної.

Оприбуткування придбаних позивачем у ТОВ «ТПП Спектр» матеріальних цінностей підтверджується копією приходного ордеру.

Необхідність придбання вказаних товарно-матеріальних цінностей підтверджується копією рапорту.

Оплата за отриманий товар за вказаним вище договором проведена у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «ТПП Спектр», що підтверджується копіями платіжних доручень з відміткою банківської установи.

Придбаний товар було фактично переміщено силами позивача, що підтверджується копією подорожнього листа вантажного автомобіля, копіями свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

Фактичне використання вказаних вище товарів у господарський діяльності, видача зі складу позивача підтверджено копією вимоги.

ТОВ «ТПП Спектр» було виписано на адресу позивача податкову накладну.

Між позивачем (покупець) та ТОВ «ТПП Спектр» (постачальник) було укладено договір поставки від 23.11.2011 року №594П-ЦВСВ(ВМТП-11.582)ю, відповідно до умов якого постачальник зобов`язувався поставити на адресу позивача товар - шайбу магнітну М-24б/в, відповідно до специфікації, а останній прийняти вказаний товар та оплатити його вартість.

ТОВ «ТПП Спектр» (як постачальником) було поставлено на адресу Підприємства вказану вище шайбу, відповідно до видаткової накладної.

Оприбуткування придбаних позивачем у ТОВ «ТПП Спектр» матеріальних цінностей підтверджується копією приходного ордеру.

Оплата за отриманий товар за вказаним вище договором проведена у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «ТПП Спектр», що підтверджується копіями платіжних доручень з відміткою банківської установи.

Придбаний товар було фактично переміщено силами позивача, що підтверджується копією подорожнього листа вантажного автомобіля, копіями свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

Фактичне використання вказаних вище товарів у господарський діяльності, видача зі складу позивача підтверджено копією вимоги.

ТОВ «ТПП Спектр» було виписано на адресу позивача податкову накладну.

Також встановлено, що ТОВ «ТПП Спектр» (як постачальником) було поставлено на адресу Підприємства блок-шестерні до станків, відповідно до видаткової накладної від 22.02.2012 року.

Оприбуткування придбаних позивачем у ТОВ «ТПП Спектр» матеріальних цінностей підтверджується копією приходного ордеру.

Оплата за отриманий товар за вказаним вище договором проведена у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «ТПП Спектр», що підтверджується копіями платіжних доручень з відміткою банківської установи.

Придбаний товар було фактично переміщено силами позивача, що підтверджується копією подорожнього листа вантажного автомобіля, копіями свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

Фактичне використання вказаних вище товарів у господарський діяльності, видача зі складу позивача підтверджено копією вимоги.

ТОВ «ТПП Спектр» було виписано на адресу позивача податкову накладну.

ТОВ «ТПП Спектр» (як постачальником) поставлено на адресу Підприємства вал фрикційний в зборі ВМ 127, відповідно до видаткової накладної від 14.02.2012 року.

Оприбуткування придбаних позивачем у ТОВ «ТПП Спектр» матеріальних цінностей підтверджується копією приходного ордеру.

Оплата за отриманий товар за вказаним вище договором проведена у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «ТПП Спектр», що підтверджується копіями платіжних доручень з відміткою банківської установи.

Придбаний товар було фактично переміщено силами позивача, що підтверджується копією подорожнього листа вантажного автомобіля, копіями свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

Фактичне використання вказаних вище товарів у господарський діяльності, видача зі складу позивача підтверджено копією вимоги.

ТОВ «ТПП Спектр» було виписано на адресу позивача податкову накладну.

Також, відповідно до акту перевірки судами встановлено, що при перевірці ДП «Український Державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів» відповідачем встановлені взаємовідносини з ТОВ фірма «Спецмайстер» у лютому-березні 2012 року.

Орган доходів і зборів в акті перевірки прийшов до висновку, що взаємовідносини позивача з ТОВ фірма «Спецмайстер» не пов`язані з господарською діяльністю позивача.

Відповідач зазначив про невідповідність витрат, сформованих позивачем за рахунок ТМЦ, придбаних у ТОВ фірма «Спецмайстер», поняттю витрат, визначених п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14 ПК України, а також про завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ у зв`язку з порушенням п.198.1, п.198.3 ст.198 ПК України.

ТОВ фірма «Спецмайстер» (як постачальником) поставлено на адресу Підприємства нитки, мадаполам, тасьма, ґудзики, фартух, відповідно до видаткових накладних.

Необхідність придбання вказаних товарно-матеріальних цінностей підтверджується копією рапорту, рапортів про необхідність закупівлі для використання у безпосередній господарській діяльності.

Оплата за отриманий товар за вказаним вище договором проведена у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ фірма «Спецмайстер», що підтверджується копіями платіжних доручень з відміткою банківської установи.

Придбаний товар було фактично переміщено силами позивача, що підтверджується копіями товарно-транспортних накладних та подорожніх листів вантажного автомобілю, копіями свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

Оприбуткування придбаних позивачем у ТОВ фірма «Спецмайстер» матеріальних цінностей підтверджується копіями приходних ордерів.

Фактичне використання вказаних вище товарів у господарський діяльності, видача зі складу позивача підтверджено копіями вимог та накладних на внутрішнє переміщення.

ТОВ фірма «Спецмайстер» були виписані на адресу позивача податкові накладні.

Також, відповідно до акту перевірки судами встановлено, що при перевірці ДП «Український Державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів» відповідачем встановлені взаємовідносини з ТОВ «Укрінформзв`язок» у січні 2012 року.

Орган доходів і зборів в акті перевірки прийшов до висновку, що взаємовідносини позивача ТОВ «Укрінформзв`язок» не пов`язані з господарською діяльністю позивача.

Відповідач зазначив про невідповідність витрат, сформованих позивачем за рахунок ТМЦ, придбаних у ТОВ «Укрінформзв`язок», поняттю витрат, визначених п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14 ПК України, а також про завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ у зв`язку з порушенням п.198.1, п.198.3 ст.198 ПК України.

Товариством з обмеженою відповідальністю ТОВ «Укрінформзв`язок» (як постачальником) було поставлено на адресу Підприємства модем FlaxDSL FG-PAM-SAN-E1B, V4, відповідно до Договору поставки № 653П-ЦВСВ(ВАСКВ-11.661)ю. від 20.12.11 та видаткової накладної.

Необхідність придбання вказаних товарно-матеріальних цінностей підтверджується копією технічного обґрунтування.

Оплата за отриманий товар за вказаним вище договором проведена у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Укрінформзв`язок», що підтверджується копіями платіжних доручень з відміткою банківської установи.

Придбаний товар було фактично переміщено силами постачальника, що підтверджується копією перепустки на ввезення ТМЦ.

Оприбуткування придбаних позивачем у ТОВ «Укрінформзв`язок» матеріальних цінностей підтверджується копіями приходної накладної (а.с. 217, т. 4).

Фактичне використання вказаних вище товарів у господарський діяльності, видача зі складу позивача підтверджено копією вимоги, акту приймання передачі основних засобів.

ТОВ «Укрінформзв`язок» була виписана на адресу позивача податкова накладна.

Також, відповідно до акту перевірки судом встановлено, що при перевірці Підприємства відповідачем встановлені взаємовідносини з ТОВ ПНТП «Регіон» у квітні 2012 року.

Орган доходів і зборів в акті перевірки прийшов до висновку, що взаємовідносини позивача з ТОВ ПНТП «Регіон» не пов`язані з господарською діяльністю позивача.

Відповідач зазначив про невідповідність витрат, сформованих позивачем за рахунок ТМЦ, придбаних у ТОВ ПНТП «Регіон», поняттю витрат, визначених п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14 ПК України, а також про завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ у зв`язку з порушенням п.198.1, п.198.3 ст.198 ПК України.

ТОВ ПНТП «Регіон» (як постачальником) було поставлено на адресу Підприємства нефрас С-80/120, відповідно до видаткової накладної.

Оплата за отриманий товар за вказаним вище договором проведена у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ ПНТП «Регіон», що підтверджується копіями платіжних доручень з відміткою банківської установи.

Придбаний товар було фактично переміщено силами позивача, що підтверджується копією подорожнього листа вантажного автомобіля.

Фактичне використання вказаних вище товарів у господарський діяльності, видача зі складу позивача підтверджено копією вимоги.

ТОВ ПНТП «Регіон» була виписана на адресу позивача податкова накладна.

Надаючи оцінку вказаним висновкам відповідача про те, що взаємовідносини позивача з його контрагентами - ТОВ «Техностар», ТОВ «Гідравлічні та пневматичні системи», ТОВ «Промтехтранс-М», ТОВ «Хімтрейд», ПП компанія «Голд Мідл», ТОВ «Політрейд С», ТОВ «ТПП Спектр», ТОВ фірма «Спецмайстер», ТОВ «Укрінформзв`язок», ТОВ ПНТП «Регіон» не пов`язані з фінансово-господарською діяльністю підприємства, колегія суддів зазначає таке.

Так, згідно із п.п.14.1.181 ст.14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Норми п.201.1, п.201.4, п.201.10 ст.201 ПК України встановлюють, що платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну в момент виникнення податкових зобов`язань продавця, яка є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Приписами п.198.6 ст.198 ПК України забороняється включення до складу податкового кредиту сум податку, не підтверджених належним чином оформленими податковими накладними.

Відповідно до п.198.1. ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

Згідно із п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно із п.198.8 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Частинами другою та третьою ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов`язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що первинні документи за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, наявності недоліків (дефектів форми, змісту або походження), які б згідно з п.201.1, п.201.4, п.201.8 ст.201 ПК України, ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704) спричиняли втрату означеними накладними юридичного статусу первинних документів судом не виявлено.

Факт придбання товару підтверджується документально первинними бухгалтерськими документами, що були досліджені судами першої та апеляційної інстанцій, а саме: видатковими накладними; податковими накладними; копіями платіжних доручень про перерахування коштів, відповідно до яких Підприємством провело розрахунок за отримані товари; рахунками - фактурами; прибутковими ордерами та ін.

Крім того, постачальники товарів та послуг (ТОВ «Техностар», ТОВ «Гідравлічні та пневматичні системи», ТОВ «Промтехтранс-М», ТОВ «Хімтрейд», ПП компанія «Голд Мідл», ТОВ «Політрейд С», ТОВ «ТПП Спектр», ТОВ фірма «Спецмайстер», ТОВ «Укрінформзв`язок», ТОВ ПНТП «Регіон»), щодо яких відповідачем оспорюється право позивача на податковий кредит з ПДВ та право на віднесення вказаних сум до витрат в податковому обліку з податку на прибуток, на момент здійснення господарських операцій були зареєстровані в установленому законом порядку, знаходилися на обліку в податкових органах, мали статус платника ПДВ, свідоцтво платника ПДВ не було анульовано на момент укладання та виконання відповідних угод, докази що спростовують ці обставини відповідачем до суду не надано.

В ході перевірки відповідачем не встановлено у позивача наміру отримати за названим договором поставки іншого результату, ніж придбання товару.

Наведене вище свідчить про те, що позивач правомірно включив до податкового кредиту суми, які підтверджені податковими накладними, складеними контрагентом позивача, у зв`язку з придбанням позивачем товарів, які були в подальшому використані ним в оподатковуваних операціях. За таких обставин твердження відповідача про заниження податкового кредиту, з викладених в акті перевірки підстав не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

З огляду на викладене, колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновком судів попередніх, що позивач мав право на формування витрат в сумі вартості придбаних товарів та результатів робіт у ТОВ «Техностар», ТОВ «Гідравлічні та пневматичні системи», ТОВ «Промтехтранс-М», ТОВ «Хімтрейд», ПП компанія «Голд Мідл», ТОВ «Політрейд С», ТОВ «ТПП Спектр», ТОВ фірма «Спецмайстер», ТОВ «Укрінформзв`язок», ТОВ ПНТП «Регіон» за перевіряємий період, адже дані витрати підтверджені первинними бухгалтерськими документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, мають всі обов`язкові реквізити, які визначені діючим законодавством, є в наявності у позивача та свідчать про те, що отримані позивачем товари були використані в господарській діяльності.

Податковим органом до суду не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про відсутність реального характеру господарських операцій між позивачем та ТОВ «Техностар», ТОВ «Гідравлічні та пневматичні системи», ТОВ «Промтехтранс-М», ТОВ «Хімтрейд», ПП компанія «Голд Мідл», ТОВ «Політрейд С», ТОВ «ТПП Спектр», ТОВ фірма «Спецмайстер», ТОВ «Укрінформзв`язок», ТОВ ПНТП «Регіон» і які б підтверджували висновки акту перевірки.

З огляду на зазначене, судами попередніх інстанцій обґрунтовано скасовано спірні податкові повідомлення-рішення в частині донарахування податкових зобов`язань з ПДВ в розмірі 186 956 грн, 93 478 грн - штрафних (фінансових) санкцій, а також податкових зобов`язань з податку на прибуток в сумі 460 442 грн, штрафних (фінансових) санкцій в сумі 144 570,5 грн.

Аналізуючи взаємовідносини позивача з ТОВ «Експедиційні технології», відповідачем встановлено завищення податкового кредиту з ПДВ у зв`язку з порушеннями п.198.3 ст.198 ПК України внаслідок придбання шин, емалі, піску, щебеню у ТОВ «Експедиційні технології» за цінами, які не є звичайними в розумінні п.п.1.20.1 п.1.20 ст.20 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Так, відповідно до акту перевірки судами попередніх інстанцій встановлено, що при перевірці Підприємства відповідачем зафіксовано завищення податкового кредиту з ПДВ за період, що перевірявся, на загальну суму 91 326 грн у зв`язку з порушенням п.198.3 ст.193 ПК внаслідок придбання шин, емалі, піску, щебеню у ТОВ «Експедиційні технології» за цінами, які на думку органу доходів і зборів, не є звичайними в розумінні п.п.1.20.1 п.1.20 ст.20 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Аналогічний висновок було зроблено в акті перевірки податковим органом і щодо правовідносин позивача з ТОВ «Дніпро-інструмент» із придбання гусеничного екскаватора, у зв`язку з чим, на думку відповідача, позивачем було завищено податковий кредит на суму 279 444 грн.

Як встановили суди першої та апеляційної інстанцій, відповідно до заявок про необхідність придбання шин, піску, щебеню, емалі для металу, гусеничного екскаватора, позивачем на виконання Закону України «Про здійснення державних закупівель» було оголошено про проведення торгів на закупівлю вказаних вище матеріальних цінностей. Вказане підтверджується копіями оголошень про проведення відкритих торгів. Вказані вище оголошення розміщено відповідачем на Веб-порталі з питань державних закупівель (Офіційний загальнодержавний веб-портал «Державні закупівлі» (веб-портал з питань державних закупівель створено Міністерством економіки України), в мережі Інтернет, тобто у вільному для ознайомлення необмеженим колом осіб місці. Позивачем за результатами оцінки пропозицій конкурсних торгів на закупівлю піску, гравію, щебеню, шин, емалі для металу було визначено переможця ТОВ «Експедиційні технології» як учасника, який отримав найбільшу кількість балів, що підтверджується копіями протоколів засідання комітету з конкурсних торгів. Також, за результатами оцінки пропозицій конкурсних торгів на закупівлю гусеничного екскаватору було визначено переможця ТОВ «Дніпро-інструмент» як учасника, який отримав найбільшу кількість балів, що підтверджується копіями протоколів засідання комітету з конкурсних торгів.

За результатами проведених відкритих торгів позивачем укладено з ТОВ «Експедиційні технології» Договір поставки від 26.06.2012 року №437П-ЦВСВ(ВМТП-12.638)ю, відповідно до якого ТОВ «Експедиційні технології» зобов`язувалося поставити позивачу шини, а позивач прийняти вказаний товар та оплатити його вартість. Вказані шини поставлено ТОВ «Експедиційні технології» та оприбутковано позивачем, що підтверджується копіями видаткових накладних, приходних ордерів. Переміщення вказаних товарів підтверджується копіями товарно-транспортних накладних.

Факт поставки вказаних товарів відповідачем в акті перевірки не заперечується та не спростовується.

Також, за результатами проведених відкритих торгів позивачем було укладено з ТОВ «Експедиційні технології» Договір поставки від 21.08.2012 року №595П-ЦВСВ(ВМТП-12.911)ю, відповідно до якого ТОВ «Експедиційні технології» зобов`язувалося поставити позивачу емалі по металу, а позивач прийняти вказаний товар та оплатити його вартість.

Вказані товари поставлено ТОВ «Експедиційні технології» на адресу позивача та оприбутковано позивачем, що підтверджується копіями видаткових накладних, приходних ордерів. Переміщення вказаних товарів підтверджується копіями товарно-транспортних накладних. Факт поставки вказаних товарів відповідачем в акті перевірки не заперечується та не спростовується.

За результатами проведених відкритих торгів позивачем було укладено з ТОВ «Експедиційні технології» Договір поставки від 12.04.2012 року №234П-ЦВСВ(ВМТП-12.309)ю, відповідно до якого ТОВ «Експедиційні технології» зобов`язувалося поставити позивачу пісок, щебінь, керамзит, грандвідсів, а позивач прийняти вказаний товар та оплатити його вартість.

Вказані товари поставлено ТОВ «Експедиційні технології» на адресу позивача та оприбутковано позивачем, що підтверджується копіями видаткових накладних, приходних ордерів.

Факт поставки вказаних товарів відповідачем в акті перевірки не заперечується та не спростовується.

За результатами проведених відкритих торгів позивачем було укладено з ТОВ «Дніпро-інструмент» Договір поставки від 21.08.2012 року №602П-ЦВСВ(ВМТП-12.929)ю, відповідно до якого ТОВ «Дніпро-інструмент» зобов`язувалося поставити позивачу гусеничний екскаватор, а позивач прийняти вказаний товар та оплатити його вартість.

Вказаний екскаватор було поставлено ТОВ «Дніпро-інструмент» на адресу позивача та оприбутковано останнім, що підтверджується копіями видаткових накладних, прибуткової накладної.

Факт поставки вказаних товарів відповідачем в акті перевірки не заперечується та не спростовується.

Вартість придбаних позивачем у ТОВ «Дніпро-інструмент» та ТОВ «Експедиційні технології» товарів була в повному обсязі оплачена позивачем шляхом перерахування коштів на розрахункові рахунки контрагентів, що підтверджується копіями платіжних доручень з відміткою банківської установи.

Відповідно до приписів п.п.1.20.1 п.1.20 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Згідно із приписами п.п.1.20.2 п.1.20 ст.1 цього ж Закону для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов`язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об`єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов`язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов`язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.

Відповідно до приписів п.п.1.20.8 п.1.20 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» обов`язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов`язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого п.п.1.20.1 цього пункту.

Підпунктами 1.20.3 -1.20.5 п.1.20 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлені особливі правила визначення звичайної ціни для окремих видів продажу товарів, робіт і послуг.

В усіх інших випадках суб`єкт господарювання, встановлюючи договірну ціну, має враховувати рівень звичайних цін, визначений відповідно (але не виключно) до методу співставних цін, який міститься у п.п.1.20.2 зазначеного Закону.

Для визначення звичайної ціни товарів (робіт, послуг) на підставі методу співставних цін використовується інформація про укладені підприємством на момент продажу такого товару договори з ідентичними або однорідними товарами у спів ставних умовах.

При цьому умови договорів на ринку ідентичних (а в разі їх відсутності - однорідних) товарів визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну або може бути економічно обґрунтована.

Методологічні засади формування інформації про операції пов`язаних сторін та її розкриття у фінансовій звітності визначено Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 23 «Розкриття інформації щодо пов`язаних сторін», затвердженого Наказом Міністерства Фінансів України від 18 червня 2001 року №303, відповідно до якого за методом порівняльної неконтрольованої ціни застосовується ціна, яка визначається за ціною на аналогічну продукцію (товари, роботи, послуги) що реалізована не пов`язаному з продавцем покупцеві за звичайних умов діяльності.

Визначення звичайної ціни, тобто обґрунтування відповідності застосовуваних підприємством цін рівню справедливої ринкової ціни, починається з визначення товару, його основних характеристик для співставлення.

Встановлюючи порядок застосування методу співставних цін, законодавець не передбачив пріоритетності використання інформації про договори, укладені суб`єктом господарювання з іншими, незалежними контрагентами.

Суб`єкт господарювання може самостійно вибирати коло договорів, умови яких він вважає співставними (з належною аргументацією, що ґрунтується на властивостях товару, умовах продажу, ситуації на ринку тощо).

При проведенні перевірки відповідачем до позивача запит щодо обґрунтування рівня договірних цін на товари, які були придбані у ТОВ «Дніпро-інструмент» та ТОВ «Експедиційні технології», не направлявся.

Отже, податковий орган при визначенні рівня звичайних цін не діяв у межах приписів п.п.1.20.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», зокрема не виконав жодної з умов, передбачених цією нормою для визначення рівня звичайних цін.

За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що не може вважатися доведеним податковим органом той факт, що ціна, визначена у договорах, укладених позивачем з ТОВ «Дніпро-інструмент» та ТОВ «Експедиційні технології» не є звичайною.

Крім того, відповідно до п.п.1.20.4 п.1.20 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» якщо товари (роботи, послуги) продаються з використанням конкурсу, аукціону, біржової пропозиції або пропозиції на організованому ринку цінних паперів, або коли продаж (відчуження) товарів здійснюється у примусовому порядку згідно із законодавством, звичайною є ціна, отримана при такому продажі.

Як встановлено вище, позивачем шини, пісок, щебень, емаль для металу, гусеничний екскаватор придбано за результатами відкритих торгів у відповідності до вимог Закону України «Про здійснення державних закупівель», а тому, виходячи із положень п.п.1.20.1 п.1.20 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», така ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Враховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про невідповідність вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи твердження органу доходів і зборів щодо порушення позивачем п.198.3 ст.193 ПК та завищення податкового кредиту з ПДВ за період, що перевірявся, на загальну суму 91 326 грн та на суму 279 444 грн по взаємовідносинам з ТОВ «Експедиційні технології» та ТОВ «Дніпро-інструмент», що зумовлює скасування спірного податкового повідомлення - рішення в цій частині.

З урахуванням встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що в межах даної справи оцінка доказів судами першої та апеляційної інстанцій, на підставі яких суди встановили обставини у справі, відповідає правилам оцінки доказів, зокрема правилам оцінки судом належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, вмотивованого відхилення або врахування кожного доказу.

Встановлення або визнання доведеними обставин, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішення питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, додаткова перевірка доказів відповідно до частини другої статті 341 КАС України знаходиться поза межами касаційного перегляду справи.

В обсязі встановлених в цій справі фактичних обставин, колегія суддів вважає, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

Доводи, які містяться у касаційних скаргах, правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій та обставин справи не спростовують.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 3, 344, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги Державного підприємства «Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів» та Офісу великих платників податків Державної податкової служби залишити без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 3 березня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови виготовлено 30 вересня 2021 року.

Суддя-доповідач О.В.Білоус

Судді Н.Є.Блажівська

І.Л.Желтобрюх