ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
УХВАЛА
про закриття апеляційного провадження
"12" вересня 2019 р. м. Київ Справа№ 910/17529/17
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Скрипки І.М.
суддів: Михальської Ю.Б.
Тищенко А.І.
при секретарі судового засідання Браславець Ю.Ю.
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 12.09.2019
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне управління "Енергомаш" та ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2017
у справі №910/17529/17 (суддя Грєхова О.А.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерний центр "Енергомаш"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тімсен"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору
Приватний нотаріус Харківського нотаріального округу Дегтярьова Ангеліна Володимирівна (третя особа - 1)
Повне товариство "Ломбард "Надія" Письменна Н.Є. і компанія" (третя особа - 2)
ОСОБА_2 (третя особа - 3)
ОСОБА_3 (третя особа - 4)
про визнання договору недійсним
В судовому засіданні 12.09.2019 у відповідності до ст. ст. 240, 283 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину ухвали.
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2017 Товариство з обмеженою відповідальністю Інженерний центр "Енергомаш" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тімсен" про визнання договору купівлі - продажу недійсним.
Позов мотивований тим, що оспорюваний правочин, в силу вимог статті 234 ЦК України, є фіктивним, тобто таким, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які ним обумовлювались, зокрема, відповідач ухилився від здійснення оплати за договором, а позивач (в особі колишнього керівника) мав намір уникнути звернення стягнення на майно в рахунок погашення заборгованості за кредитом, і обидві сторони діяли з умислом, що згідно з приписами статей 203, 215 ЦК України є підставою для визнання його недійсним.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.12.2017, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.03.2018 позов задоволено повністю. Визнано недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення № 14 в літ. "А-8" площею 52,7 м2, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , укладений 06.01.2015 між ТОВ ІЦ "Енергомаш" та ТОВ "Тімсен", посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Дєгтярьовою А.В. за реєстровим №2.
Рішення обґрунтовані наявністю в діях обох сторін оспорюваного правочину умислу приховати наміри уникнення звернення стягнення на відчужене нерухоме майно під час виконання рішення Господарського суду Харківської області від 11.01.2016 у справі № 922/254/15 про стягнення заборгованості, а відтак, спірний договір за своїм змістом суперечить вимогам закону, оскільки не спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, що є порушенням частин 1, 5 статті 203 ЦК України і відповідно до статей 215, 234 цього Кодексу є підставою для визнання його недійсним.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.01.2019 постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.03.2018 та рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2017 у даній справі скасовано. Ухвалено нове рішення про відмову в позові.
Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 11.12.2017 у справі №910/17529/17, Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне управління "Енергомаш" та ОСОБА_1 04.01.2019 звернулися до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просять змінити оскаржуване рішення, доповнивши його мотивувальну частину фактами порушення прав та (або) інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне управління "Енергомаш" та ОСОБА_1 .
Апеляційна скарга мотивована неповним встановленням судом обставин, які мають значення для справи, внаслідок незалучення Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне управління "Енергомаш" та ОСОБА_1 до участі у справі, необхідністю встановлення нових обставин.
Скаржники вказують, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне управління "Енергомаш" на час укладання спірного правочину було єдиним учасником позивача, проте не брало участі в розгляді даної справи. ОСОБА_1 на даний час є єдиним учасником позивача, проте не брала участі в розгляді даної справи.
В обґрунтування підстав звернення до суду з даною апеляційною скаргою зазначено наступне.
Щодо порушення прав Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне управління "Енергомаш" вказано, що згідно інформації, яка міститься у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на дату укладення оспорюваного договору купівлі - продажу 06.01.2015 учасником Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерний центр "Енергомаш" було Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне управління "Енергомаш".
Згода на укладання угоди щодо відчуження майна товариства повинна бути надана загальними зборами товариства. Загальні збори Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерний центр "Енергомаш" щодо надання згоди на відчуження майна товариства не проводились, відповідний протокол про проведення таких зборів не складався.
Ухвалою Господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі від 06.06.2017 було зобов`язано приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Дегтярьову Ангеліну Володимирівну надати суду оригінал (для огляду) та належним чином завірені копії договорів купівлі - продажу від 06.01.2015, в якому, в тому числі, засвідчено, що продаж приміщення проводиться за рішенням Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерний центр "Енергомаш" (протокол №02/12 від 26.12.2014), відповідно до якого було прийнято рішення про відчуження нерухомого майна, зокрема, й того, що є предметом оспорюваного правочину.
Вищевказаний протокол №02/12 від 26.12.2014 складний одноособово колишнім директором Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерний центр "Енергомаш" ОСОБА_4 , а не учасником Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерний центр "Енергомаш", яким на той час було Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне управління "Енергомаш".
Тобто, на думку скаржників, колишній керівник Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерний центр "Енергомаш" ОСОБА_4 , використовуючи своє становище на підприємстві, здійснив відчуження нерухомого майна без відповідного рішення учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне управління "Енергомаш".
Щодо порушення прав ОСОБА_1 вказано, що внаслідок незаконного відчуження 06.01.2015 Товариством з обмеженою відповідальністю Інженерний центр "Енергомаш" нерухомого майна, вартість корпоративних прав зменшилась, у зв`язку з чим ОСОБА_1 фактично зазнала збитків, тобто має місце порушення корпоративних прав та інтересів ОСОБА_1 .
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2019 у справі №910/17529/17 колегією суддів у складі: головуючий суддя Власов Ю.Л., судді Пашкіна С.А., Буравльов С.І. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою та призначено справу до розгляду на 19.03.2019.
У зв`язку із перебуванням головуючого судді Власова Ю.Л. у відпустці, розгляд справи №910/17529/17, призначений на 19.03.2019, не відбувся.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2019 розгляд справи було призначено на 11.04.2019.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.04.2019 заяву ОСОБА_3 про відвід судді Пашкіної С.А. у справі №910/17529/17 задоволено, справу №910/17529/17 було передано для здійснення повторного автоматизованого розподілу та визначення іншого складу суддів відповідно до ст.32 ГПК України.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2019 апеляційну скаргу у справі №910/17529/17 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Власов Ю.Л., судді: Буравльов С.І., Мартюк А.І.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу 30.05.2019 у зв`язку з призначенням судді Власова Ю.Л., який є головуючим (суддею-доповідачем), на посаду судді Верховного Суду у Касаційний господарський суд, передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.06.2019 у визначеному складі суду відкрито апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 11.07.2019.
09.04.2019 до Північного апеляційного господарського суду від представника третьої особи - 4 надійшло клопотання про закриття апеляційного провадження у справі.
10.04.2019 від скаржника 1 та скаржника 2 надійшли клопотання про розгляд справи без їх участі.
23.05.2019 від представників третьої особи 1 та третьої особи 3 надійшли клопотання про закриття апеляційного провадження у справі.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.07.2019 відкладено розгляд справи на 12.09.2019, враховуючи неявку представників відповідача, третьої особи 1, 2 та 3, та відкладення розгляду клопотань про закриття апеляційного провадження у справі.
Представник третьої особи - 4 в судовому засіданні апеляційної інстанції 12.09.2019 підтримав своє клопотання про закриття апеляційного провадження у справі з підстав, викладених у клопотанні, просив його задовольнити та закрити апеляційне провадження у справі.
Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції 12.09.2019 заперечував проти задоволення клопотань про закриття апеляційного провадження у справі з підстав їх необґрунтованості.
Представники скаржників, відповідача, третіх осіб 1-3 в судове засідання апеляційної інстанції 12.09.2019 не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень (ч. 3 ст. 120 ГПК України).
Учасники процесу були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази.
12.09.2019 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне управління "Енергомаш" та ОСОБА_1 надійшли заяви про розгляд справи без участі їх представників.
Стаття 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Отже, реалізація конституційного права на оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.
Згідно зі ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
У відповідності до ч. 1 ст. 254 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Отже, вказана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.
Верховний Суд наголошує на тому, що судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.
Після прийняття апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції з`ясовує, чи прийнято оскаржуване судове рішення безпосередньо про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника і які конкретно. Встановивши такі обставини, суд вирішує питання про залучення скаржника до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору та, як наслідок, скасування судового рішення на підставі п. 4 ч. 3 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, оскільки таке порушення норм процесуального права є в будь - якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо господарський суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.
Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у такому випадку не існує правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, у зв`язку з чим відсутній суб`єкт апеляційного оскарження.
Таким чином, суд апеляційної інстанції має першочергово з`ясувати, чи стосується оскаржуване судове рішення безпосередньо прав та обов`язків скаржника, та лише після встановлення таких обставин, вирішити питання про залучення такої особи у якості третьої особи та про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що права заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про її права і обов`язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду №911/2635/17 від 11.07.2018.
Колегія суддів звертає увагу, що законодавством передбачений виключний перелік суб`єктів, які вправі оскаржити в апеляційному порядку рішення місцевого господарського суду у випадку наявності підстав для цього. Визначаючи коло вказаних суб`єктів, законодавство передбачає попередню участь апелянта у справі з певним процесуальним статусом, за винятком випадків, коли рішення стосується прав та обов`язків скаржника, який не брав участь у справі.
Так, відповідно до частини першої статті 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Отже, вказаною нормою визначено право особи подати апеляційну скаргу на рішення, яким розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або містяться судження про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи у відповідних правовідносинах, виходячи з предмету та підстав позову. Якщо скаржник зазначає лише про те, що рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов`язки, або зазначає (констатує) лише, що рішенням вирішено про його права та/або обов`язки чи інтереси, то такі посилання, виходячи з вищенаведеного, не можуть бути достатньою та належною підставою для відкриття апеляційного провадження.
Особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку статті 254 ГПК України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки, та про які саме.
Слід враховувати, що рішення є таким, що прийняте про права, інтереси та (або) обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, лише тоді, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права, інтереси та (або) обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.
Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав, вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 264 ГПК України, оскільки у такому випадку не існує правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, у зв`язку з чим відсутній суб`єкт апеляційного оскарження.
Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 11.07.2018 у справі №5023/4734/12 та від 19.09.2018 у справі №910/5459/15-г.
Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
З матеріалів справи вбачається, що предметом позову у даній справі є вимога позивача про визнання недійсним договору купівлі - продажу нежитлового приміщення, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Інженерний центр "Енергомаш" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тімсен", отже спір у даній справі виник з договірних відносин.
Водночас доводи апеляційної скарги зводяться до порушення прав скаржників брати участь в управлінні товариством.
Захист таких прав Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне управління "Енергомаш" та ОСОБА_1 можливий шляхом звернення з відповідним позовом до суду, а не шляхом внесення змін до судового рішення, предметом спору якого є договірні відносини.
Особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку статті 254 ГПК України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки, та про які саме.
Так, в оскаржуваному рішенні судом не надавалась правова оцінка правам та обов`язкам Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне управління "Енергомаш" та ОСОБА_1 , а також їх правовідносинам зі сторонами у справі, а була надана оцінка доказам у справі, що стосуються лише учасників справи.
ТОВ "Будівельно-монтажне управління "Енергомаш" на дату прийняття 11.12.2017 оскаржуваного рішення не було учасником позивача, а ОСОБА_1 стала єдиним учасником позивача з 12.10.2016, майже через два роки після укладання оспорюваного договору купівлі - продажу.
Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.
Так, згідно зі статтями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, якщо встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.
Про закриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в касаційному порядку (ч.2 ст.264 ГПК України).
Вимоги апеляційної скарги полягають у зміні рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2017 у справі №910/17529/17, яке на момент розгляду апеляційної скарги скасовано постановою Верховного Суду від 10.01.2019 у даній справі.
Враховуючи те, що ні мотивувальна, ні резолютивна частина оскаржуваного рішенням не містить вирішення питання про права і обов`язки Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне управління "Енергомаш" та ОСОБА_1 стосовно сторін у справі, колегія суддів дійшла висновку про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне управління "Енергомаш" та ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2017 у справі №910/17529/17 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України.
Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 264 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
УХВАЛИВ:
1. Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне управління "Енергомаш" та ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2017 у справі №910/17529/17 закрити.
2. Матеріали справи №910/17529/17 повернути до Господарського суду міста Києва.
Повний текст ухвали підписано 24.09.2019.
Головуючий суддя І.М. Скрипка
Судді Ю.Б. Михальська
А.І. Тищенко
