Єдиний державний реєстр судових рішень
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 11-сс/824/1247/2024 Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_1
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 квітня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 ОСОБА_4 ,
за участю секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
представника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора на ухвалуслідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 14 жовтня 2022 року,
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14 жовтня 2022 року скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 задоволено.
Зобов`язано уповноваженого прокурора у кримінальному провадженні № 12015160160000210 вчинити дії, визначені п. 10 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), а саме: прийняти постанову про закриття кримінального провадження № 12015160160000210 у зв`язку із закінченням строків досудового розслідування на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України. Зобов`язано уповноваженого прокурора у кримінальному провадженні № 12021000000000940, вчинити дії, визначені п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, а саме: прийняти постанову про закриття кримінального провадження № 12021000000000940 у зв`язку із закінченням строків досудового розслідування на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України щодо підозрюваного ОСОБА_8 за ч. 3 ст. 212 КК України.
Зобов`язано уповноваженого прокурора у кримінальному провадженні №12022000000000906 вчинити дії, визначені п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, а саме: прийняти постанову про закриття кримінального провадження № 12022000000000906 у зв`язку із закінченням строків досудового розслідування на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України щодо підозрюваного ОСОБА_8 за ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.
Слідчий суддя мотивував рішення тим, що строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12015160160000210 закінчився 27.11.2020; процесуальні дії, вчинені після 27.11.2020 року у кримінальному провадженні №12015160160000210, є такими, що вчинені поза межами строків досудового розслідування, а отже незаконними. Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що усі докази в рамках кримінального провадження №12015160160000210 для підозри ОСОБА_8 , зібрані не уповноваженим органом, враховуючи статтю, за якою було пред`явлено підозру.
У кримінальних провадження, зазначених у скарзі, прокурор допустив бездіяльність, яка полягає у невиконанні нимобов`язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законодавством, зокрема закрити кримінальне провадження відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України. Така бездіяльність має триваючий характер з 28.11.2020 і підлягає оскарженню в порядку п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України.
Прокурор Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_9 , мотивуючи тим, що оскаржуване судове рішення ухвалено незаконним складом суду. Скарга адвоката ОСОБА_10 подана одночасно у трьох різних кримінальних провадженнях за № 12015160160000210, № 12021000000000940 та № 12022000000000906, досудове розслідування уяких здійснюється окремо.
На час розгляду скарги слідчим суддею рішення про об`єднання кримінальних проваджень № 12015160160000210, № 12021000000000940, № 12022000000000906 прокурором або судом не приймались.
Згідно відомостей сайту «Судова влада України» за скаргою адвоката ОСОБА_9 , яка стосувалась трьох окремих кримінальних проваджень, було проведено лише один автоматизований розподіл, про що складено один звіт.
Таким чином, за результатами проведеного автоматизованого розподілу за скаргою ОСОБА_11 суддя Печерського районного суду була наділена повноваженнями слідчого судді лише відносно одного кримінального провадження, а тому не мала повноважень ухвалювати судові рішення у інших двох провадженнях, в яких вона слідчим суддею не призначалась.
Під час судового розгляду скарги ОСОБА_11 прокурором заявлено відвід слідчому судді ОСОБА_1 з підстав, передбачених п. п. 3, 4, 5 ч. 1 ст. 75 КПК України, який залишено без задоволення.
Судове провадження здійснено під час повітряної тривоги, що унеможливлювало участь прокурора у розгляді поданої заяви про відвід у визначений.
Враховуючи, що скарга адвоката ОСОБА_9 та заява прокурора про відвід слідчого судді ОСОБА_1 здійснювалась в одному судовому провадженні, апелянт уважає, що розгляд заяви про відвід без виклику прокурора грубо порушує принципи доступу до правосуддя та змагальності сторін.
Також апелянт звертає увагу на те, що в судовому засіданні 14 жовтня 2022 року прокурором заявлено клопотання про долучення до матеріалів провадження постанови прокурора від 05 жовтня 2022 року про визначення підслідності кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, у кримінальному провадженні № 12021000000000940 від 23.07.2021 за Головним підрозділом детективів Бюро економічної безпеки України, а відтак суду було повідомлено, що Бюро економічної безпеки України розташоване в Шевченківському районі міста Києва, у зв`язку з чим кримінальне провадження № 12021000000000940 від 23 липня 2021 року, а також скарга адвоката ОСОБА_9 у цьому кримінальному провадженні не підсудні Печерському районному суду міста Києва.
В доповненнях до апеляційної скарги прокурор зазначає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції не узгоджується з положеннями ст. 304 КПК України стосовно повноважень слідчого судді, оскільки ст. 307 КПК України не передбачено повноваження слідчого судді своєю ухвалою зобов`язувати слідчого, дізнавача чи прокурора прийняти певне рішення під час досудового розслідування, а тому рішення зобов`язати прокурора закрити кримінальне провадження прийнято поза межами повноважень слідчого судді.
Крім того, судом першої інстанції обґрунтовується протиправність постанови заступника Генерального прокурора про продовження строку досудового розслідування у КП № 12015160160000210, однак, вказане рішення на досудовому розслідуванні оскарженню не підлягає.
Прокурор вважає, що під час розгляду скарги було порушено встановлені КПК України правила підсудності вказаного провадження, оскільки на даний час досудове розслідування у КП № 12021000000000940 здійснюється детективами Бюро економічної безпеки України, тобто, територіально підсудне Шевченківському районному суду міста Києва.
Крім того, оскаржувана бездіяльність, як вбачається зіскарги захисника, вчинена 27 листопада 2020 року, однак протягом значного проміжку часу сторона захисту жодних скарг з цього приводу не подавала, тобто, скарга подана з пропуском встановленого КПК України строків.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 20 березня 2023 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14 жовтня 2022 року закрито. Апеляційну скаргу з доданими до неї матеріалами повернуто особі, яка її подала.
Постановою Верховного суду від 05.12.2023 касаційну скаргу прокурора задоволено, ухвалу Київського апеляційного суду від 20 березня 2023 року стосовно ОСОБА_8 скасовано і призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора та представника потерпілого, які підтримали доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги з доповненнями, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню.
Згідно ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Із матеріалів, наданих судом першої інстанції, вбачається, що 03.03.2015 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальне провадження №12015160160000210 за ч. 1 ст. 15 ч. 3 ст. 190 КК України за фактом спроби зміни власника предмету іпотеки за договором між ТОВ «Іллічівський зерновий порт» та АТ «Дельта Банк».
11.05.2015 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальне провадження №12015160160000210 за ч. 1 ст. 366 КК України за фактом виводу коштів з АТ «Дельта Банк» шляхом укладення договорів відступлення права вимоги між АТ «Дельта Банк» та ТОВ «ФК «Іпотека Кредит».
12.02.2018 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальне провадження №12015160160000210 за ч. 5 ст. 191 КК України за фактом виводу коштів з АТ «Дельта Банк» шляхом надання кредиту ТОВ «Екоінжиніринг» та виведенню 2 -х земельних ділянок з-під застави.
28.07.2020 Головним слідчим управлінням Національної поліції України внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальне провадження №12020000000000724 за ч. 3 ст. 212 КК України щодо ухилення ОСОБА_8 від сплати податків.
13.08.2020 р. постановою прокурора Офісу Генерального прокурора кримінальне провадження №12020000000000724 приєднано до кримінального провадження № 12015160160000210. При цьому, в порушення вимог ч. 7 ст. 219 КПК України, заступником Генерального прокурора не було винесено постанову про встановлення строків досудового розслідування в об`єднаному кримінальному провадженні, які повинні були обраховуватись із дати першого внесеного до ЄРДР кримінального провадження після 15.03.2018, тобто з 21.03.2018, 26.08.2020 ОСОБА_8 у кримінальному провадженні № 12015160160000210 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 212 КК України.
Заступником Генерального прокурора 20.10.2020 р. строк досудового розслідування продовжено до 26.11.2020 р. (трьох місяців).
У подальшому заступник Генерального прокурора продовжив строк досудового розслідування до шести місяців, тобто до 26.02.2021 та до дев`яти місяців, тобто до 26.05.2021.
30.04.2021 кримінальне провадження № 12015160160000210 було зупинено.
23.07.2021 постановою прокурора Офісу Генерального прокурора матеріали справи за підозрою ОСОБА_8 про ухилення від сплати податків виділено в окреме кримінальне провадження № 12021000000000940, яке 23.07.2021 зупинено.
11.10.2021 ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 у кримінальному провадженні № 12015160160000210 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 1 ст. 366 КК України.
Строк досудового розслідування продовжено Заступником Генерального прокурора до 11.12.2021 (двох місяців).
У подальшому заступником Генерального прокурора продовжено строк досудового розслідування до чотирьох місяців - 11.02.2022, до шести місяців -11.04.2022, до восьми місяців, - 11.06.2022, до десяти місяців - 11.08.2022 та до дванадцяти місяців - 11.10.2022.
16.09.2022 прийнято рішення щодо виділення матеріалів справи за підозрою ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 1 ст. 366 КК України, в окреме кримінальне провадження №12022000000000906.
З наданих матеріалів встановлено, що досудове розслідування у кримінальних провадженнях за № 12015160160000210 від 03.03.2015, № 12021000000000940 від 23.07.2021, №12022000000000906 від 16.09.2022 здійснюється Головним слідчим управлінням Національної поліції України.
Процесуальне керівництво у вказаних кримінальних провадженнях здійснюється прокурором другого відділу процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 .
30.09.2022 до слідчого судді надійшла скарга захисника ОСОБА_9 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 в якій захисник просить зобов`язати уповноваженого прокурора у кримінальних провадженнях №12015160160000210, № 12021000000000940 та №12022000000000906 вчинити дії, визначені пунктом 10 частини 1 статті 284 Кримінального процесуального кодексу України, мотивуючи тим, що у кримінальному провадженні №12015160160000210, з якого виділені кримінальні провадження № 12021000000000940 та №12022000000000906, і в якому підзахисному та іншим особам оголошено про підозру, закінчилися строки досудового розслідування, а відтак наявна бездіяльність прокурора, яка полягає у незакритті кримінального провадження, що є підставою для звернення до слідчого судді з метою усунення вказаної бездіяльності.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 14 жовтня 2022 року скаргу захисника ОСОБА_9 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 задоволено.
Задовольняючи скаргу, слідчий суддя дійшов висновку, що визначений статтею 219 КПК України строк досудового розслідування за ч. 3 ст. 27, ч.5 ст. 191, ч.3 ст. 27, ч.1 ст. 366 КК України закінчився 10.04.2022 р. і не був продовжений в установленому законом порядку слідчим суддею, у зв`язку із чим вказане кримінальне провадження підлягає закриттю прокурором на підставі пункту 10 частини 1 статті 284 КПК України.
З урахуванням принципу Верховенства Права підлягають застосуванню положення п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України у редакції Закону N 2147-VIII від 03.10.2017 року до кримінального провадження за номером в ЄРДР № 12021000000000940, оскільки у ньому 20.08.2020 р. ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України (кримінальне провадження №12020000000000724 відомості до ЄРДР про яке, було внесено 28.07.2020 р. яке в подальшому приєднано до кримінального провадження №12015160160000210 та з якого в подальшому виділено кримінальне провадження № 12021000000000940), тобто після введення в дію вищевказаних змін.
Постановою Верховного суду від 05.12.2023 касаційну скаргу прокурора ОСОБА_6 задоволено, ухвалу Київського апеляційного суду від 20 березня 2023 року стосовно ОСОБА_8 скасовано і призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
У своїй постанові касаційний суд зазначив, що нормами КПК не передбачено постановлення слідчим суддею ухвали про зобов`язання прокурора прийняти конкретну постанову про закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків досудового розслідування на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.
При цьому, суд послався на правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду України від 12 жовтня 2017 року (справа № 5-142кс(15)17) про те, що в разі постановлення слідчим суддею ухвали, що не передбачена кримінальними процесуальними нормами, до яких відсилають положення ч. 3 ст. 309 КПК України, суд апеляційної інстанції не вправі відмовити в перевірці її законності, посилаючись на приписи ч. 4 ст. 399 КПК України. Право на апеляційне оскарження такого судового рішення підлягає забезпеченню на підставі п. 17 ч. 1 ст. 7 та ч. 1 ст. 24 КПК України, які його гарантують, з огляду на положення ч. 6 ст. 9 КПК України, яка встановлює, що у випадках, коли положення КПК України не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 КПК України.
23 травня 2018 року така правова позиція була підтримана Великою Палатою Верховного Суду у двох постановах, що стосувалися ухвал слідчих суддів про проведення позапланової перевірки, де Суд зазначив, що «не вбачає підстав для відходу від такої судової практики та вважає, що з метою забезпечення єдності судової практики у вирішенні питань відкриття апеляційного провадження за скаргами на ухвали слідчих суддів про призначення позапланових перевірок суди апеляційної інстанції повинні діяти з урахуванням судової практики Верховного Суду України, а саме згаданої постанови від 12 жовтня 2017 року».
Крім цього, зазначив, що положення ст. 307 КПК України не надає слідчому судді повноваження своєю ухвалою зобов`язувати слідчого, дізнавача чи прокурора прийняти певне рішення під час досудового розслідування, і рішення зобов`язати прокурора закрити кримінальне провадження прийняте поза межами повноважень слідчого судді. Помилкове ототожнення слідчим суддею дії та рішення в резолютивній частині ухвали не змінює цього висновку.
Єдиним критерієм, який дозволяє визначити, які рішення, дії чи бездіяльність державних органів можуть бути оскаржені до суду та хто саме має право на таке оскарження, є обмеження конституційних прав і свобод громадян або створення перепон для доступу до правосуддя.
При цьому функція судового контролю, що реалізується слідчими суддями, повинна максимально забезпечити охоронюваний законом інтерес скаржника, який полягає в отриманні визначеної законом реакції шляхом належного реагування на доводи скарги або їх спростування.
Таким чином, захисник ОСОБА_9 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 міг звернутись зі скаргою на бездіяльність уповноваженого прокурора у кримінальному провадженні № №120156010000210, №12021000000000940, №120220000000000906, яка полягає у не вчиненні дій, передбачених п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Забезпечуючи ефективний доступ до правосуддя та керуючись пунктом 3 частини 2 статті 307 КПК, слідчий суддя мав право, розглянувши скаргу, зобов`язати прокурора вчинити одну з дій, передбачених ч. 2 ст. 283 КПК, не втручаючись у межі повноважень прокурора в кримінальному провадженні.
Водночас, зі змісту ст. 284 КПК убачається, що нею передбачено два види закриття кримінального провадження, які є різними за своєю суттю та наслідками, а саме: 1) закриття провадження, що передбачає неможливість подальшого досудового розслідування (повне закриття кримінального провадження), та 2) закриття провадження щодо підозрюваного, що передбачає неможливість проведення досудового розслідування відносно цієї особи, проте не перешкоджає подальшому досудовому розслідуванню щодо відповідного кримінального правопорушення. При цьому, до повноважень прокурора у провадженні, де особі повідомлено про підозру, належить виключно другий вид закриття провадження.
Натомість, усупереч вищенаведеним нормам кримінального процесуального закону, слідчий суддя в ході розгляду скарги адвоката ОСОБА_9 вийшов за межі своїх процесуальних повноважень щодо розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, визначені ст. 307 КПК.
Так, слідчий суддя зобов`язав прокурора у кримінальному провадженні № 12015160160000210, №12022000000000906, № 12021000000000940 вчинити дії, визначені п. 10 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), а саме: прийняти постанову про закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків досудового розслідування на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Таким чином, слідчим суддею було постановлено рішення, яке не передбачено кримінальним процесуальним законом.
Враховуючи різну правову природу "рішень" і "дій", частина 2 статті 307 КПК визначає різні повноваження слідчого судді у випадку їх оскарження. При оскарженні дії або не здійснення дії слідчий суддя має повноваження зобов`язати припинити дію або здійснити дію, однак не має повноважень скасувати дію, що вже відбулася. У той же час по відношенню до оскаржених рішень слідчий суддя має повноваження лише скасувати таке рішення, але не має повноважень зобов`язати прийняти рішення. Тим більше слідчий суддя не має повноважень визначати, яке саме рішення має прийняти слідчий або прокурор у конкретному випадку, оскільки таким чином суддя втрутиться в сферу повноважень цих осіб і фактично прийме участь у діяльності сторони обвинувачення всупереч своїй ролі в провадженні (частина 3 статті 22 КПК). (Постанова Верховного суду від 14 лютого 2023 року, справа № 405/680/22, провадження № 51-1544км22).
Таким чином, колегія суддів дійшла до висновку, що стаття 307 КПК не надає слідчому судді повноваження своєю ухвалою зобов`язувати слідчого, дізнавача чи прокурора прийняти певне рішення під час досудового розслідування, і рішення зобов`язати прокурора закрити кримінальне провадження прийняте поза межами повноважень слідчого судді. Помилкове ототожнення слідчим суддею дії та рішення в резолютивній частині ухвали не змінює цього висновку.
Відповідно до ч. 1,3 ст. 26 КПК України реалізація принципу диспозитивності полягає у тому, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесенні на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Своєю ухвалою слідчий суддя поклав на прокурора обов`язок щодо повного закриття кримінального провадження, який перебуває за межами його повноважень, - постановив рішення, яке не передбачено кримінально процесуальний законом.
Окрім того, в судовому засіданні апеляційної інстанції прокурор повідомив, що наразі досудове розслідування завершено, виконуються вимоги ст. 290 КПК України, наслідком чого є обов`язок прокурора виконати одну з дій, визначених ч. 2 ст. 283 КПК України. Обставини щодо строків досудового розслідування, на які посилається захисник у скарзі, можуть бути предметом перевірки судом першої інстанції під час підготовчого судового засідання у випадку направлення обвинувального акту до суду.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва, розглядаючи скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 , допустив порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили йому ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, що є підставою для скасування судового рішення.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити ухвалу без змін; 2) скасувати ухвалу та постановити нову ухвалу.
За таких обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала слідчого судді у зв`язку із істотним порушенням вимог КПК України - скасуванню з постановленням нової, якою у задоволенні скарги захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 376,404,405,407,422 КПК України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від від 14 жовтня 2022 року, - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні скарги захисника ОСОБА_9 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 -відмовити.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: _______________ _____________ ________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
