Постанова
Іменем України
14 лютого 2018 року
м. Київ
справа № 520/15283/13-ц
провадження № 61-1837св17
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого: Червинської М. Є.,
суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І., Крата В. І. (суддя-доповідач),
Курило В. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_2,
представник позивача - ОСОБА_3,
відповідач -товариство з обмеженою відповідальністю «Білдінг Груп»,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - товариство з обмеженою відповідальністю «Альянс-Жилстрой»,
розглянув у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 23 квітня 2015 року у складі судді Петренка В. С. та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 29 липня 2015 року у складі суддів: Журавльова О. Г., Ісаєвої Н. В., Комлєвої О. С.,
В С Т А Н О В И В :
21 грудня 2015 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відкрито касаційне провадження у справі № 520/15283/13-ц.
22 січня 2018 року ухвалою Верховного Суду справу № 520/15283/13-ц призначено до судового розгляду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У листопаді 2013 року ОСОБА_2 звернувся із позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Білдінг Груп», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс-Жилстрой», про розірвання договору № АБ 10/45 від 23 червня 2006 року та відшкодування збитків. Позовна заява мотивована тим, що 20 жовтня 2006 року між ТОВ «Альянс-Жилстрой» (продавець) та ОСОБА_2 (покупець) був укладений договір № 4/Щ-11-21 купівлі-продажу майнових прав (право вимоги майна), відповідно до умов якого позивач придбав майнові права (право вимоги майна) на двохкімнатну квартиру № 50, площею 69,64 кв. м, на 7-му поверсі в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1, сплативши продавцю ТОВ «Альянс-Жилстрой» грошову суму у розмірі 316 514 грн. На виконання умов договору ТОВ «Альянс-Жилстрой» передало, а позивач прийняв майнові права за актом прийому-передачі від 20 жовтня 2006 року.
ТОВ «Альянс-Жилстрой» отримало майнові права на вищевказану квартиру на підставі договору № АБ 10/45 купівлі-продажу майнових прав із ТОВ «Білдінг Груп» від 23 червня 2006 року, відповідно до пунктів 1.1. та 1.2 якого ТОВ «Білдінг Груп» продає, а ТОВ «Альянс-Жилстрой» покупає майнові права (вимоги) на 16 квартир в 10-ти поверховому житловому будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1, сукупною площею 1115,7 кв. м.
ОСОБА_2 вважає, що оскільки між ним та ТОВ «Альянс-Жистрой» був укладений договір купівлі-продажу саме права вимоги до ТОВ «Білдінг Груп», то в порядку статей 512, 513 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) усі правовідносини щодо договору № АБ 10/45 купівлі-продажу майнових прав на квартири в 10-ти поверховому житловому будинку розташованому за адресою АДРЕСА_1 від 23.06.2006 року із змінами і доповненнями, почали існувати уже між ним та ТОВ «Білдінг Груп».
ОСОБА_2 посилається також на те, що у зв'язку з невиконанням відповідачем ТОВ «Білдінг Груп» умов договору, укладеного із ТОВ «Альянс-Жилстрой», позивач позбавлений можливості отримати у власність квартиру, яка була предметом договору та вартість якої позивачем була повністю сплачена, що є істотним порушенням умов договору та на думку позивача є підставою для його розірвання та відшкодування збитків у вигляді фактично сплачених коштів, зменшення вартості грошової одиниці гривні, що відбулось з 2006 по 2013 роки, а також відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Київського районного суду міста Одеси від 23 квітня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 29 липня 2015 року, у задоволенні позову відмовлено.
У жовтні 2015 року ОСОБА_2 звернувся із касаційною скаргою на рішення Київського районного суду м. Одеси від 23 квітня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 29 липня 2015 року, в якій просить скасувати оскаржені рішення та направити справ до суду першої інстанції на новий розгляд. Касаційна скарга мотивована тим, що суди не надали правової оцінки переходу права вимоги згідно статей 512, 513, 516 ЦК від ТОВ «Альянс-Жилстрой» до ОСОБА_2 по відношенню до ТОВ «Білдінг Груп» за договором № АБ 10/45 від 23 червня 2006 року. Також суди дійшли помилкового висновку, що ТОВ «Альянс-Жилстрой» мав бути відповідачем по справі.
Колегія суддів відхиляє аргументи, викладені у касаційній скарзі, з наступних мотивів.
Судами встановлено, що позивач звернувся із вимогою про розірвання договору № АБ 10/45 купівлі-продажу майнових прав від 23 червня 2006 року, укладеного між ТОВ «Білдінг Груп» та ОСОБА_2 на підставі договору № 4/Щ-11-21 купівлі-продажу майнових прав від 20 жовтня 2006 року. Проте на підставі договору № 4/Щ-11-21 купівлі-продажу майнових прав від 20 жовтня 2006 року договір № АБ 10/45 купівлі-продажу майнових прав від 23 червня 2006 року між ТОВ «Білдінг Груп» та ОСОБА_2 не укладався. Договір № АБ 10/45 купівлі-продажу майнових прав від 23 червня 2006 року було укладено між ТОВ «Альянс-Жилстрой» та ТОВ «Білдінг Груп».
Відповідно до положень статті 651 ЦК зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Її тлумачення свідчить, що звертатися до суду з вимогою про розірвання договору може лише одна з його сторін, а не будь-хто інший.
Колегія суддів погоджується з доводами судів про відмову в задоволенні позову в частині вимог про розірвання договору купівлі-продажу майнових прав від 23 червня 2006 року № АБ 10/45, що був укладений між ТОВ «Білдінг Груп» та ТОВ «Альянс-Жилстрой». Оскільки позивач не є стороною цього договору та не має права вимагати його розірвання за змістом частини другої статті 651 ЦК. Вимоги про розірвання договору № 4/Щ-11-21 купівлі-продажу майнових прав від 20 жовтня 2006 року, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ «Альянс-Жилстрой», позивачем не заявлено. Інша вимога про відшкодування збитків є похідною від вимоги про розірвання договору, а тому задоволенню також не підлягає.
Колегія суддів відхиляє посилання позивача на статті 512, 513, 516 ЦК. Адже вони регулюють порядок заміни кредитора у зобов'язанні. Однак у цій справі не відбулася заміна кредитора у зобов'язанні між ТОВ «Білдінг Груп» та ТОВ «Альянс-Жилстрой», яке виникло на підставі договору купівлі-продажу майнових прав від 23червня 2006 року № АБ 10/45. Оскільки між ОСОБА_2 та ТОВ «Альянс-Жилстрой» було укладено договір № 4/Щ-11-21 купівлі-продажу майнових прав від 20 жовтня 2006 року, який не є правочином щодо заміни кредитора у зобов'язанні. Продаж майнових прав ТОВ «Альянс-Жилстрой» за договором купівлі-продажу ОСОБА_2, попередньо придбаних у ТОВ «Білдінг Груп», не спричиняє перехід прав та обов'язків ТОВ «Альянс-Жилстрой» до ОСОБА_2 за договором між ТОВ «Білдінг Груп» та ТОВ «Альянс-Жилстрой».
Тому доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що оскаржені судові рішення ухвалено без додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з наведеним, статтею 651 ЦК, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення без змін.
Оскільки оскаржені судові рішення залишені без змін, а скарга без задоволення, то судовий збір за подання касаційної скарги покладається на особу, яка подала касаційну скаргу.
На підставі статті 651 ЦК, керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Київського районного суду м. Одеси від 23 квітня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 29 липня 2015 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий М. Є. Червинська
Судді: Н. О. Антоненко
В. І. Журавель
В. І. Крат
В. П. Курило
